Справа №22ц-1251/09 Головуючий у першій інстанції: Антонюк А.А.
Категорія: 45 Суддя-доповідач: Дерев'янко О.Г.
16 квітня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Дерев'янка О.Г.
Суддів: Красвітної Т.П., Осіяна О.М.
при секретарі Горобець К.В.
розглянувши в судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2008 року у цивільній справі
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Дніпропетровська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, -
У березні 2004 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є власником 45/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 22.10.2001 року, а ОСОБА_4 з ОСОБА_5 власниками 55/100 часток цього домоволодіння, що розташоване на земельній ділянці, якою вони тривалий час спільно користувалися, проте під час вирішення питання про приватизацію земельних часток вони не змогли дійти згоди щодо порядку користування даною земельною ділянкою, тому позивач, згідно уточнених позовних вимог, просив суд визначити порядок користування земельною ділянкою по вул. Севастопольська, 18 в м. Дніпропетровську відповідно до ідеальних часток співвласників домоволодіння за варіантом № 2 експертизи ДНДІСЕ №119 від 02.03.2005, виділивши йому в користування ділянку площею 213,3 кв.м., а відповідачам - площею 260,7 кв.м.
У вересні 2006 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визначення порядку користування земельною ділянкою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що порядок користування земельною ділянкою по вул. Севастопольська, 18 в м. Дніпропетровську, на якій розташоване домоволодіння, де їм на праві власності належить 55/100 часток, склався давно, ще задовго до того як власником решти домоволодіння став ОСОБА_3, тому позивачі за зустрічним позовом просили суд визначити порядок користування спірною земельною ділянкою згідно проекту розподілу, затвердженому УЗР м. Дніпропетровська 26.02.1998, виділивши їм в користування земельну ділянку площею 329,0 кв.м., а відповідачу - площею 145,0 кв.м.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2008 року первісні позовні вимоги були задоволені,визначений порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, виділивши в користування по сталому (складеному) порядку користування: ОСОБА_3 частку земельною ділянки, площею 142,525 кв.м для обслуговування своєї частки домоволодіння №18 - 45/100 часток по АДРЕСА_1, що відображена в плані розподілу земельної ділянки (синім кольором) - варіант №3, виконаному експертами ДНІСЕ 02 березня 2005 року, висновку №119; ОСОБА_4, ОСОБА_5 частку цієї земельної ділянки площею 331,475 кв.м для обслуговування своєї частки домоволодіння №18 - 55/100 часток по АДРЕСА_1, що відображена в плані розподілу земельної ділянки (жовтим кольором) - варіант №3, виконаному експертами ДНІСЕ 02 березня 2005 року №119; земельну ділянку площею 4,95 (червоний колір) висновку експертизи ДНІСЕ 02 березня 2005 року №119; в задоволенні зустрічного позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає обставинам справи, тому просить змінити рішення суду задовольнивши його позовні вимоги шляхом визначення порядку користування земельною ділянкою за додатком № 2 до висновку експертизи № 119 від 02.03.2005 року.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 22.10.2001року є власником 45/100 частин будинку АДРЕСА_1. (а.с.5,6)
ОСОБА_5О та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.1997 року належить 55/100 часток цього будинку. (а.с.25)
З облікового опису, затвердженого Окремою Комісією 04.02.1931 року за протоколом № 16 вбачається, що ОСОБА_7 надано у користування земельну ділянку площею 474 кв.м. по АДРЕСА_1. (а.с.8,35)
Згідно посвідчення виданого ОСОБА_8, останньому передано по денаціоналізації у приватну власність домобудівні в м. Дніпропетровську, що містяться на вул.. Севастопольська , 18 (10а), а відповідно до змін в користуванні дільницею, що утворилися після основної реєстрації, на підставі виконавчого листа від 10. 08. 1948 року 1 \ 3 частина домоволодіння перейшла у власність ОСОБА_9 (а.с.9,23)
Згідно до положень ст.. 158 Земельного кодексу України земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками розглядаються відносно земельних ділянок, що знаходяться в користуванні або належать на праві власності громадян або юридичним особам.
Відповідно до п. 21 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок. Суд у відповідності до положень ст.. 88 ЗК України повинен брати до уваги цю угоду при вирішення спорів як між цими співвласниками, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода є обов'язковою.
Від вказаної угоди і правил суд може відійти лише у випадку, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватись своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.
Вирішуючи питання щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, судом першої інстанції обґрунтовано враховані зазначені обставини, як і те, що порядок користування земельною ділянкою фактично склався, підтримувався попередніми власниками і сторонами по справі протягом тривалого часу.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення суду, яким суд першої інстанції визнав порядок користування земельною ділянкою, розташованою по вул.. Севастопольській, 18 м. Дніпропетровську, за яким ОСОБА_3 виділив частку земельної ділянки, площею 142,525 кв.м для обслуговування своєї частки домоволодіння №18 - 45/100 часток по АДРЕСА_1, що відображена в плані розподілу земельної ділянки (синім кольором) - варіант №3, виконаному експертами ДНІСЕ 02 березня 2005 року, висновку №119. ОСОБА_4, ОСОБА_5 виділив частку цієї земельної ділянки площею 331,475 кв.м для обслуговування своєї частки домоволодіння №18 - 55/100 часток по АДРЕСА_1, що відображена в плані розподілу земельної ділянки (жовтим кольором) - варіант №3, виконаному експертами ДНІСЕ 02 березня 2005 року №119. Земельну ділянку площею 4,95 (червоний колір) залишив в загальному користуванні є обгрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду по їх оцінці, тому є необгрунтованими і не можуть служити підставою для зміни рішення суду.
Керуючись ст.ст. 209,218,303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.