"22" квітня 2010 р. м. Київ К-19204/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
при секретарі: Шкляр А.В.,
за участю представників:
від позивача -Кобець С.Ф.,
від відповідача -Ковальчука О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Калуської ОДПІ на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2007 року по справі № А-19/362 за позовом ТОВ «Карпатнафтохім»до Калуської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2007 року, позовні вимоги ТОВ «Карпатнафтохім»до Калуської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення -задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 28.09.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 04.11.2008 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній сказі (з урахуванням доповнень до к/с) Калуська ОДПІ просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову в задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення -без змін з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення № 0002612302/0 від 20.11.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на суму 3988095,00 грн., став акт № 1119/23-2/33129683 від 17.11.2006 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Карпатнафтохім»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2006 року».
В зазначеному акті перевірки податковий орган, зокрема, зазначив про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а саме в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування передбачено відображення суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у передньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Отже, в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування позивачу необхідно було відобразити суму податкового кредиту попереднього податкового періоду (липень 2006 року), фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (липні 2006 року) постачальникам таких товарів (послуг). Однак, згідно з представленими до перевірки журналами -ордерами, платіжними документами, а також реєстрами отриманих податкових накладних за липень 2006 року ТОВ «Карпатнафтохім»в липні 2006 року оплачено податок на додану вартість, який віднесено до складу податкового періоду в сумі 8074091,00 грн. Отже, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року на 3988095,00 грн.
На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 20.09.2006 року позивачем до Калуської ОДПІ була подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення бюджетного відшкодування в сумі 3988095,00 грн.
Згідно визначення, наведеного в п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту Закону така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, так сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податковою періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив у попередньому податковому періоді.
Підпунктами 4.1.1 та 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 затверджено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до п.п.5.12.2 якого, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
В рядку № 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, що є додатком № 3 до податкової декларації одночасно додатком до вищеназваного Порядку наведене наступне формулювання: «Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)».
Враховуючи, що таке формулювання у формі розрахунку суми бюджетного відшкодування суперечить положенням п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», звужує його дію зобов'язуючи платника податків включати суми податку на додану вартість з податкового кредиту тільки одного попереднього (а не одного з попередніх) звітного періоду, фактично сплачені, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду, щодо необхідності застосування до спірних правовідносин акту, який має вищу юридичну силу.
З огляду на зазначене та враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку щодо відсутності підстав для скасування законних та обґрунтованих рішень судів попередніх інстанцій.
Згідно ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
Касаційну скаргу Калуської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2007 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Головуючий:/підпис/_______________________Т.М. Шипуліна
Судді:/підписи/_______________________Л.І. Бившева
_______________________М.І. Костенко
_______________________Н.Є. Маринчак
_______________________Є.А. Усенко