23 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/15360/20 пров. № А/857/8543/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Кухтея Р.В., Судової-Хомюк Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року ухвалене суддею Волдінер Ф.А. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Луцьку у справі № 140/15360/20 за адміністративним позовом приватного підприємства «Захід Драйв» до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування наказу про призначення перевірки
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Волинській області про призначення позапланової виїзної перевірки № 2137 від 16.10.2020 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що вказаний наказ прийнятий з тих підстав, що у декларації за серпень 2020 року позивач вказав від'ємне значення з ПДВ яке перевищує 100 тис. грн.
Позивач вважає, що такі твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки у серпні 2020 року товариство має позитивне значення ПДВ на суму 546370 грн.
Крім того, позивач зауважив, що відповідач, в порушення норм пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, розпочав перевірку за межами 60-ти денного строку.
З цих підстав, позивач вважає оскаржений наказ незаконним та просить його скасувати.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Волинській області № 2137 від 16 жовтня 2020 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Захід Драйв».
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь приватного підприємства «Захід Драйв» судовий збір в розмірі 2 102 гривні.
Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи і порушив норми матеріального права.
Таку позицію обґрунтовує тим, що відповідач приступив до проведення перевірки в межах 60-ти денного строку для її проведення, однак посадові особи позивача були відсутні за місцезнаходженням.
Крім цього, відповідач вказав, що від'ємне значення з ПДВ, яке перевищує 100 тис. грн., позивач вперше вказав у декларації за липень 2020 року.
З цих підстав, відповідач вважає, що суд першої інстанції зробив невірний висновок про задоволення позову.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що ПП «Захід Драйв» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2020 року.
16 жовтня 2020 року ГУ ДПС у Волинській області, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75; підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, прийняв наказ № 2137 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Захід Драйв», оскільки при декларуванні за серпень 2020 року сума від'ємного значення з податку на додану вартість становить більше 100 тис. гривень.
19 жовтня 2020 року за адресою місцезнаходження позивача прибули посадові особи контролюючого органу з метою проведення перевірки на підставі вищезазначеного наказу, однак склали акт про відсутність посадових осіб за місцезнаходженням підприємства № 324/07-01/41916757.
20 жовтня 2020 року відповідач склав акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав підстав для проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки сума податкового кредиту не перевищує 100 тис. грн.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначені у статті 78 ПК України.
Апеляційний суд встановив, що відповідач призначив документальну позапланову виїзну перевірку на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Дослідивши декларацію з податку на додану вартість за серпень 2020 року, яку подав позивач, апеляційний суд встановив, що у рядку 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» зазначено суму від'ємного значення з податку на додану вартість - 10 711 417 грн.
Отже, апеляційний суд констатує той факт, що сума від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2020 року перевищує 100 тис. грн.
Тому, на переконання апеляційного суду, відповідач мав правові підстави для призначення позапланової виїзної документальної перевірки позивача.
Суд першої інстанції ці обставини встановив неправильно, взявши до уваги суму податкового кредиту, яка для проведення перевірки, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 ПК України, значення немає.
Що стосується строку проведення перевірки, то суд першої інстанції вірно вказав, що відповідач приступив до проведення перевірки у останній день 60-ти денного строку, визначеного підпунктом 200.11 статті 200 ПК України, для проведення вказаної перевірки, однак посадові особи позивача були відсутні за місцезнаходженням, про що відповідач склав відповідний акт.
Відтак, апеляційний суд вважає, що наказ на проведення перевірки відповідач прийняв з підстав, що визначені ПК України, а тому такий є законним та не підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги підставними та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити адміністративний позов.
Судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 140/15360/20 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Захід Драйв» до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування наказу про призначення перевірки - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Р. В. Кухтей
Н. М. Судова-Хомюк
Повний текст постанови складений 23.07.2021 року