Постанова від 22.02.2010 по справі 2-а-14/09/2022

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 р. Справа № 2-а-14/09/2022

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області на постанову Краснокутського районного суду Харківської області від 08.04.2009р. по справі № 2-а-14/09/2022

за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >

до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області < Текст > < 3 особи >

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, позов задоволено,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області про скасування постанови інспектора управління по контролю за використанням та охороною земель про накладення адміністративного стягнення, справу закрити.

Посилається на те, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а справа закриттю, так як він як посадова особа - начальник ВУЖКГне має відношення до будівництва житлового будинку.

Постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 08 квітня 2009 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено .

Скасовано постанову № 000381 державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області Кочерги О.В від 11 лютого 2009 року про визнання ОСОБА_1 винним в скоєнн адміністративного правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень і справу провадженням закрито.

Будучи не згодною з постановою суду, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Харківській області, подала апеляційну скаргу, вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, вважає її не обґрунтованою, прийнятою без з'ясування усіх обставин та просить суд апеляційної інстанції постанову Краснокутського районного суду Харківській області від 08 квітня 2009 р. скасувати, прийняти нову, якою в позові відмовити.

Сторони у судове засідання апеляційного суду не явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, - неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову слід скасувати відповідно правил ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Краснокутської селищної ради від 19 січня 2006 року про надання Краснокутському ВУЖКГ дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва 30-ти квартирного житлового будинку для працівників бюджетної сфери приймалося у відсутність ОСОБА_1, станом на 19 січня 2006 року він не працював та начальником Краснокутського ВУЖКГ призначений не був. До Краснокутського ВУЖКГ дане рішення за час його роботи не надходило, з даним рішенням він ознайомлений не був, а дізнався про нього від інспектора Кочерги О.В. . Крім того , Краснокутському ВУЖКГ на баланс та експлуатацію даний будинок не передавався, тому необґрунтовано було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи , що згідно акту перевірки вимог земельного законодавства від 4 лютого 2009 року була проведена перевірка з питання виконання доручення Держземінспекції України від 22.12.2008 року Краснокутським ВУЖКГ , в результаті якої встановлено, що на території Краснокутської селищної ради , в межах населеного пункту проводиться будівництво 30-ти квартирного житлового будинку по вул. Перемоги ( поблизу будинку№12). Краснокутському ВУЖКГ надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , однак на даний час документація не виготовляється , чим порушено вимоги ст.ст.125,126 Земельного кодексу України.

04 лютого 2009 року відносно начальника Краснокутського ВУЖКГ ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. ст. 125,126 ЗК України.

Постановою державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Кочерги О.В., про накладення адміністративного стягнення від 11 лютого 2009 року № 000381, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Відповідно ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що передбачено ст. 116 Земельного кодексу України, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що передбачено ст. 125 Земельного кодексу України.

Перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку, передбачений ст. 126 Земельного кодексу України є вичерпаний. Земельне законодавство вимагає це право оформити належним чином, шляхом отримання в установленням законодавством порядку документа, що посвідчує право на земельну ділянку (ст. 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельних ділянок вважаються будь - які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення вимог земельного законодавства» № 271-VI від 15 квітня 2008 року, який набрав чинності 07.05.08 р., самовільне зайняття земельної ділянки - будь які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В пункті 1 Указу Президента України «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» від 17 лютого 2003 року № 134/203 із змінами, внесеними згідно Указом Президента України № 1039/203 від 15 вересня 2003 року зазначено про необхідність покласти на Державний комітет України по земельних ресурсах функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.

З матеріалів справи вбачається, що згідно розпорядження Краснокутської селищної ради від 30 жовтня 2006 року ОСОБА_1 був призначений виконуючим обов'язки начальника Краснокутського виробничого управління житлово-комунального господарства з 1 листопада 2006 року згідно наказу ВУЖКГ від 01.11.2006 року.

28 лютого 2007 року розпорядженням Краснокутської селищної ради ОСОБА_1 призначений начальником Краснокутського ВУЖКГ з 1 березня 2007 року.

З матеріалів справи вбачається , що листом від 16.01.2006 року повідомлялося , що Райдержадміністрація виступила замовником на проектування вказаного будинку . Крім того, Краснокутська РДА прохала Краснокутське ВУЖКГ подати клопотання до Краснокутської селищної ради одержати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки під будівництво будинку, який після завершення будівництва буде передано на баланс та експлуатацію Краснокутського ВУЖКГ та замовити виготовлення проекту земельної ділянки.

На підставі рішення Краснокутської селищної ради від 19 січня 2006 року Краснокутському ВУЖКГ надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва 30-ти квартирного житлового будинку для працівників бюджетної сфери.

Колегією суддів встановлено та вбачається з копії генерального будівельного контракту №33 - 06Г від 18 серпня 2006р. , що розпорядником коштів - замовником на будівництво триповерхового 30-ти квартирного житлового будинку в смт. Краснокутськ по вул. Перемоги біля будинку №12 з початку будівництва було управління капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації.

Відповідно до Генерального будівельного контракту № 33-06 Г Рішенням XVII сесії V скликання Краснокутської селищної ради від 26 липня 2007р. розпорядником коштів - забудовником було визнано Краснокутську селищну раду.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів зазначає, що після призначення ОСОБА_1 виконуючим обов'язки начальника Краснокутського ВУЖКГ та в подальшому начальником цієї установи позивач не міг не знати про рішення Краснокутської селищної ради від 19 січня 2006 року , яким Краснокутському ВУЖКГ надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва 30-ти квартирного житлового будинку для працівників бюджетної сфери та повинен був виконати вимоги законодавства для оформлення земельної ділянки.

Вищенаведене спростовує висновок суду першої інстанції, яким задоволені позовні вимоги з посиланням на необізнаність позивача про існування рішення Краснокутської селищної ради від 19 січня 2006 року про надання Краснокутському ВУЖКГ дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва 30-ти квартирного житлового будинку для працівників бюджетної сфери з тих підстав, що приймалося у відсутність ОСОБА_1 і станом на 19 січня 2006 року він не працював та начальником Краснокутського ВУЖКГ призначений не був, дане рішення за час його роботи не надходило, з даним рішенням він ознайомлений не був, а дізнався про нього від інспектора Кочерги О.В.

Колегія суддів зазначає, що на момент прийняття оскаржуваної постанови державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Кочерги О.В. від 11 лютого 2009 року з боку позивача мало місце адміністративне правопорушення за яке на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,0 грн., оскільки лише рішенням XXXVIII сесії V скликання Краснокутської районної ради від 25 лютого 2009р. головним розпорядником коштів на будівництво 30-ти квартирного житлового будинку визначено районну державну адміністрацію для центральної районної лікарні.

Колегією суддів також встановлено, що рішенням XXXVII сесії V скликання Краснокутської селищної ради від 04 березня 2009р. зупинено дію рішення XVII сесії V скликання Краснокутської селищної ради від 26 липня 2007р., яким визначено замовника на будівництво 30-ти квартирного житлового будинку.

Розпорядженням Краснокутської районної державної адміністрації №88 від 23 березня 2009року визначено замовником (забудовником) на будівництво 30-ти квартирного житлового будинку по вул.. Перемоги (біля будинку №12) в смт. Краснокутськ - Комунальний заклад охорони здоров'я «Краснокутську центральну районну лікарню».

Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3ст.198,п.4ст.202, 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Харківській області задовольнити.

Постанову Краснокутського районного суду Харківської області від 08 квітня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову , якою задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя < підпис > Мельнікова Л.В.

Судді < підпис >

< підпис > Подобайло З.Г. Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст постанови виготовлений 01.03.2010 р.

Попередній документ
9849031
Наступний документ
9849033
Інформація про рішення:
№ рішення: 9849032
№ справи: 2-а-14/09/2022
Дата рішення: 22.02.2010
Дата публікації: 22.07.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: