Справа № 761/2673/21
Провадження № 2/761/5835/2021
27 травня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У своїй позовній заяві позивачка просила суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 2 (два) місяці.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 років помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 . Після смерті останнього була відкрита спадщина.
Позивачка звернулася до Державного нотаріуса Першої київської державної нотаріального контори Заведея Л.О. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 . Між тим, Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 серпня 2020 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , оскільки спадкоємцем (позивачем) було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини. На підставі викладеного позивач звернулася до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2020 матеріали позовної заяви було передано для розгляду судді Фроловій І.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.
17 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 22 квітня 2021 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак через канцелярію суду представником позивача було подано заяву про розгляд справи у його відсутність, також позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов, щодо винесення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 років помер ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 17286, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності, посвідченої Першою київською державною нотаріальною 12 серпня 2020 року за реєстровим № 17-263 від імені ОСОБА_1 звернувся до Державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Заведея Л.О. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , однак Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 серпня 2020 року Державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Заведея Л.О. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі пропущення строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.
Згідно із нормами глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Як встановлено судом, позивачем встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини після померлого було пропущено через похилий вік, стан розпачу від смерті чоловіка, та глобальної ситуації у світі та Україні пов'язаної із пандемією CoVID-19.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.
При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.
Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається з позовної заяви позивачка пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме через похилий вік, стан розпачу від смерті чоловіка, та глобальної ситуації у світі та Україні пов'язаної із пандемією CoVID-19. Тому на велике переконання суду вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
В зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити у повному обсязі.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 ,
Київська міська державна адміністрація, адреса місцезнаходження - 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ - 22883141,
Суддя: