61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
24 лютого 2010 р. Справа № 2-а-390/09/1616
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 23 червня 2009 р. по справі № 2-а-390/09/1616
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про зобов'язання перерахунку та виплати пенсії,
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 23 червня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави ( далі по тексту - УПФУ в Ленінському районі м. Полтави) про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Визнано відмову УПФУ в Ленінському районі м. Полтави в перерахунку ОСОБА_1 пенсії протиправною
Зобов'язано УПФУ в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 р ( далі по тексту - Закон України №796), провівши обчислення пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.04.2009 року та провести відповідні виплати.
Зобов'язано УПФУ в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України №796, провівши обчислення пенсії в розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком з 29.04.2009 року та провести відповідні виплати.
УПФУ в Ленінському районі м. Полтави, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 23 червня 2009 року скасувати і винести нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що УПФУ в Ленінському районі м. Полтави положення Конституції та законів України не порушувало, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законом. При нарахуванні державної та додаткової пенсії позивачу УПФУ в Ленінсьому районі м. Полтави керувалося Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», які в свою чергу є єдиними на сьогоднішній день нормативно-правовими актами, що регулюють питання визначення мінімального розміру пенсій інвалідам учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та іншим інвалідам щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної та додаткової пенсії в розмірах передбачених ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України №796 , а відповідач протиправно відмовляє позивачу в перерахунку даних пенсій.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено і знайшло підтвердження при апеляційному розгляді, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, віднесенням до І категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується доданим до справи посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою МСЕК серії 7-66 ТЕ № 0343551, пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 (а. с. 6-9).
Отримує державну та додаткову пенсії на підставі Закону України №796.
Листом УПФУ в Ленінському районі м. Полтави від 07 травня 2009 року заявникові відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України № 796 ( а.с.12).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них. соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796.
Відповідно до ст. 49 Закону України № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. ст. 50, 54 Закону особам, віднесеним до категорії 1 інвалідам II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою призначається щомісячна державна пенсія у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю - процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначені положення Закону були змінені.
Пунктом 28 Розділу ІІ Закону встановлювалося, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії та додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році - інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними Рішення Конституційного Суду України, є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Враховуючи викладене, починаючи з 22 травня 2008 року діють положення Закону України №796 в редакції закону від 09.07.2007 р. Тобто після звернення позивача 29.04.2009 р. із заявою до УПФУ в Ленінському районі м. Полтави про перерахунок та виплату пенсії , відповідач повинне був діяти у відповідності до вище зазначеного Закону.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача, щодо правомірності дій по нарахуванню пенсій позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», є необгрунтованими оскільки положення зазначених постанов, встановлюють менший, ніж Закон України № 796, розмір державної пенсії та додаткової пенсії для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є такими, що суперечать положенням вище зазначеного Закону та Конституції України, а отже не підлягають застосуванню.
Так, згідно з ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до Конституції України закони мають пріоритет над підзаконними нормативно -правовими актами. Підзаконні нормативно-правові акти органів державної влади, в тому числі і Постанови Кабінету Міністрів України, приймаються з метою забезпечення виконання законів України та не можуть суперечити їм. У разі протиріччя між законом та підзаконним нормативно-правовим актом застосуванню підлягають положення Закону.
Вихідним критерієм для розрахунку пенсії відповідно до Закону України №796 є мінімальна пенсія.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності застосування при визначенні мінімального розміру пенсії положень ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Доводи апеляційної скарги відповідача, що положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не поширюються на позивача у зв'язку з тим, що останній отримує пенсію відповідно до Закону України №796 є безпідставними. Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації ч. 4 ст. 54 Закону України № 796 не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, адже відповідно до ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Згідно ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Враховуючи, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є єдиним Законом, який дає визначення мінімальної пенсії за віком, то при розрахунку пенсії необхідно застосовувати саме положення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум встановлюється Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік». Так, статтею 54 Закону встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
А саме, прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, для осіб, які втратили працездатність встановлений з 1 жовтня - 498 гривень.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 23 червня 2009 року винесена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, а тому підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача по призначенню та виплаті пенсії позивача є безпідставними з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 23 червня 2009 року по справі № 2-а-390/09/1616 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя < підпис > Сіренко О.І.
Судді < підпис >
< підпис > Любчич Л.В. Спаскін О.А.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 01.03.2010 р.