Справа №22-10777/2009 p. Головуючий у 1-й інстанції: Гончарук В.П.
Доповідач: Кравець В.А.
17 грудня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі
Головуючої: Кравець В.А.
Суддів: Мараєвої Н.Є., Черненко В.А.
При секретарі: Пупишевій Т.А.
Розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи КП УЖГ Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_1 про визнання наймачем житлового приміщення , -
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_2.
Постановлено визнати ОСОБА_2 наймачем квартири АДРЕСА_1.
Зобов»язано Дніпровську районну у м. Києві державну адміністрацію укласти із ОСОБА_2 договір найму на квартиру АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з рішенням суду, третя особа , ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу , в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт вказує, що суд не дав належної оцінки тим обставинам, що спірну квартиру отримувала вона, а на даний час в квартирі поряд з позивачем проживає їх син, ОСОБА_3, а позивач квартирну плату не вносить , веде аморальний спосіб життя.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримала.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає , виходячи з наступного:
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що згода ОСОБА_1 на зміну договору найму не потрібна.
Позивач має право на укладення з ним договору найму квартири ,оскільки ОСОБА_1 не є членом сім»ї позивача та вибула зі спірної квартири на постійне проживання за іншою адресою.
Висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та перевірених судом доказах, яким судом дано вірну правову оцінку.
У відповідності до ст.. 107 ЖК УРСР у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття наймача.
Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття.
Як вбачається з матеріалів справи, договір найму квартири АДРЕСА_1 було укладено зі ОСОБА_1 на підставі ордеру №023828 серія Б, виданого 20.04.1983р. виконкомом Дніпровської районної Ради народних депутатів м.Києва(а.с. 7).
На момент видачі ордеру ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з позивачем. Квартира була надана для користування їй та її сім»і.
24.01.1991 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано .
06 листопада 2000 року ОСОБА_1 отримала ордер на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 37) та стала постійно проживати за вказаною адресою, вибувши з квартири АДРЕСА_1, проте залишилась власником особового рахунку цієї квартири.
Згідно ст. 64 ЖК УРСР якщо члени сім»ї наймача перестали бути такими, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім»ї.
З врахуванням того, що позивач з спірної квартири не виїхав та на даний час проживає в ній одноособово, доказів в підтвердження того, що разом з позивачем проживають інші особи не надано та виходячи з того, що ОСОБА_1 не є членом сім»ї позивача та вибула зі спірної квартири за іншою адресою, суд дійшов вірного висновку, що позивач має право на укладення з ним договору найму квартири АДРЕСА_2 без згоди на то третьої особи.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав до його скасування колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
Керуючись ст.. ст..303,304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2009 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.