ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2021Справа № 910/5003/21
Господарський суд місті Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/5003/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10)
До Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8)
Про стягнення грошових коштів у розмірі 23 729, 50 грн
Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - позивач) заборгованості за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/0334024 в сумі 23729, 50 грн, яка складається із 2 255, 34 грн 3 % річних за користування чужими коштами, 9 224, 16 грн інфляційних втрат та 12 250, 00 грн пені.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що на відповідача відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено обов'язок з відшкодування шкоди за рахунок фонду захисту потерпілих у зв'язку із недостатністю коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом, а саме ПрАТ "СК Україна".
02.04.2021 Господарський суд міста Києва дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 02.04.2021 для усунення недоліків позовної заяви.
13.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків разом з позовною заявою в новій редакції, на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 відкрито провадження у справі №910/5003/21 та призначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
12.07.2021 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просив суд зупинити розгляд справи № 910/5003/21 до закінчення касаційного перегляду справи № 910/14293/19.
Суд розглянув клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та відмовив в його задоволенні з таких підстав.
В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на положення п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подане відповідачем клопотання суд визнав необґрунтованим, оскільки в своєму клопотанні відповідач не наводить в чому саме полягає подібність правовідносин сторін у даній справі та у справі № 910/14293/19.
Крім того, ст. 228 Господарського процесуального кодексу України визначає право суду на зупинення провадження, а не обов'язок, і відповідно при вирішенні такого клопотання суд керується своїм внутрішніх переконанням щодо необхідності та доцільності зупинення провадження у даній справі. В даному випадку суд не вбачає ні доцільності ні необхідності у зупиненні провадження у даній справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що нараховані позивачем 3% річних, інфляційні втрати є погашеними відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18.
Крім того, відповідач зазначив, що у зв'язку з ліквідацією ПрАТ "Страхова компанія "Україна" МТСБУ на підставі п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконало зобов'язання з відшкодування шкоди.
Відповідач також вказав про сплив строку позовної давності на звернення із даним позовом.
У відповіді на відзив позивач не погодився із твердженнями відповідача щодо пропуску строку позовної давності. Позивач повідомив, що обсяг зобов'язань, які перейшли до МТСБУ у зв'язку з визнанням ПрАТ "СК "Україна" банкрутом передбачає відшкодування основної суми боргу та штрафні санкції за невиконання страховиком своїх зобов'язань.
У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю, а також у зв'язку зі спливом строків позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
10.09.2014 у місті Бердянськ відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки Тойота д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та Рено д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.09.2014 у справі №310/7438/14-п визнано винним водія транспортного засобу Тойота д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.
На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Тойота д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0334024 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна".
Відповідно до звіту № 524 про визначення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 08.12.2014, складеного аварійним комісаром Рожко О. І. (свідоцтво №1476) на замовлення ОСОБА_2 , визначено, що вартість матеріального збитку завданого в результаті ДТП становить 68 627,21 грн.
За доводами позивача ОСОБА_2 подав до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
01.06.2016 між ОСОБА_2 та ФОП Шиян Д.С. було укладено Договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ОСОБА_2 відступив ФОП Шиян Д.С. права вимоги в зобов'язаннях, що виникли із вищевказаного ДТП, у тому числі одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
30.06.2016 між ФОП Шиян (клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/30-06/2016 відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до Додатку №1 до цього договору, зокрема, з договору відступлення права вимоги від 01.06.2016 (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору в силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов'язаною особою (боржником) є ОСОБА_1 (п. 1 Додатку №1 до договору); страхова компанія ПрАТ "СК "УКРАЇНА"; Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Метою договору факторингу може бути як передача факторові права вимоги клієнта до боржника в обмін на надання клієнтові грошових коштів, так і відступлення клієнтом своєї вимоги в забезпечення виконання його зобов'язань перед фактором. Предметом договору факторингу може бути одна або декілька вимог.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що починаючи з 30.06.2016 кредитором у договірному зобов'язанні за договором страхування № АІ/0334024, яке виникло в результаті ДТП, є ТОВ "Маркс.Капітал".
Однак, ПрАТ "СК "Україна", порушуючи умови договору страхування (полісу) № АІ/0334024, не здійснило виплату грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі №910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
19.09.2018 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна", в тому числі за зобов'язанням яке виникло на підставі договору № АІ/0334024.
Позивач стверджує, що у заяві про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" просив визнати грошові вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" та включити грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів у розмірі 4 944 765, 41 грн, в тому числі за договором № АІ/0334024 на суму 72 729, 51 грн, з яких: 49 000, 00 грн - розмір завданого збитку, 2 255, 34 грн - 3 % річних, 9 224, 16 грн - інфляційних втрат, 12 250, 00 грн - пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 заяву позивача задоволено та визнано позивача конкурсним кредитором ПрАТ "СК "Україна".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна", у зв'язку з неможливістю останнього виконати свої зобов'язання перед кредиторами, а також встановлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
09.09.2019, у зв'язку з ліквідацією ПрАТ "СК "Україна", позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату відшкодування в сумі суму 72 729, 51 грн, з яких: 49 000, 00 грн - розмір завданого збитку, 2 255, 34 грн - 3 % річних, 9 224, 16 грн - інфляційних втрат, 12 250, 00 грн - пені.
26.09.2019 відповідачем було частково виконано зобов'язання за договором страхування №АІ/0334024, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 49 000, 00 грн.
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання за договором страхування №АІ/0334024 у повному обсязі позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення 2 255, 34 грн - 3 % річних, 9 224, 16 грн - інфляційних втрат, 12 250,00 грн - пені.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, судом при дослідженні наданих позивачем до позовної заяви копії заяви про грошові вимоги від 19.09.2018 та ухвали від 28.112018 було встановлено, що в ухвалі суд задовольнив вимоги позивача з урахуванням уточнення на суму 4 941 518, 06 грн, проте позивач у дану справу копію уточненої своєї заяви не подав, відтак, в матеріалах справи відсутні докази, із яких суд міг би встановити точний перелік договорів, вимоги по яким були визнані судом.
Крім того, зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 №910/842/18 якою було задоволено заяви позивача з кредиторськими вимогами до ПрАТ "СК "Україна" не вбачається в переліку договорів про надання фінансових послуг факторингу на підставі яких до ТОВ "МАРКС.КАПІТАЛ" перейшло право вимоги по Договору №5/30-06/2016 від 30.06.2016.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З наведеного вбачається, що твердження позивача стосовно того, що грошові вимоги які виникли на підставі полісу №АІ/0334024 були внесені до реєстру кредиторів згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/842/18 не знаходять свого підтвердження.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було погашено у повному обсязі суму страхового відшкодування за полісом № АІ/0334024, тоді як статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено наступне:
- у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 2 ст. 22.1 цього Закону).
- відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну (ст. 22.2 цього Закону).
З вказаного вище слідує про відсутність підстав у задоволенні позову про стягнення з відповідача 2 255, 34 грн 3 % річних за користування чужими коштами, 9 224, 16 грн інфляційних втрат та 12 250, 00 грн пені нарахованих на суму заборгованості за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/0334024, за прострочення виконання обов'язку не відповідачем, а страховиком (ПрАТ "СК "Україна").
Тобто, позивач намагається стягнути з відповідача штрафні і фінансові санкції нараховані ПрАТ "СК "Україна" за прострочення виконання зобов'язання останнім з виплати страхового відшкодування позивачу, що суперечить ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
При цьому, позивачем не доведено факт прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання з виплати страхового відшкодування на підставі визначено вище Закону на користь позивача.
Інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10; ідентифікаційний код 37686922) до Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; ідентифікаційний код 21647131) про стягнення грошових коштів у розмірі 23 729, 50 грн відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10; ідентифікаційний код 37686922)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких