Справа №11а-756/09 Головуючий у 1-й інстанції - Соловйов В.В.
Доповідач - Красновський І.В.
КАТЕГОРІЯ СТ. 367 Ч.2 КК УКРАЇНИ
21 липня 2009 р.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Годуна В.А.
Суддів Красновського І.В., Раєнка В.І.
З участю прокурора Литвиненка О.О.
Засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Великолепетихського районного суду Херсонської області від 12 травня 2009 року, -
встановила:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженця с Рибця Томашівського району Люблінської області Республіка Польща, українця, громадянина України, раніше не судимого,
- за ст. 367 ч. 2 КК України виправдано.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд скасовано.
Відповідно до вироку ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, відповідно до протоколу № 1 загальних зборів членів фермерського господарства "Катеринівське-2" від 12.10.2004 року, у період з 12.10.2004 року по 09.06.2005 року, займаючи посаду голови фермерського господарства "Катеринівське-2" розташованого в АДРЕСА_1, при цьому являючись службовою особою зазначеного фермерського господарства, у функціональні обов'язки якої входить виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки. Так у порушення вимог ст.3 Закону України «Про фермерське господарство», де зазначено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягай 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, а також у порушення ч. 2 ст.3 Сімейного кодексу України, де визначено, що сім'ю складають спільно проживаючі особи, пов'язані спільним побутом, маючі спільні права та обов'язки, 02.11.2004 року зареєстрував Статут фермерського господарства "Катеринівське-2", де зазначив, як членів фермерського господарства громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не являлися родичами та членами сім'ї ОСОБА_1, що у подальшому, після ліквідації фермерського господарства "Катеринівське-2", надало змогу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримати у власність земельні ділянки розміром 7,31 га та вартістю 87 817 гривень 52 копійки кожна. Незаконне отримання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вищевказаних земельних ділянок, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них головою фермерського господарства "Катеринівське-2" ОСОБА_1, призвело до тяжких наслідків, а саме до нанесення збитків державі в особі Великолепетиської районної державної адміністрації на загальну суму 263452 гри. 56 коп.
У своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції вказує, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з грубим порушенням кримінального та кримінально процесуального закону, неповно та необ"єктивно дослідив всі обставини справи, внаслідок чого допустив невідповідність висновків фактичним обставинам справи. Просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати та постановити новий, яким призначити йому покарання за ст. 367 ч. 2 КК України.
В запереченнях на апеляцію прокурора ОСОБА_5 вважає вирок Великолепитихського районного суду обґрунтованим та відповідає обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, пояснення та останнє слово засудженого ОСОБА_1, який просив залишити апеляцію прокурора без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція державного обвинувача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 КПК України, та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 22 постанови від 29 червня 1990 року №5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку", мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення за яким підсудного було віддано до суду; результати дослідження, аналізу й оцінки доказів як тих, що були зібрані на досудовому слідстві, так і поданих у судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність події злочину; відсутність в діях складу злочину чи недоведеність його участі у вчиненні злочину. Включати у виправдувальний вирок формулювання, які ставлять під сумнів невинність виправданого, не допускається.
Як видно з вироку, зазначених вимог кримінально-процесуального закону судом першої інстанції дотримано не було.
Органом досудового слідства встановлено, що ОСОБА_1 02.11.2004 року зареєстрував Статут фермерського господарства "Катеринівське-2", де зазначив, як членів фермерського господарства громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не являлися родичами та членами сім'ї ОСОБА_1, що у подальшому, після ліквідації фермерського господарства "Катеринівське-2", надало змогу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримати у власність земельні ділянки розміром 7,31 га та вартістю 87 817 гривень 52 копійки кожна.
Дійшовши до висновку про невинуватість ОСОБА_1, суд першої інстанції належним чином не мотивував свого рішення, не проаналізував і не дав відповідної оцінки доказам обвинувачення у їх сукупності, у тому числі тих, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, допустив істотні суперечності у своїх висновках щодо достовірності тих чи інших доказів, і не навів у вироку переконливих мотивів, із яких він відкидає докази обвинувачення, а лише перерахував у вироку докази на яких ґрунтується обвинувачення.
Так обґрунтовуючи свій висновок, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України суд прийняв до уваги його показання, відповідно до яких ОСОБА_5 дійсно являвся головою фермерського господарства "Катеринівське-2" з 12 жовтня 2004 року по 09.06.2005 року. У його обов'язки, як голови господарства, входило загальне керівництво, які передбачені Статутом господарства. 12 жовтня 2004 року відбулися збори майбутніх членів ФГ "Катеринівське-2" на яких було прийняте рішення про створення ФГ "Катеринівське-2". З усіма членами ФГ "Катеринівське-2" він знаходився і знаходиться у родинних стосунках. ОСОБА_6 являється його донькою, ОСОБА_4 являється - зятем, ОСОБА_2 мати його зятя, ОСОБА_3 на даний час померлий - батько зятя, ОСОБА_5 є онуком. Під час прийняття рішення про ліквідацію господарства та вирішенні питань про розпаювання земель господарства, він спочатку хотів розпаювати землю на своїх онуків, але їм на той час ще не виповнилося 14 років і йому пояснили в відділі земельних ресурсів райдержадміністрації, що до 14 років не можна і не пояснили, чому сватів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вносити до розпаювання не можна. Спільно з ним ніхто з членів ФГ "Катеринівське-2" у с. Мала Лепетиха не проживав, жив лише онук ОСОБА_5 Його зять ОСОБА_4 проживав у вказаний період у смт. Велика Лепетиха. Його свати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали у вказаний період у смт. Горностаївка. (. т. 2, а.с.298 (на звороті), 299). А також показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про те, що вони були членами фермерського господарства "Катеринівське-2". Вони всі є родичами засудженого ОСОБА_1 Були проведені збори на яких прийнято рішення про порушення клопотання перед Великолепетихською РДА про приватизацію членам господарства земельних ділянок. На підставі розпорядження голови РДА зелі ФГ "Катеринівське-2" були розпайовані між його членами. У період 2002-2004 року ОСОБА_4 та його дружина проживали в с. Мала Лепетиха разом з ОСОБА_1 однією сім'єю, вели спільне господарство, допомагали і здійснювати обробіток землі. У 2004 році ОСОБА_4 з дружиною придбали будинок у смт. Велика Лепетиха та переїхали туди проживати, але як на протязі 2002-2004 років так і до теперішнього часу вони допомагають ОСОБА_8 по господарству, допомагають здійснювати обробіток землі, у разі потреби допомагають грошима, паливно - мастильними матеріалами, тощо. Вищевказане також роблять і ОСОБА_2 та ОСОБА_3І.( т. 2 а. с. 289(на звороті)-301).
При розгляді справи суд, вислухав показання засудженого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, які з" явилися та письмові докази, не давши цим доказам належної оцінки, тобто свої висновки фактично не мотивував, порушивши вимоги ст. ст. 22 та 323 КПК України.
Частина 2 ст.3 Сімейного кодексу України, визначає, що сім'ю складають спільно проживаючі особи, пов'язані спільним побутом, маючі спільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про фермерське господарство", членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року за № 5РП/99 справа №1-8/99 (справа про офіційне тлумаченні терміна "член сім'ї") вказано, що під членом сім'ї треба розуміти особу, що перебуває у правовідносинах, природа яких визначається: кровними ( родинними ) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням; веденням з ним спільного господарства. Членами сім'ї можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його близькі родичі ( рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках ( неповнорідні брати, сестри; зять невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші).
Засуджений ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7 хоча вони і були членами фермерського господарства, але спільно не проживали та не вели з ним спільного господарства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що покійний ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не являлися родичами та членами сім'ї ОСОБА_1 і не могли отримати у власність земельні ділянки, після ліквідації фермерського господарства. На зазначене суд першої інстанції не звернув увагу і тому виніс не правосудний вирок.
Крім того, суд не проаналізував та не дав належної оцінки доказам по справі, поклавши їх як докази які спростовують обвинувачення ОСОБА_5, а саме технічною документацією по безоплатній передачі у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) членам фермерського господарства "Катеринівське-2" за рахунок земель фермерського господарства "Катеринівське-2", (т 2, а.с. 17-21); технічною документацією по безоплатній передачі у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) членам фермерського господарства "Катеринівське-2" за рахунок земель фермерського господарства "Катеринівське-2" (т 2 а.с. 26-30); Статутом фермерського господарства "Катеринівське-2", (т 2 а.с. 86-91); Реєстраційною справою фермерського господарства "Катеринівське-2" (т 2 а.с. 102-142); розпорядженням голови Великолепетиської РДА від 15.11.2004 р. № 561 «Про надання дозволу на складання технічної документації по безоплатній передачі у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) членам фермерського господарства "Катеринівське-2" та розпорядженням голови Великолепетиської РДА від 22.12.2004 р. № 646 «Про затвердження технічної документації по безоплатній передачі у власність земельних ділянок», (т. 2 а.с. 190, 194): державними актами на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_1; серія НОМЕР_2; серія НОМЕР_3) (т 2 а.с. 207-209).
Проте зазначені документи в обвинувальному висновку вказані як докази вини ОСОБА_5
При таких обставинах вирок суду не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки судом першої інстанції були допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону, що перешкоджає судовій палаті постановити свій вирок у відповідності зі ст. 378 КПК України.
При новому судовому розгляді справи суду належить усунути зазначені недоліки, всебічно, повно й об'єктивно дослідити зібранні по справі докази, дати належну юридичну оцінку скоєному засудженим.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Великолепетихського районного суду Херсонської області від 12 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.