Апеляційний суд міста Києва
06 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого - судді Григор'євої І.В., суддів - Кепкал Л.І., Скавроніка В.М., з участю прокурора - Карпука Ю.А., засудженої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2009 року, -
Цим вироком засуджена ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, громадянка України, з середньою неповною освітою, не одружена, не працює, яка проживала в АДРЕСА_1, судима 11.04.2008 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від покарання з іспитовим строком 1 рік ; - за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за новим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2008 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці.
Згідно вироку ОСОБА_1 визнана винною у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, повторно, вчинених за таких обставин.
04.08.2008 року приблизно 0 19 год. 00 хв. ОСОБА_1, будучи раніш судимою за ч. 1 ст. 309 КК України, знаходячись по вул. Якубовського, 6 в м. Києві, незаконно, повторно, без мети збуту, придбала у невстановленої слідством особи ін'єкційний шприц ємкістю 5 мл. з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм (ацетильованим), який вона поклала до своєї сумочки та стала незаконно зберігати при собі без мети збуту. В цей же день, приблизно о 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 була затримана працівниками міліції по вул. Якубовського, 6 в м. Києві та доставлена до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, розташованого по вул. Голосіївській, 15, де з її сумочки, під час проведення поверхневого огляду, було вилучено зазначений шприц з опієм (ацетильованим), загальною масою, в перерахунку на суху речовину, 0,149 г.
В поданій апеляції засуджена ОСОБА_1, не оспорюючи вчинення злочину при обставинах викладених у вироку та правильність юридичної оцінки її винних дій, уважає занадто суворим призначене покарання, яке просить пом'якшити, застосувавши положення ч. 2 ст. 79, ч. 4 ст. 83 КК України. В обгрунтування своїх вимог, посилається на те, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини, які пом'якшують покарання, зокрема. її щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні сина ІНФОРМАЦІЯ_4 та непрацездатної матері.
Справа №11а-646/09 Головуючий в 1 інст. - Валігура Д.М.
Категорія КК - ч.2 ст.309 КК України Доповідач в апеляційній інст. - Григор'єва І.В.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, думку прокурора про законність постановленого вироку та неспроможність апеляційних вимог, пояснення засудженої, яка підтримали подану апеляційну скаргу, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції та наведені сторонами доводи, апеляційний суд уважає, що апеляція засудженої ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, визнала та при розгляді справи в суді першої інстанції не заперечувала щодо недоцільності дослідження судом доказів стосовно фактичних обставин подій, які ніким не оспорювались. Суд першої інстанції, згідно положень ч.3 ст. 299, ст. 301 КПК України, з'ясування фактичних обставин справи обмежив допитом підсудної та дослідженням даних про особу ОСОБА_1 Тому, відповідно до вимог ст. 365 КПК України, висновки суду у вироку стосовно фактичних обставин, які не оспорювались і не оспорюються, в апеляційному порядку не перевіряються.
Винні дії засудженої ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковані вірно.
Всупереч тверджень апелянта, суд при постановленні вироку і призначенні покарання ОСОБА_1 врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та всі обставини, що за законом мають значення для правильного вирішення вказаного питання. При цьому судом прийнято також до уваги та визнано обставиною, що пом'якшує покарання, щире каяття підсудної. З урахуванням всіх вказаних обставин, суд призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України покарання у мінімальних межах санкції закону.
Разом з тим, згідно представлених у матеріалах справи даних (а.с. 73, 74, 110) засуджена неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, перебувала у розшуку, суспільно-корисною працею не займалась, вживала наркотичні засоби. З огляду на це посилання ОСОБА_1 в апеляції на утримання нею інших осіб, убачаються неспроможними.
Крім того, по справі встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніш засудженою за скоєння протиправних дій, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, вчинила аналогічний злочин в період іспитового строку, не відбувши покарання за попереднім вироком (а.с.70). Тому суд першої інстанції при призначенні засудженій остаточного покарання обгрунтовано застосував ст. 71 КК України, на підставі якої частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2008 року.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що судом першої інстанції вимоги ст. 65 КК України дотримано, призначене засудженій покарання за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для пом'якшення покарання, застосування ст.ст. 79, 83 КК України, як про це ставиться питання в апеляції засудженої ОСОБА_1, колегія суддів не убачає. Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_1- залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2009 року відносно ОСОБА_1 - без змін.