7 липня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Вадовської Л.М., суддів - Ващенко Л. Г.,
Фадєєнко А.Ф., при секретарі - Фабіжевському B.C., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про поновлення строку звернення до суду, визнання недійсними договору дарування, свідоцтва про право на спадщину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 березня 2009 року, -
Позивач ОСОБА_2, звернувшись 21 серпня 2007 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що у 1983 році виплатила пайовий внесок як член ЖБК «Будівельник -5» за квартиру АДРЕСА_1. 22 листопада 2001 року отримала свідоцтво про право власності на квартиру. 28 листопада 2001 року уклала з братом ОСОБА_5 договір дарування вказаної квартири з тим, щоб брат довічно опікувався нею, оскільки із-за складних відносин дочка ОСОБА_6 та її чоловік допомоги не надавали, квартиру не утримували. У ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 загинув. Спадщину, що відкрилась після його смерті, згідно свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого нотаріусом 18 червня 2004 року, отримав син померлого ОСОБА_3 Позивач зазначила, що на даний час домовилась з дочкою з метою роздільного проживання провести обмін вказаної квартири на дві інші, однак здійснити намір не має можливості із-за відсутності на це згоди ОСОБА_3 Посилаючись на те, що договір дарування уклала під впливом тяжких сімейних обставин та під впливом помилки, позивач після уточнення позовних вимог просила, поновити строк на звернення до суду, визнати недійсним посвідчений нотаріально 28 листопада 2001 року договір дарування, як такий, що вчинений під впливом помилки і під впливом тяжких обставин, визнати недійсним видане 18 червня 2004 року ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом та визнати за нею право власності на квартиру (а.с. 3-4, 53-54).
Справа № 22 ц -3093 - 2009 Категорія 21
Головуючий у першій інстанції Маркарова С. В.
Доповідач Вадовська Л.М.
Уточнивши на вимогу суду підстави недійсності договору, ОСОБА_2 просила визнати договір дарування недійсним, як такий, що вчинено під впливом помилки (а.с. 56, 76).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 березня 2009 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, в позові відмовлено (а.с. 100-102).
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
Неправильність рішення суду апелянт мотивувала порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Встановлено, що згідно свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеського міськвиконкому 22 листопада 2001 року, квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_2 Свідоцтво було видано на підставі довідки ЖБК «Будівельник-5» від 14 грудня 1996 року № 57 та розпорядження УЖКГ Одеського міськвиконкому від 22 листопада 2001 року № 1539 (а.с. 90).
1. 28 листопада 2001 року ОСОБА_2 і ОСОБА_5 уклали договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 11164, згідно якого ОСОБА_2 передала в дар ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 89).
1. 29 серпня 2003 року ОСОБА_5 помер.
18 червня 2004 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 7).
21 серпня 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання договору дарування квартири недійсним, пославшись одночасно на дві взаємовиключні правові підстави визнання угоди недійсною, як то вчиненої під впливом тяжких обставин, та вчиненої під впливом помилки (а.с. 3-4, 53-54).
Ухвалою судді від 4 грудня 2008 року роз'яснено ОСОБА_2 необхідність визначитись з підставами визнання угоди недійсною (а.с. 56).
На виконання вказаної ухвали ОСОБА_2 власноручно в заяві вказала, що договір дарування уклала під впливом помилки (а.с. 76).
У відповідності до положень ст. П ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Користуючись процесуальними правами, передбаченими ст. ст. 27, 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 уточнила правові підстави заявленого нею позову, зазначивши, що договір дарування уклала під впливом помилки, а тому правомірним є розгляд судом першої інстанції заявлених вимог в цих межах, тобто в межах доведеності чи недоведеності вчинення угоди під впливом помилки.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з недоведеності вчинення спірної угоди під впливом помилки, а відтак і відсутності підстав для визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру в порядку спадкування.
Колегія суддів вважає висновок суду таким, що відповідає обставинам справи, та не має спростування належними та допустимими доказами.
Так, згідно положень ст. 56 ЦК України, в редакції 1963 року, що діяла на момент вчинення оскарженої угоди, угода підлягала визнанню недійсною, як така, що вчинена під впливом помилки, за позовом сторони, що діяла під впливом помилки. При цьому помилка повинна мати суттєве значення не взагалі, а для даного учасника угоди. Помилка - це неправильна, викривлена уява особи про факти і обставини реальної дійсності. При цьому вказані факти і обставини, в яких помиляється особа, повинні стосуватися суті відносин, що виникають між сторонами угоди.
З матеріалів справи вбачається, що відчуження ОСОБА_2 належної їй на праві власності квартири ОСОБА_5, з яким у неї були не лише близькі родинні, а й добрі стосунки, що перервалися у зв'язку з трагічною загибеллю останнього, не вказує на те, що ці дії було вчинено під впливом помилки. Позивач не зазначила, в чому саме полягала помилка і не обгрунтувала суттєвість такої для неї.
Свій намір щодо відчуження квартири на користь брата ОСОБА_2 не заперечує, однак при цьому зазначає, що таке рішення було прийнято нею в наслідок складних взаємовідносин з дочкою, потребою в матеріальній допомозі та догляді тощо.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначила, що рішення підлягає скасуванню, оскільки угода підлягає визнанню недійсною з підстав вчинення такої під впливом тяжких обставин. Тим самим, ОСОБА_2 не спростовує встановлену судом відсутність доказів для визнання договору дарування недійсним з підстав ст. 56 ЦК України в редакції 1963 року.
Вимоги про визнання договору недійсним заявлено з тих підстав, що договір вчинено під впливом помилки, і саме ці вимоги вирішив суд. Правових підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Вирішення в судовому порядку спору щодо визнання угоди недійсною з підстав ст. 56 ЦК України в редакції 1963 року, не є перешкодою для звернення ОСОБА_2 до суду з вимогами про визнання цієї ж угоди недійсною з інших правових підстав.
Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч. 1 ст. 314. ст.. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про поновлення строку звернення до суду, визнання недійсними договору дарування, свідоцтва про право на спадщину - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.