Україна
Справа №22ц-2803/09 Головуючий у 1 й інстанції - Чередниченко В.Є.
Категорія: 26 Доповідач - Кіктенко Л.М.
15 червня 2009 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Баранніка О.П.
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.
при секретарі: Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2009 року
за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення страхової виплати за спричинену моральну шкоду, -
В січні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути на його користь страхову виплату за моральну шкоду в розмірі 41 000 грн.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що з 07 липня 1986 року по 14 липня 2004 року працював на підприємствах вугільної промисловості. За тривалий час роботи на підприємствах вугільної промисловості він захворів на професійні захворювання, що підтверджується копією акту розслідування хронічного професійного захворювання від 23 червня 2004 року №36. Висновком МСЕК від 21 липня 2004 року йому встановлено сукупно 55% втрати професійної працездатності та його визнано інвалідом третьої групи. Вважає, що йому завдано значної моральної шкоди, а тому, посилаючись на діюче законодавство, просив задовольнити його вимоги.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2009 року позов був задоволений частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь ОСОБА_2 в рахунок страхової виплати за моральну шкоду 16 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення по справі нового рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач з 07 липня 1986 року по 14 липня 2004 року працював на підприємствах вугільної промисловості (а.с.3-8). За тривалий час роботи на підприємствах вугільної промисловості він захворів на професійні захворювання, що підтверджується копією акту розслідування хронічного професійного захворювання від 23 червня 2004 року №36 (а.с.9). Висновком МСЕК від 21 липня 2004 року йому встановлено сукупно 55% втрати професійної працездатності та його визнано інвалідом третьої групи безстроково (а.с. 10, 11).
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) завданням страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної коди застрахованим і членам їх сімей.
Відшкодування моральної шкоди здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може бути вищою двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від інших страхових виплат.
Отже, враховуючи те, що страховий випадок з позивачем настав 21 липня 2004 року, коли йому було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 55%, суд обґрунтовано відповідно до ч.3 ст. 34 Закону стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду.
Разом з тим, виходячи із обставин справи, наслідків та відсотків втрати працездатності позивачем, колегія суддів вважає за необхідне зменшити стягнуту судом першої інстанції суму моральної шкоди до 10 000 грн.
Що стосується доводів скарги про те, що з 01 січня 2008 року Законом України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік» припинено обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки право на відшкодування такої шкоди виникло у позивача з 21 липня 2004 року, коли він був оглянутий у МСЕК та йому було встановлено втрату працездатності у розмірі 55%.
Доводи відповідача правильність висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2009 року змінити, зменшивши розмір стягненої моральної шкоди із Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь ОСОБА_2 з 16 000 гривень до 10 000 (десяти тисяч) грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання ним законної сили.