Справа №22-10285 Головуючий у 1 інстанції - Яровенко Н.О.
2009 рік Доповідач - Шахова О.В.
23 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Шахової О.В. суддів Желепи О.В., Кабанченко О.А. при секретарі Рицькій Н.І.
розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року
в справі за позовом ЖБК "Молодіжний" до ОСОБА_1 про стягнення
заборгованості,
В березні 2009 року ЖБК "Молодіжний звернувся до суду з вказаним позовом та зазначав, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 і з 1998 року квартирну плату та комунальні послуги не сплачує.
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по квартирній платі та комунальних послугах в розмірі 5498 грн. 07 коп., сплачений судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за останні три роки, з лютого 2006 по лютий 2009 року , в сумі 1 580 грн. 44 коп.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом не враховано, що комунальні послуги вона не сплачує, оскільки їй органами соцзахисту протягом 10 років незаконно не нараховувалась субсидія. Вона є інвалідом 2 групи з дитинства, не працює, отримує лише пенсію, яка дуже мала. А тому вона не повинна сплачувати комунальні послуги в повному об'ємі.
Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу, в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.151,152,162 ЖК України та Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, власники багатоквартирних будинків та члени їх сімей, що проживають разом з ними, зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку та платежі за комунальні послуги.
Згідно ст. 179 ЖК України користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються КМУ.
Відповідно до ст.162 ЖК України власник зобов,язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Розмір плати за користування житлом за вимогами ст. 66 цього Кодексу обчислюється із загальної площі квартири,а плата та спожиті комунальні послуги відповідно до ст.67 визначається за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_1 є власником особового рахунку квартири АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Форма № 3 (а.с.18).
За період з січня 1998 року по 31.12.2008 року не сплачувала за отримані комунальні послуги, в результаті чого у неї виникла заборгованість по сплаті комунальних послуг та квартирній платі в сумі 5 498 грн. 07 коп. (а.с.15-16).
Згідно договору від 1 червня 2005 року з ОСОБА_1 укладено договір про реструктуризацію заборгованості, в якому зазначено місячні розміри погашення заборгованості (а.с. 17).
Проте оплату послуг відповідачка не проводила і згідно повідомлення позивача попереджалась про добровільне погашення заборгованості (а.с.13).
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з того, що позивач пропустив строк позовної давності, а тому стягнув заборгованість за три останні роки. При цьому, судом враховано що відповідач є інвалідом 2 групи з дитинства,, проте субсидія у встановленому законом порядку її не призначалась, рішення щодо визнання дій органів соцзахисту з приводу відмови в призначенні субсидії у відповідача немає, а тому суд позбавлений можливості врахувати той факт, що відповідачці повинні були нараховувати комунальні послуги з урахуванням субсидії.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають та їх не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.