Ухвала від 14.07.2021 по справі 570/2102/19

Ухвала

Іменем України

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 570/2102/19

провадження № 61-11335ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у справі зазаявою ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту користування, виділ співвласнику у натурі частки із житлового будинку з надвірними будівлями, що є у спільній частковій власності, виділення у натурі частки земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту користування, виділ співвласнику у натурі частки із житлового будинку з надвірними будівлями, що є у спільній частковій власності, виділення у натурі частки земельної ділянки.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2020 року відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2020 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Виділено ОСОБА_1 зі спільної часткової власності у власність в натурі 57,33 % житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 84,9 кв. м, житловою площею 60,5 кв. м, шляхом визнання за ним права власності на належну йому частку житлового будинку з надвірними будівлями, куди входять: житлова кімната 2-3 площею 14,4 кв. м, житлова кімната 2-4 площею 18,8 кв. м, коридор 2-1 площею 5 кв. м, туалет 2-2 площею 2,3 кв. м, кухня 2-5 площею 6,2 кв. м, згідно із висновком від 14 січня 2019 року № 182 щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, та позначені на схемі поділу синім кольором у висновку експерта № 191021/1_ЗО судової інженерно-технічної експертизи щодо визначення варіантів виділу в натурі нерухомого майна від 30 жовтня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто порівну з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 921,00 грн.

У квітні 2021 року до Рівненського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду апеляційної інстанції.

Заява обґрунтована тим, що постанова Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2020 року є незрозумілою в частині, що стосується виділення йому надвірної будівлі - сараю, оскільки ця будівля у резолютивній частині рішення не конкретизована, однак зазначена у висновках експертизи, на які суд посилається у мотивувальній частині судового рішення, а тому припускається кілька варіантів тлумачення судового рішення щодо належності йому чи ні будівлі сараю, яка позначена синім кольором у висновку експерта № 191021/1_ЗО.

ОСОБА_1 просив суд роз'яснити постанову Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2020 року в частині того, чи виділено йому із спільної часткової власності у власність в натурі надвірну будівлю - сарай, позначений літерою «В» варіанту № 3 виділу земельної ділянки та позначений на схемі поділу синім кольором у висновку експерта № 191021/1_ЗО судової інженерно-технічної експертизи щодо визначення варіантів виділу в натурі нерухомого майна від 30 жовтня 2019 року, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з висновком від 14 січня 2019 року № 182 щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2020 року відмовлено.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у липні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 червня 2021 рокута ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, в тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 заявлено наступні вимоги: встановити факт користування ОСОБА_1 коридором площею 5 кв. м, туалетом площею 2,3 кв. м, кухнею площею 6,2 кв. м, житловою кімнатою площею 14,4 кв. м, житловою кімнатою 18,8 кв. м; факт користування відповідачем ОСОБА_2 житловою кімнатою площею 12,3 кв. м, кухнею 10,9 кв. м; факт користування відповідачем ОСОБА_3 житловою кімнатою, площею 15,0 кв. м; виділити позивачу у натурі 57,33 % житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 84,9 кв. м, житловою площею 60,5 кв. м, шляхом визнання за ним права власності на 46,7 кв. м загальної площі, 33,2 кв. м житлової площі згідно із висновком від 14 січня 2019 року № 182 щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна про можливість поділу будинку; виділити позивачу у натурі 57,34 % земельної ділянки з кадастровим номером 5624689500:06:040:0665 згідно із варіантом № 3 висновку експерта № 191021/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо визначення варіантів виділу в натурі нерухомого майна (складено) 30 жовтня 2019 року судовим експертом Зібером О. В. та стягнути солідарно з відповідачів судові витрати в розмірі 19 436,80 грн.

Позовні вимоги не містять окремої вимоги щодо виділення із спільної часткової власності у власність в натурі надвірну будівлю - сарай, позначений літерою «В» варіанту № 3 виділу земельної ділянки та позначений на схемі поділу синім кольором у висновку експерта № 191021/1_ЗО судової інженерно-технічної експертизи.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постановою Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2020 року вирішено всі заявлені позивачем вимоги, вона набрала законної сили, є чіткою та зрозумілою, роз'яснення щодо матеріальної позовної вимоги, яка заявлена не була, порушуватиме передбачену частиною першою статті 271 ЦПК України заборону зміни змісту судового рішення при його роз'ясненні.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги, судового рішення, що оскаржене, та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від роз'яснення постанови Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту користування, виділ співвласнику у натурі частки із житлового будинку з надвірними будівлями, що є у спільній частковій власності, виділення у натурі частки земельної ділянки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська

Попередній документ
98482810
Наступний документ
98482812
Інформація про рішення:
№ рішення: 98482811
№ справи: 570/2102/19
Дата рішення: 14.07.2021
Дата публікації: 23.07.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (30.07.2021)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 30.07.2021
Предмет позову: про встановлення факту користування житлом, про виділ співвласнику у натурі частки із житлового будинку з надвірними будівлями, що є у спільній частковій власності, виділення у натурі частки земельної ділянки
Розклад засідань:
27.01.2020 14:30 Рівненський районний суд Рівненської області
02.03.2020 11:30 Рівненський районний суд Рівненської області
16.06.2020 11:30 Рівненський апеляційний суд