Справа №22-2054/09 Головуючий 1 інстанції Лукінова К.С.
Категорія 46 Доповідач Кочкова Н.О.
22 квітня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Костюченко Н.Є.
суддів - Кузнєцова В.О., Кочкової Н.О.
при секретарі - Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам і неустойки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - відділ державної виконавчої служби Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, -
16 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача заборгованість по аліментам та неустойку за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалася на те, що з 19.10.1991 року до 02.02.2001 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу залишився проживати разом з нею та перебував на її утриманні. На підставі рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2000 року відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше половини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісяця. Однак, відповідач аліменти жодного разу не сплатив, тому станом на 05.05.2006 року утворилась заборгованість у сумі 5 771, 74 грн., яку вона і просить стягнути з відповідача. Крім того, просить стягнути неустойку за період з 05 травня 2006 року по 14 жовтня 2008 рік у сумі 15 000 грн., хоча фактично сума неустойки складає 51 535,03 грн. (57,71 грн. х 893 дні).
ОСОБА_2 позов не визнав та звернувся до суду з зустрічним позовом про звільнення від сплати заборгованості. В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що, з доданого до справи розрахунку не зрозуміло, з яких підстав та відповідно до чого склалася дана сума боргу. Вважає, що заборгованість виникла в результаті невиконання посадовими особами ДВС Покровського РУЮ своїх обов'язків, оскільки на протязі 7 років йому не було повідомлено про порядок утримання аліментів з осіб, що не працюють. Крім того, з грудня 2004 року він перебуває на обліку як безробітній і отримує мінімальну матеріальну допомогу, тому не має можливості погасити суму заборгованості.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто заборгованість по аліментам в сумі 5 587,89 грн., неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 2 000 грн., та повернення судових витрат, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та постановления нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Судом 1 інстанції було встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання сина він повинен сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше половини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісяця на підставі рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2000 року. Однак, відповідач аліменти не платив, станом на 05.05.2006 року утворилась заборгованість у сумі 5 771, 74 грн.(а.с.10), тому суд обґрунтовано стягнув її з відповідача.
Доводи ОСОБА_2 про його скрутний матеріальний стан обґрунтовано не прийняті судом до уваги, оскільки не мають правового значення для вирішення спору. Також не являється підставою для звільнення від сплати аліментів перебування відповідача з 2004 року на обліку у відділенні праці та соціального захисту і отримання державної допомоги. Крім того, відповідач у ході судового розгляду не заперечував, що мав неофіційний прибуток і що у встановленому порядку аліменти жодного разу не сплачував; не посилався він і на те, що заборгованість йому нарахована незаконно.
Зважаючи на те, що заборгованість по аліментам виникла з вини платника аліментів, суд обґрунтовано стягнув з нього неустойку, зменшивши її розмір до 2 000 гр. з урахуванням матеріального стану боржника. Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачкою пропущений строк позовної давності, передбачений п.2 ч.1 ст. 258 ЦК України не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказана норма не поширюються на аліментні правовідносини.
Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись, ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена до Верховного Суду України.