Справа №22ц-1769/2009 р. Головуючий у суді 1 інстанції - Маренич C.O.
Категорія 30 Доповідач - Можелянська З.М.
21 квітня 2009 року.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючої Можелянської З.М.,
суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.,
при секретарі Білоус A.M.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2009 року за позовом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення суми, -
встановила:
Рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2009 року задоволено позов Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та на його користь солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 стягнуто 30 000грн. регресу та 333 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на незаконність стягнення сум у солідарному порядку, неврахування його інвалідності та відсутність у судовому засіданні у зв'язку з хворобою.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
Постановою Юр'ївського райсуду Дніпропетровської області від 1.12.2003р. закрите провадження за кримінальною справою за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.2 ст.166 КК України та ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 за ч.1 ст.101,ч.2 ст.166 КК України у зв'язку з закінченням строків давності. Вказаною постановою встановлено, що 7.11.1993р. зазначені особи, які були працівниками міліції та представниками влади, перевищили свої службові обов'язки при затриманні ОСОБА_8 Зокрема, ОСОБА_7 безпідставно ударив останнього кулаком в обличчя та вибив йому зуба, а ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 також безпідставно, з метою помсти за раніше вчинену непокору, збили його з ніг, нанесли йому удари по тулубі ногами та гумовою палицею ПР-73, стали викручувати йому праву ногу, зламали її, після цього нанесли по ній та по тулубі удари гумовою палицею. Внаслідок їх сумісних протиправних дій ОСОБА_8 було завдано тілесних ушкоджень відповідно легкого, середнього та тяжкому ступеню тяжкості з 35%-ою втратою працездатності. (а.с. 10-12). Рішенням Юр»ївського райсуду Дніпропетровської області від 24.11.2005р. на користь ОСОБА_8.з УМВС України в Дніпропетровській області на відшкодування моральної шкоди, завданої з вини його службовців, у передбаченому ст.441 ЦК України порядку стягнуто 30 000грн. (а.с.8,9). Вказане рішення суду набрало законної сили та виконане відповідачем - УМВС України у Дніпропетровській області (а.с. 13-15,40). Враховуючи встановлені зазначеним рішенням та у даному судовому засіданні обставини, суд першої інстанції на підставі ст.ст.1190,1191 ЦК України стягнув з відповідачів у солідарному порядку виплачену потерпілому суму морального відшкодування.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про неправильність стягнення у солідарному порядку не можуть бути прийняті до уваги, оскільки дії усіх відповідачів, внаслідок яких завдана шкода, були сумісними. Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про неправильність розгляду справи судом у його відсутність у зв'язку з хворобою безпідставні, оскільки з наданої ним копії медичної довідки вбачається факт знаходження його на лікуванні по 26.12.2008р. (а.с.70), що не свідчить про поважність причини неявки у судове засідання 16.01.2009р. Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на положення Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» про звільнення його, як інваліда 2 групи, від сплати судового збору також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказане положення стосується стягнення судового збору на користь держави. Для повернення стороною судових витрат, понесених іншою стороною, ч.1 с.88 ЦПК України виключень не містить.
Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків, а тому скасуванню воно не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Юр"ївського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржена до Верховного Суду України.