61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
24 лютого 2010 р. Справа № 2-а-2812/09/1618
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 жовтня 2009 р. по справі № 2-а-2812/09/1618
за позовом ОСОБА_2 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області < Текст > третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області < за участю > < Текст >
про перерахунок державної та додаткової пенсії,
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 9 жовтня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах про перерахунок державної та додаткової пенсії.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_2 неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_2 відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 11.08.2009 року, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплату недоплаченої пенсії.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком ОСОБА_2 відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 11.08.2009 року, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплату недоплаченої пенсії.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 9 жовтня 2009 року скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального права. При нарахуванні державної та додаткової пенсій позивачу, Управління керувалося Постановами Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якими, на думку апелянта, повністю врегульовано порядок обчислення пенсій категорії громадян, до якої відноситься позивач, а тому протиправності в своїх діях не вбачає.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС з віднесенням до І категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується доданим до справи посвідченнями серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2 та довідкою МСЕК серії МСЕ - № 0105691 (а. с. 8,9) і отримує державну та додаткову пенсії на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон України № 796).
Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах від 17 серпня 2009 року (а. с. 12) заявникові відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 50, п. 3 ч. 4 ст. 54 Закону України № 796.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправною відмови відповідача в перерахунку пенсій ОСОБА_2, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України № 796 із розрахунку 8 мінімальних пенсії за віком, 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, з 11 серпня 2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них. соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України №796.
Відповідно до ст. 49 Закону України № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. ст. 50, 54 Закону особам, віднесеним до категорії 1 інвалідам II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою призначається щомісячна державна пенсія у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю - процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначені положення Закону були змінені.
Пунктом 28 Розділу ІІ Закону встановлювалося, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії та додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році - інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними Рішення Конституційного Суду України, є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Враховуючи викладене, починаючи з 22 травня 2008 року діють положення Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону від 09.07.2007 р.
Враховуючи, що ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах із заявою про перерахунок та виплату пенсії 11 серпня 2009 року, відповідач повинен був діяти у відповідності до Закону України №796 в редакції закону від 09.07.2007 р.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача на Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», як на підставу визначення розміру пенсії.
Враховуючи, що положення зазначених постанов, встановлюють менший, ніж Закон України № 796, розмір державної пенсії для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вони є такими, що суперечать положенням Закону та Конституції України, а отже не підлягають застосуванню.
Так, згідно з ч. 4 ст. 9 КАС Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до Конституції України закони мають пріоритет над підзаконними нормативно - правовими актами. Підзаконні нормативно-правові акти органів державної влади, в тому числі і Постанови Кабінету Міністрів України, приймаються з метою забезпечення виконання законів України та не можуть суперечити їм. У разі протиріччя між законом та підзаконним нормативно-правовим актом застосуванню підлягають положення Закону.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що ОСОБА_2 має право на отримання державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 21 травня 2009 року. При цьому для визначення розміру мінімальної пенсії застосуванню підлягають положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В свою чергу, прожитковий мінімум встановлюється Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік». Так, статтею 54 Закону встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
А саме, прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, для осіб, які втратили працездатність: з 1 жовтня 2008 року становить 498 гривень.
Посилання апелянта на те, що положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не поширюються на позивача у зв'язку з тим, що останній отримує пенсію відповідно до Закону України №796 є безпідставним. Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації ч. 4 ст. 54 Закону України № 796 не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Згідно ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Враховуючи, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним Законом, який дає визначення мінімальної пенсії за віком при розрахунку пенсії необхідно застосовувати саме положення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 9 жовтня 2009 року винесена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, а тому підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача по призначенню і виплаті пенсій позивачу є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 жовтня 2009 р. по справі № 2-а-2812/09/1618 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Сіренко О.І.
Судді (підпис)
(підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 01.03.2010 р.