Справа №22ц-1857/2009 Голов. 1-ї інст.Сухоруков А.О.
Категорія 37 Доповідач - Костюченко Н.Є.
Іменем України
22 квітня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Костюченко Н.Є.
суддів - Кочкової Н.О., Кузнєцова В.О.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 ОлександраГригоровича про визнання права власності на металевий гараж; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину гаража, стягнення її вартості, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Самарського районного суду М.Дніпропетровська від 12 січня 2009р. про відмову йому у позові, задоволення позову ОСОБА_2, посилаючись на неврахування судом наданих ним доказів та встановлених обставин справи, що свідчать про сумісну власність на спірний гараж його та позивачки; судом порушені вимоги матеріального та процесуального закону.
Під час вирішення спору районним судом встановлено, що спірний металевий гараж в кооперативі «Ветеран» був власністю батька позивачки, не є сумісною власністю подружжя. Після смерті батька за його заповітом гараж успадкувала позивачка, отримала свідоцтво про право власності за заповітом, та за рішення гаражного кооперативу стала членом кооперативу як спадкоємиця. Врахувавши данні обставини, суд задовольнив первісний позов та відмовив у зустрічному позові ОСОБА_3 про стягнення 1/2 вартості гаражу, як спільної власності подружжя.
Апеляційний суд вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону, встановленим судом обставинам справи та наданим доказам, а тому таким, що повинне бути залишеним без змін.
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Самарської райРади народних депутатів від 14.07.1989р. батькові позивачки ОСОБА_5 надано дозвіл на встановлення металевого гаражу в кооперативі «Ветеран», у цьому ж році гараж було встановлено, ОСОБА_5 був членом кооперативу, отримав паспорт на автогараж №109.
Після смерті 3.10.2004. ОСОБА_5 позивачка як спадкоємиця за заповітом батька на підставі 1222 ЦКУ отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Рішенням правління гаражного кооперативу згідно його Статуту - вона як спадкоємиця була прийнята в члени кооперативу, право на спірний гараж переоформлене на неї, а тому на законних підставах їй видана членська книжка.
У той же час, паспорт на спірний гараж, виданий у 2003р. відповідачеві, не свідчить про його членство в кооперативі, оскільки видавався не у встановленому законом порядку, а, навпаки, -з порушенням закону; запис, що міститься в ньому: «причина зміни володільця»-«успадкування» - не відповідає дійсності, інші причини, які б надавали право відповідачеві за законом та Статутом стати членом кооперативу, - не встановлені. Його доводи про те,що спірний гараж є сумісною власністю подружжя: його та позивачки, та посилання при цьому на те, що він його будував, - обгрунтовано не були прийняті судом до уваги, оскільки правовідносини, що розглядаються, випливають із членства в гаражному кооперативі та спадкового права, і не регулюються нормами сімейного права. А тому і аналогічні доводи апеляційної скарги із зазначених підстав не можуть прийматись до уваги.
Наведене свідчить про те, що рішення суду є законним . Посилання у скарзі на невирішення судом відповідних клопотань відповідача, не є підставою для скасування законного по суті рішення; вирішення зазначених ним клопотань не давало б суду правових підстав для ухвалення іншого рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 309 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Самарського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2009р. - залишити без змін.
Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку у 2-місячний строк.