Апеляційний суд міста Києва
Справа №11-а-682 Головуючий у судді 1-шої інстанції - Павленко О.П.
Категорія -ч.2 ст.185 КК України Доповідач- Єфімова О. І.
23 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: головуючого-судді - Лясковської В.І. суддів - Кепкал Л.І., Єфімової О.І., за участю прокурора - Рабінчук Т.І. засудженого - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2009 року,
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва,громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 07.06.2001 року Залізничним районним судом м. Києва за ст. ст. 140 ч.3, 140 ч. 2, 145 ч. 1, 193 ч.3 КК України (в редакції Закону від 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 28 липня 2008 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1, 395, 70 КК України до 1 року позбавлення волі,
засуджено
за ст. 185 ч. 2 КК України на два роки позбавлення волі.
У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2008 року у вигляді одного року позбавлення волі, більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
Вироком постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 - 6500 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_3 засуджений за те, що 16 травня 2008 року, приблизно о 04:00 год., разом з ОСОБА_5 піднялись до квартири АДРЕСА_1, де ОСОБА_5 проживає разом з колишньою дружиною ОСОБА_4 Знаходячись в приміщенні кухні зазначеної квартири, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 вжили по пляшці пива, після чого ОСОБА_5 пішов до кімнати відпочивати, а ОСОБА_7, скориставшись цим, таємно, з квартириАДРЕСА_1 викрав особисті речі ОСОБА_4, а саме: комп'ютер «Сікмастер» з монітором марки «Самсунг», загальною вартістю 4000 грн., дівіді-програвач марки «Самсунг», вартістю 1000 грн., МП-3 плеєр марки «Еленберг», вартістю 300 грн., мобільний телефон марки «Сіменс» вартістю 100 грн. з сім-картою оператора мобільного зв'язку «ЮМС», яка матеріальної цінності не має та грошей на рахунку якої не було, радіотелефон марки «Панасонік», вартістю 300 грн., золоту каблучку, вартістю 800 грн., а всього майна на загальну суму 6500 грн., після чого з місця чинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в поданій апеляції, не оспорюючи фактичних обставин вчиненого злочину, кваліфікацію дій засудженого, ставить питання про скасування вироку в частині призначення покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості, та постановления нового вироку, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2008 року Остаточно обрати покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.
В запереченнях на апеляцію засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду залишити без змін, зазначає, що він повністю визнає свою вину і має бажання відшкодувати шкоду потерпілій.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого, який заперечував проти задоволення апеляції, просив не змінювати міру покарання на більш сувору, зазначив, що повністю погоджується з обвинуваченням, має намір працевлаштуватись і бажання відшкодувати завдану матеріальну шкоду потерпілій, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Винність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину за обставин, викладених у вироку, доведена показаннями потерпілої ОСОБА_4., показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, даними, що містяться в протоколі пред»явлення осіб для впізнання від 09.07.2008 року ( а. с. 35-37) і в апеляції не оспорюється.
Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 2 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, при визначенні виду та міри покарання засудженому, суд першої інстанції врахував характер, ступінь суспільної небезпеки та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відношення засудженого до вчиненого, наявність невідшкодованої матеріальної шкоди. Судом взято до уваги і дані, що характеризують особу засудженого ОСОБА_3, який раніше судимий, офіційно не працював, характеризується посередньо.
Призначене ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Призначаючи ОСОБА_3 остаточне покарання, суд першої інстанції виходив з альтернативності норми ч. 1 ст. 70 КК України, відповідно до якої при визначенні покарання за сукупністю злочинів остаточне покарання призначається, як шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, так і шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Таким чином, порушень вимог кримінального і кримінально-процесуального закону, які є підставою для зміни чи скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2009 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.