"22" квітня 2010 р. м. Київ К-5874/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
при секретарі: Шкляр А.В.,
за участю представників:
від відповідача -ДПІ у м. Маріуполі Донецької області -Філімоненка А.С.,
від прокуратури -Зарудяної Н.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Маріуполі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 року по справі № 2-а-6174/07 (22-а-2494/08) за позовом ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»до ДПІ у м. Маріуполі Донецької області та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області за участю: прокурора Донецької області про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 року, позовні вимоги ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»до ДПІ у м. Маріуполі Донецької області та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ -задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 11.04.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 29.05.2008 року прийняв її до свого провадження.
23.04.2009 року ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»надало до суду заяву про відмову від позову посилаючись на відсутність предмету спору на момент звернення до суду із даною заявою.
Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку щодо необхідності відмови в прийнятті даної заяви на підставі п.4 ст.51 КАС України.
В касаційній сказі ДПІ у м. Маріуполі Донецької області просить скасувати судові рішення та прийняти нове -про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, судові рішення скасуванню в частині зобов'язання ДПІ у м. Маріуполі Донецької області надати ВДК у м. Маріуполі висновок про відшкодування позивачу з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за вересень 2006 року у розмірі 775514,79 грн. із закриттям провадження у справі в цій частині, в решті -судові рішення залишити без змін з огляду на наступне.
Як правильно було встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»20.10.2006 року подало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року, згідно якої залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 104283482,00 грн. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 104 283 482,00 грн.
Згідно положень п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2006 року у сумі 100803343 грн., підтверджена актом від 11.12.2006 року № 74/23-0/00191158, який був складений за результатами виїзної позапланової перевірки як засобу реалізації першим відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На момент розгляду справи в суді касаційної інстанції ДПІ у м. Маріуполі в добровільному порядку відшкодувало бюджетну заборгованість по декларації за вересень 2006 року в сумі 775514,79 грн.
Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, спірним був факт підтвердження зазначеної суми на час перевірки.
Згідно визначення, наведеного в п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту Закону така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, так сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податковою періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт «в») у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
На підставі аналізу наведених норм законодавства суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність право платника податку в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.
Порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість»контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
З огляд на зазначене та враховуючи встановлені у справі обставини колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 775 514,79 гривень.
Разом з тим, не можна погодитись з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зобов'язання ДПІ у м. Маріуполі Донецької області надати ВДК у м. Маріуполі висновок про відшкодування позивачу з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за вересень 2006 року у розмірі 775514,79 грн.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною 3 статті 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача -суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача -суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача -суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, Кодекс адміністративного судочинства не передбачає наявність у суду повноважень щодо зобов'язання відповідача -суб'єкта владних повноважень для захисту порушених прав фізичної чи юридичної особи вчинити певні дії по відношенню до іншого суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки судами було обрано неналежний спосіб захисту порушених прав позивача, судові рішення в частині зобов'язання ДПІ у м. Маріуполі Донецької області надати ВДК у м. Маріуполі висновок про відшкодування позивачу з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за вересень 2006 року у розмірі 775514,79 грн. підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, п.4 ст.51, ст.ст.224, 228, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
Відмовити ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»в прийнятті відмови від адміністративного позову.
Касаційну скаргу ДПІ у м. Маріуполі Донецької області задовольнити частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 року скасувати в частині зобов'язання ДПІ у м. Маріуполі Донецької області надати ВДК у м. Маріуполі висновок про відшкодування ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за вересень 2006 року у розмірі 775514,79 грн. та закрити провадження у справі в цій частині, в решті -судові рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Головуючий:/підпис/_______________________Т.М. Шипуліна
Судді:/підписи/_______________________Л.І. Бившева
_______________________М.І. Костенко
_______________________Н.Є. Маринчак
_______________________Є.А. Усенко