Справа №33-543/09 Головуючий у першій інстанції: Дьомін O.Л.
Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП
2009 року червня 15 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Віхрова В.В.
за участі особи, яка подала скаргу, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2009 у
справі про адміністративне правопорушення, якою він ,-
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, працює автослюсарем на СТО «Майстер», мешкає у АДРЕСА_1,
підданий стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами
строком на один рік, -
ВСТАНОВИЛА;
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 14.03.2009 о 09 годині 00 хвилин у м. Дніпропетровську на вулиці Макарова, в районі будинку № 2, керував автомобілем «ВАЗ-2102», державний номер НОМЕР_1 у стані наркотичного сп»яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
Обґрунтовуючи апеляцію ОСОБА_2 порушує питання про скасування постанови судді через її незаконність у зв»язку з тим, що ніколи не вживав так званих важких наркотиків.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_2, який виклав доводи оскарження, пояснивши, що наркотики не вживав, болів зуб та вжив ліки. Коли їхав на роботу його зупинили працівники міліції та відвезли проходити медичний огляд, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
В частині відповідності істині висновків судді про фактичні обставини постанова не оскаржена. За розгляду справи під час проведення засідання допущених суддею порушень ст.ст.279, 280 КУпАП не вбачається, і докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно кваліфікувавши вчинене особою за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обираючи вид і міру основного стягнення, суддя врахував нехтування обов»язками водія, що свідчить про явно зневажливе ставлення порушника до правил користування наданим спеціальним правом, характеризуючи вчинене як грубе, що є підставами для призначення визначеного ст.30 КУпАП виду стягнення, а також врахував суспільну небезпечність адміністративного проступку, необхідний виховний вплив та всі інші зазначені ст.33 КУпАП обставини та наклав відповідно до ст.ст.30, 130 КУпАП стягнення, яке відповідає вимогам ст.23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам, а так само співмірною карою за вчинене.
З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обгрунтовно, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.
Керуючись ст.ст.7,252,294 КУпАП, судова палата, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2009 про накладення стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.