Україна
Справа №22ц-2778/09 Головуючий у І й інстанції - Боженко Л.В.
Категорія: 26 Доповідач - Кіктенко Л.М.
15 червня 2009 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді - Баранніка О.П.
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.
при секретарі: Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2009 року
за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення моральної шкоди, -
В березні 2008 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача та просила стягнути-на її користь 70 000 грн. в рахунок відшкодування, завданої їй, моральної шкоди.
В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач посилалась на те, що вона тривалий час знаходилась у трудових відносинах з відповідачем, у якого працювала сторожем. 25 липня 2005 року, при виконанні трудових обов'язків по охороні майна підприємства, її було травмовано, про що було складено акт Н-1. За висновком МСЕК від 08 лютого 2006 року встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20% безстроково. Вважає, що факт заподіяння їй моральної шкоди наявний, а тому, посилаючись на діюче законодавство, просила задовольнити її вимоги.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про зміну рішення суду по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що вона тривалий час знаходилась у трудових відносинах з відповідачем, у якого працювала сторожем (а.с.14-15). 25 липня 2005 року, при виконанні трудових обов'язків по охороні майна підприємства, її було травмовано, про що було складено акт Н-1 (а.с.13). За висновком МСЕК від 08 лютого 2006 року їй було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20% безстроково (а.с.4).
Згідно ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно висновку МСЕК від 08 лютого 2006 року позивачу ОСОБА_2 встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково по виробничій травмі.
Виробнича травма скоєна на робочому місці та у робочий час. Висновок МСЕК відповідач в установленому законом порядку не оспорив.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд посилався на пропуск строку позовної давності.
Однак, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», строки позовної давності на звернення потерпілого із заявою про відшкодування морально шкоди не передбачено.
Немає застережень щодо існування такого строку і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 березня 1992 року №6 (з відповідними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Тому, колегія суддів вважає за необхідне, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, стягнувши на користь позивача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень з урахуванням конкретних обставин справи, стану здоров*я, необхідності проведення операції по зору та на користь держави судовий збір в розмірі 8 гривень 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 50 гривень.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор». відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень; на користь держави судовий збір в розмірі 8 гривень 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 50 гривень 00 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання ним законної сили.