ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.07.2021Справа № 910/19327/20
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення 35 433,81 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" (далі - АТ "СК "Інго", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - ПрАТ "СК "Еталон", відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 35 433,81 грн. в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 03.06.2020 р. у м. Ужгороді, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв'язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 36 433,81 грн.
У позові, посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", АТ "СК "Інго" вказує, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яку ПрАТ "СК "Еталон" не відшкодувало, тому позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 35 433,81 грн. з урахуванням франшизи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.01.2021 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № 560507203.20 від 23.01.2020 р., укладеного між - АТ "СК "Інго" та ОСОБА_1 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Ауді", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
03.06.2020 р. у м. Ужгороді сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Ауді", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "Део", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2020 р. у справі № 308/5476/20 за вказаним фактом водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 2568744 від 17.06.2020 р., наданої позивачем, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Ауді", реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 36 433,81 грн.
На підставі зазначеної калькуляції та страхового акту № 2610855 від 25.06.2020 р. позивач відшкодував страхувальнику (потерпілій особі) матеріальний збиток у сумі 36 433,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10586 від 07.07.2020 р.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Део", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ "СК "Еталон" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2751938.
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (АТ "СК "Інго"), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Матеріали справи свідчать, що позивач (АТ "СК "Інго") 22.07.2020 р. звернувся до страховика винної особи - ПрАТ "СК "Еталон" із заявою про компенсацію страхового відшкодування із дотриманням річного строку, передбаченого положенням статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на суму в розмірі 36 433,81 грн., сплачену потерпілій особі. Вказана вимога була отримана відповідачем, однак, залишена без відповіді та задоволення.
Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 р. по справі № 924/675/17 розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018 р., по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018 р., по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018 р., по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018 р., по справі № 910/171/17 від 02.10.2018 р.
Із акту страхового відшкодування № 2610855 від 25.06.2020 р., а також ремонтної калькуляції № 2568744 від 17.06.2020 р., вбачається, що коефіцієнт зносу деталей пошкодженого автомобіля марки "Ауді", реєстраційний номер НОМЕР_1 , у даному випадку застосуванню не підлягає.
Таким чином, суд вважає доведеною позивачем належними засобами доказування вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля "Ауді" у розмірі 36 433,81 грн.
Також суд зважає на положення статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за якими страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АО/2751938 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 100 000,00 грн., а франшиза - 1 000,00 грн., відтак, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу з урахуванням франшизи становить 35 433,81 грн. (36 433,81 грн. - 1 000,00 грн.).
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги АТ "СК "Інго" підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення страхового відшкодування 35 433,81 грн. задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, ідентифікаційний код 16285602) страхове відшкодування у сумі 35 433 (тридцять п'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 81 коп., судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Повне судове рішення складене 21 липня 2021 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.