Справа №22ц-2184/09 Головуючий в І інстанції Сухоруков А.О.
Категорія 37 Доповідач Максюта Ж.І.
27 квітня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Болтунової Л.М.
суддів - Сіромашенко Н.В., Максюти Ж.І.
при секретарі - Білоус A.M.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
В березні 2007 року позивач звернулася до суду з вище вказаною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він являється спадкоємцем на квартиру АДРЕСА_1 та грошових внесків за заповітом після смерті його бабусі ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким завішала усе належне їй майно, де б воно не знаходилось ОСОБА_2 Однак ним у зазначений строк відповідної заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини подано не було, у зв'язку з тим, що не був обізнаний про існування заповіту на його ім'я та знаходився у місцях позбавлення волі. Коли позивач знаходився у місцях позбавлення волі, відповідачка ОСОБА_1 у травні 2002 року звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 22 квітня 2005 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого отримала спадкове майно у виді грошових внесків з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в філії ощадного банку № 995/0111 м. Дніпропетровська, по рахунку НОМЕР_1, в філії ощадного банку № 5/0186 м. Дніпропетровська, по рахунку НОМЕР_2, в ощадному банку №8420 м. Дніпропетровська, по рахунку НОМЕР_3 на підставі ощадних книжок. 18 травня 2007 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, на квартиру АДРЕСА_1. Вважає, що строк позовної давності та строк подачі заяви про прийняття спадщини був пропущений з поважних причин. Просив суд поновити строк позовної давності, визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у термін трьох місяців після вступу даного рішення суду в силу. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 квітня 2005 року виданого на ім'я ОСОБА_1 Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 18 травня 2007 року виданого на ім'я ОСОБА_1
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі, вважаючи рішення суду незаконним.
Розглянувши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду.
Згідно ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог вірно прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_2 пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки відбував покарання в місцях позбавлення волі, і йому слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, яким суд дав належну оцінку в своєму рішенні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, яким обгрунтовано, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягали застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.