Справа №22ц-2871/09 Головуючий в 1-й інстанції - Пономаренко І.П.
Категорія - 26 Доповідач - Пищида М.М.
15 червня 2009 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Баранніка О.П.
суддів - Пшциди М.М., Кіктенко Л.Н.
при секретарі Лещинській О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» та відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці про стягнення сум відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю у зв'язку з професійним захворюванням та про перерахунок страхових виплат, пов'язаних з втратою здоров»я на виробництві, колегія суддів ,-
встановила:
У жовтні 2006 року позивач звернувся до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» та відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці про стягнення сум відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю у зв'язку з професійним захворюванням та про перерахунок страхових виплат, пов'язаних з втратою здоров»я на виробництві, який в подальшому змінював, та просив ухвалити рішення, яким стягнути на його користь з ВАТ «Павлоградвугілля» недоплату по одноразовій допомозі у розмірі 5655, 20 грн., недоплату по щомісячним виплатам у сумі 3381, 43 грн., компенсацію за своєчасно не визначену щомісячну виплату у сумі 4934, 59 грн., компенсацію за своєчасно не визначену одноразову допомогу у розмірі 10179 , 36 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн., стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці на його користь недоплату по щомісячним страховим виплатам у розмірі 24788, 96 грн., компенсацію за своєчасно не визначену щомісячну страхову виплату у розмірі 2257, 17 грн., моральну шкоду у сумі 3000 грн. та зобов'язати відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці виплачувати йому страхові виплати у розмірі 1283, 05 грн., починаючи з 01 жовтня 2008 року.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, в частині стягнення з ВАТ «Павлоградвугілля» недоплати по одноразовій допомозі у розмірі 5655, 20 грн., недоплати по щомісячним виплатам у сумі 3381, 43 грн., компенсації за своєчасно не визначеної щомісячної виплати у сумі 4934, 59 грн., компенсації за своєчасно не визначену одноразову допомогу у розмірі 10179 , 36 грн., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем необгрунтовано збільшений середній заробіток при перерахунку сум відшкодування шкоди здоров»ю по профзахворюванню. ОСОБА_1 пропрацював на підприємстві відповідача до встановлення стійкої втрати працездатності. У вказаний період позивачу корегувалась заробітна плата з врахуванням підвищення тарифів та окладів на підприємстві. В своїх розрахунках позивач прийняв за основу свій заробіток за три місяці перед МСЕК, але не врахував, що вказані місяці не є повними. Відповідно до п. 22 Правил відшкодування шкоди... середньомісячний заробіток встановлюється за бажанням потерпілого за 12 або 3 повних календарних місяці роботи. Так, згідно довідки відповідача, позивач в 1996 році в січні знаходився на лікарняному 11 днів, в лютому - 7 днів, в березні - 19 днів / а. с. 63/.
Вирішуючи даний спір міський суд застосував до правовідносин строк позовної давності. Однак із цим висновком погодитися не можна з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16. 04. 1979 року по 123. 04. 1996 рік перебував у трудових відносинах з ВАТ «Павлоградвугілля» шахтою «Г.Космосу». Під час роботи позивач захворів професійними захворюваннями та уперше за даним трудовим каліцтвом йому було висновком МСЕК від 08 квітня 1996 року встановлено 45% втрати працездатності та визнано інвалідом третьої групи.
Згідно правил п.3) ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув.
Однак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Так, в абзаці п'ятому пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27. 03. 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вказано, що виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок/наприклад , за відсотком втрати працездатності/ сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Як видно з матеріалів цивільної справи, за захистом своїх прав позивач звернувся 30. 10. 2006 року, тоді як просив стягнути з ВАТ «Павлоградвугілля» суми недоплат за період з 1993 року по 2001 рік.
Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з ВАТ «Павлоградвугілля « моральної шкоди, суд першої інстанції, виходячи з правил ст.. 233 КЗпП України та абзацу першого пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31. 03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайової/ шкоди» правильно застосував строк позовної давності.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин місцевий суд обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині стягнення на його користь з ВАТ «Павлоградвугілля» суми відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" / далі Закон № 1105 - XIV від 23.09.1999 року/ страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Частиною 2 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Згідно ст. 17 цього ж Закону правління Фонду соціального страхування зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду. Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Частиною 2 ст. 29 Закону передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Згідно з п. 4.4.2 - 4.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим /членам їх сімей/, узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2002 року № 7 (який діяв на той час), при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину /граничну суму/ заробітної плати , з якої сплачуються страхові внески до Фонду.
Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абзацу 3 частини 1 статті 34 Закону, а саме - у разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання /станом на 1 березня відповідного року/ обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.
При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим /членам їх сімей/ за рішенням правління Фонду.
Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам /членам їх сімей /, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, згідно з п.п. 3.4.4. 3.8.2 якого, розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня ; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Вказаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам /членам їх сімей / затверджено відповідно до Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V, що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких пункт 7 частини сьомої статті 17 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що проведений відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці перерахунок щомісячних страхових виплат, належних позивачу, грунтується на вимогах закону.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.