Справа №22ц21115/2009 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 57 (1) Князева Н.В.
Доповідач - Турік В.П.
14 липня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: - Неклеси В.І.
Суддів: - Турік В.П., Карнаух В.В. При секретарі: - Іванюк О.В.
За участю: позивача - ОСОБА_6
Представника відповідача ВАТ «ІнГЗК» - Місечко Вікторії Олександрівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2009 року якою закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу про визнання факту роботи, яка відноситься до категорії, передбаченої списком №1, -
В серпні 2008 року позивачка ОСОБА_6 звернулась до суду із вище зазначеним позовом до відповідача ВАТ «ІнГЗК про встановлення факту роботи, яка відноситься до категорії передбаченої списком №1, визнання виконання нею роботи підземного контролера технічного контролю і просила суд встановити факт, що вона з 01.08.1992 року по 06.10.1995р. працювала в умовах праці, а саме повний робочий день під землею, які відносяться до категорії передбаченої списком №1 і встановити, що вона виконувала роботи підземного контролера відділу технічного контролю.
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06 лютого 2009 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача - Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу.
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2009 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивачка просить ухвалу суду скасувати і справу направити на новий розгляд, з тих підстав, що зазначена ухвала постановлена з порушенням вимог цивільного процесуального закону, суд не взяв до уваги ст. 1 ЦПК України і помилкового прийшов до висновку, що справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки вона просила встановити факт роботи, а не оспорює дії суб'єкту владних повноважень згідно ст. 17 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки на підставі Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим Постановою КМУ №637 від 12.08.1993р. установлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваний прав чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено в суді першої інстанції позивачка ОСОБА_6 просить встановити факт того, що у період з 01.08.1992р. по 06.10.1995р. вона працювала повний робочий день під землею і виконувала роботи підземного контролера відділу технічного контролю. Встановлення цього факту їй необхідно для призначення пільгової пенсії, оскільки виконання цих робіт відноситься до категорії передбаченої списком №1.
Проте, позивачкою не надано доказів, що при зверненні до ВАТ «ІнГЗК» про встановлення факту періоду виконання нею роботи підземного контролера відділу технічного контролю у період з 01.08.1992р. по 06.10.1995р. їй було відмовлено та було відмовлено Управлінням Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу про призначення льотної пенсії та, що діями (бездіяльністю) УПФУ в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу порушувалися її права або інтереси.
З відповідей ВАТ «ІнГЗК» на заяви ОСОБА_6 щодо льготного пенсійного забезпечення вбачається, що підприємством проведена атестація робочого місця позивачки і її робота на посаді - лаборант-радіометрист надає право на пільгову пенсію за списком №2. Крім того, льготний стаж за списком №1 їй зараховано до 1989 року (а.с.П).Відмови від ВАТ «ІнГЗК» про зарахування стажу у період з 01.08.1992р. по 06.10.1995р. не було.
При зверненні до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачці надано роз'яснення, що період пільгового стажу за списком №1 їй враховано і здійснено нарахування пенсії з урахуванням періоду роботи позивачки за пільговим списком (а.с. 16). Відмови від Пенсійного фонду про зарахування стажу у період з 01.08.1992р. по 06.10.1995р. також не було.
Вище зазначене свідчить, що між позивачем та відповідачами спору з приводу не врахування стажу роботи з 01.08.1992р. по 06.10.1995р. під землею не було, а тому у ОСОБА_6 не виникло право, відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, для звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.