23 червня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Вадовської Л.М., суддів - Ващенко Л. Г.,
Фадєєнко А.Ф., при секретарі - Фабіжевському B.C., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права на житло, зобов'язання вчинити певні дії та надати житло, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2008 року, -
Позивач ОСОБА_2, звернувшись 21 листопада 2007 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що з народження виховувалась у державних дитячих установах, а в подальшому, працюючи на підприємствах, проживала в гуртожитках. На даний час проживає в жилій кімнаті АДРЕСА_2. 14 листопада 1986 року була поставлена на квартирний облік з правом позачергового надання житла, однак 15 травня 1987 року була знята з пільгової черги у зв'язку з не ненаданням доказів наявності жилого приміщення до влаштування у державні дитячі установи. У 2007 році стало відомо, що мати ОСОБА_5 на момент її народження була зареєстрована проживаючою в АДРЕСА_1. Посилаючись на зазначені обставини, як такі, що, свідчать про наявність житла до поміщення у державну дитячу установу, позивач після уточнення позовних вимог просила на підставі п.4 ч. 1 ст. 46 ЖК України визнати за нею право на позачергове надання жилого приміщення, зобов'язати Суворовської районну адміністрацію Одеської міської ради внести її в списки осіб на позачергове надання жилого приміщення, зобов'язати Суворовської районну адміністрацію Одеської міської ради, Виконавчого комітет Одеської міської ради надати жилу площу протягом місяця з дати внесення в список осіб на позачергове отримання жилого приміщення, стягнути з відповідачів на відшкодування спричиненої неправомірними діями працівників моральної шкоди 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 5-7, 58-60).
Відповідачем Виконавчого комітетом Одеської міської ради позов не визнано.
Справа № 22 ц - 1342 - 2009 Категорія 41
Головуючий у першій інстанції Пепеляшков О.С.
Доповідач Вадовська Л.М.
Відповідачем Суворовської районною адміністрацією Одеської міської ради пояснень, заперечень не надано.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
Неправильність рішення суду апелянт мотивувала порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідачі підстав для задоволення скарги не вбачають.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_7 народилася 8 жовтня 1961 року в м. Одесі. В записі акту про народження від 1 листопада 1961 року № 2906 та виданому на підставі цього акту свідоцтві про народження відомості про батька відсутні, матір зазначено як ОСОБА_5, мешканку квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8, 9, 82).
З 1961 року по 1969 рік ОСОБА_2 була вихованкою Одеського дитячого будинку № 19 (а.с. 10).
З 1 вересня 1969 року по 12 червня 1977 року ОСОБА_2 навчалася в Балтській школі-інтернаті № 1 (а.с. 11).
У 1977 році ОСОБА_2 за направленням поїхала у Володимирську область Росії, там навчалася, працювала на фабриці, проживала в гуртожитку (а.с. 15).
У 1980 році ОСОБА_2 повернулася в м. Одесу, де з 1981 року по 1983 рік працювала на фабриці технічних тканин, проживала в гуртожитку фабрики (а.с. 16). З 1983 року по 1986 рік працювала на Одеському дослідно-експериментальному гідролізно-агароїдному заводі, проживала в гуртожитку заводу (а.с. 17). З 1986 року працює на Одеській суконній фабриці, проживає в гуртожитку фабрики, розташованому в м. Одесі по провулку Краснослобідському, 10, зареєстрована постійно за вказаною адресою з 14 квітня 1986 року (а.с. 8, 18).
Рішенням Виконавчого комітету Ленінської райради народних депутатів від 14 листопада 1986 року № 655 ОСОБА_2 поставлено на квартирний облік з правом позачергового отримання житла. Рішенням від 15 травня 1987 року № 247 ОСОБА_2 виключено зі списку осіб, що мають право на позачергове отримання жилого приміщення, з підстав не надання доказів наявності жилого приміщення до поміщення у дитячу державну установу, та внесено до загального обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. На вказаному обліку ОСОБА_2 перебуває і до тепер (а.с. 19, 20, 40, 41, 63, 84, 85, 142-150).
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем вимог щодо права на позачергове надання житла, а саме недоведеності підстав, передбачених п.4 ч. 1 ст. 46 ЖК України. З огляду на встановлені обставини, суд не встановив неправомірності дій відповідачів, а відтак дійшов висновку щодо безпідставності вимог про відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги такі висновки не спростовують.
Так, перевіряючи доводи апелянта щодо наявності жилого приміщення до поміщення в державну дитячу установу, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що ОСОБА_2 не має ніяких відомостей щодо своєї матері, ніколи останню не бачила, не спілкувалась. Зі слів позивача мати є померлою. Точні анкетні дані матері ОСОБА_2 ОСОБА_5 не відомі. В Одеському дитячому будинку № 19, куди ОСОБА_2 була поміщена після народження, Балтській школі-інтернаті № 1 відомості щодо матері ОСОБА_2, підстав поміщення дитини в заклад тощо відсутні (а.с. 126, 161).
Згідно запису акту про народження ОСОБА_2 в графі щодо місця проживання матері позивача зазначено, що мати новонародженої дитини ОСОБА_5 проживає в АДРЕСА_1.
Колегією суддів встановлено, що будинок № 21 по вул. Княжій (раніше вул. Баранова) в м. Одесі наявний. Згідно даних КП «Одеське міське буро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» станом на 27 березня 2009 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 128).
Відповідно до інформації відділу у справах громадянства та реєстрації фізичних осіб Одеського МУ ГУМВС України в Одеській області в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрованими/знятими з реєстраційного обліку значаться ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1 листопада 2000 року, знята з обліку 16 березня 2007 року у зв'язку зі смертю; ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3, з 1 липня 1996 року, знятий з обліку 6 червня 1997 року за особистою заявою; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований з 1 листопада 2000 року по теперішній час. ОСОБА_5 за вказаною адресою ніколи не була зареєстрована. За обліками адресно-довідкового бюро ОСОБА_11 зареєстрованою/знятою з реєстраційного обліку не значиться (а.с. 131). Відсутні відомості щодо ОСОБА_11 і в КП «Житлово-комунальний сервіс «Портофранківський» (а.с. 163).
Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 46 ЖК України позачергово жиле приміщення надається особам, які повернулися з державної дитячої установи при неможливості повернення раніше займаного жилого приміщення.
Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено і в апеляційному порядку не спростовано недоведеність позивачем наявності у неї права на надання жилого приміщення на підставі пункту 4 частини 1 статті 46 ЖК України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.3 ст. 10 ЦПК України).
Позивач не довела належними та допустимими доказами обставини, на які посилалася як на підставу своїх позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та ухвалене з дотриманням норм процесуального права. Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права на житло, зобов'язання вчинити певні дії та надати житло, відшкодування моральної шкоди -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.