Справа №22ц-2411/09 Головуючий в І інстанції - Федоровська О.П.
Категорія 57 Доповідач - Кузнєцов В.О.
15 червня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Приходченко А.П.
суддів: Кузнєцова В.О., Лаченкової О.В.
при секретарі: Качур Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
по апеляційній скарзі ОСОБА_1
на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2009 року за позовам ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради про визнання частки у спільному майні та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА.
В липні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, в якому просила припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй і ОСОБА_1 Визнати, що на праві спільної часткової власності, власникам ОСОБА_2 і ОСОБА_1, належить по 1/2 частині квартири №19, залишити без змін порядок користування квартирою, встановлений рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2002 року, та зобов'язати відповідача надати їй копії паспорту, ідентифікаційного коду, оригінал свідоцтва про право власності на житло від 01.12.1997 року.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2009 року позовні вимоги задоволені . Припинено право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Визнано, що ОСОБА_2. та ОСОБА_1, кожному, належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1. Залишено без змін порядок користування квартирою АДРЕСА_1, встановлений рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2002 року. Зобов'язано ОСОБА_1 надати в Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації свідоцтво про право власності на житло від 01.12.1997 року для проведення державної реєстрації права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2009 року змінити, виключивши з абзацу четвертого резолютивної частини слова «не чинити перешкоди в користуванні загальною площею квартири» та повністю виключити з резолютивної частини абзац п'ятий про надання свідоцтва про право власності на житло до МБТІ.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01 грудня 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 (ас.8).
Згідно рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08 2002 року ОСОБА_2 вселена в спірну квартиру, визначено порядок користування спірною квартирою, їй виділена у користування кімната площею 12,5 кв.м. ОСОБА_1 кімнати площею 10,7 кв.м. та 17,1 кв.м.; кухня коридор, ванна, туалет, шафа, балкон залишені в загальному користуванні (а.с. 18).
Згідно з ст.370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
В разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про припинення права спільної сумісної власності та про визнання за сторонами права спільної часткової власності на квартиру по 1/2 частини за кожним.
Доводи апелянта про виключення з рішення суду слова „не чинити перешкоди в користуванні загальною площею квартирою" не можуть бути прийняті до уваги, оскільки є посиланням на попереднє рішення суду.
Не можна погодитися із доводами апелянта про виключення з рішення суду зобов'язання надати в МБТ1 свідоцтво про право власності на житло від 01.12.1997 року.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки при приватизації квартири оригінал свідоцтва був виданий відповідачу, а для реєстрації у МБТІ за позивачкою 1/2 частини квартири їй потрібен оригінал свідоцтва, суд обгрунтовано прийняв рішення про зобов'язання відповідача надати в МБТІ оригінал свідоцтва про право власності на житло від 01.12.1997 року для проведення державної реєстрації права спільної часткової власності на квартиру за сторонами.
Відсутність посилання на норму матеріального права не є підставою для скасування чи зміни рішення лише з одних формальних міркувань.
Вимоги про оформлення доручення від імені відповідача на позивачку для отримання витягу з реєстру прав власності та заборону міняти замки на вхідних дверях, не розглядалися судом, оскільки не були заявлені у відповідності до вимог цивільно-процесуального закону.
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.