Категорія 20
Справа 22ц-1576
Головуючий у 1 інстанції Леонов А.А.
Доповідач Басуєва Т.А. .
2009 року червня 17 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Басуєвої Т.А. суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л. при секретарі Качур Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та приєднавшихся до неї ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Нощенко Наталії Миколаївни, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним доручення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нежитлове приміщення, -
Рішенням суду від 12 грудня 2008 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1, визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1, укладений 04 лютого 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, та договір купівлі-продажу цього ж приміщення, укладений 29 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог щодо визнання недійсними доручення від 07 березня 2001 року від імені ОСОБА_6 та відмови в скасуванні державної реєстрації права власності на спірне майно на ім'я ОСОБА_3, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог не відповідає нормам цивільного процесуального закону і з тих підстав є недійсним.
ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі та приєднані до неї ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду від 12 грудня 2008 року та просять ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, а позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, неповно і невірно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи.
Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, зазначивши, що договір, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не відповідає вимогам Закону.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що власником спірного майна був ОСОБА_6, який 07 березня 2001 року надав довіреність ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_4 20 вересня 2005 року.
Відповідно до ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.
Тому, ОСОБА_4 не мав повноважень здійснювати функції представника і розпоряджатися майном, яке не є його власністю.
За таких обставин не має підстав для задоволення доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, стосовно невірно встановлених обставин та необґрунтованості рішення суду в частині позову про визнання дійсним договору.
Не підлягають задоволенню і доводи скарги ОСОБА_2 в частині законності набуття ОСОБА_3 права власності на спірне майно, оскільки ОСОБА_2 власником майна не був та не мав законних підстав і прав для продажу майна ОСОБА_3 відповідно до ст. 215, 658 ЦК України.
Стосовно скарги ОСОБА_1, то в частині незаконності відмови у визнанні довіреності недійсною скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що не мається правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки позивачка не доказала заявлені позовні вимоги. В рішенні суд обгрунтовано вказав, що довіреність не є документом, на який розповсюджується застереження, встановленні в п. 17 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Доводи апеляційної скарги стосовно відмови в скасуванні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_3 підлягають задоволенню.
Суд відмовив в скасуванні державної реєстрації вказуючи на те, що жоден із відповідачів не має прав здійснювати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. З таким висновком суду погодитися неможна.
Позивачкою в цій частині заявлені вимоги про скасування державної реєстрації права власності, а не про обов'язок провести державну реєстрацію права власності.
Вказані позовні вимоги є похідними від позову про визнання угоди купівлі-продажу недійсною, взаємопов'язані з цими позовними вимогами не тягнуть здійснення зобов'язальних дій для відповідних органів. Тому, у зв'язку з визнанням угоди від 29 грудня 2005 року недійсною, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 підлягає скасуванню.
В іншій частині рішення суду є законним і обґрунтованим і підлягає залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 307, 309 п. 4, 316 ЦПК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2008 року в частині відмови в скасуванні державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення НОМЕР_1 скасувати і в цій частині позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
В іншій частині рішення суду від 12 грудня 2008 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та приєднавшихся до неї ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з моменту проголошення.