вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" липня 2021 р. Справа№ 910/11743/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Скрипки І.М.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 16.03.2021
у справі № 910/11743/20 (суддя Стасюк С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 60 332, 76 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 60 332, 76 грн. необґрунтовано нарахованих та списаних з особового рахунку позивача плату за користування вагонами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по здійсненню маневрових робіт на коліях станції призвело до необґрунтованого нарахування та списання з особового рахунку позивача № 8208503 плати за користування вагонами у розмір 60 332,76 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/11743/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 60 332,76 грн. задоволено повністю. На підставі рішення суду з Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" 60 332, 76 коп. списаної з особового рахунку позивача № 8208503 плати за користування вагонами та 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп. судового збору.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що затримка вагонів на станції призначення відбулася з вини відповідача, який не виконав своїх зобов'язань по здійсненню маневрових робіт на коліях станції призвело до необґрунтованого нарахування та списання з особового рахунку позивача № 8208503 плати за користування вагонами у розмірі 60 332,76 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця", звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення Господарського суду міста Києва від 60 332, 76 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права та неналежне дослідження судом першої інстанції обставин справи та поданих позивачем доказів.
На переконання апелянта, судом першої інстанції не було надано належної оцінки наявним в матеріалах справи письмовим доказам, а саме заявкам на проведення маневрових робіт та Інструкції про порядок обслуговування і організацію руху на під'їзній колії ТОВ «Лемтранс».
Апелянт зазначає, що Інструкцією передбачено виключний порядок пред'явлення ТОВ «Лемтранс» заявок на подавання - прибирання вагонів та на проведення маневрових робіт. Проте, ТОВ «Лемтранс» подано заявки на подачу вагонів всупереч вимогам Інструкції, оскільки, заявки направлялись на начальника станції Волноваха, а не черговому по станції або комерційному агенту станції, також позивачем не узгоджено час з черговим по станції на проведення маневрових робіт, що в подальшому призвело до затримки вагонів на станції призначення. Також, в заявках позивача не визначено колію, на яку необхідно подавати вагони, терміну, протягом якого необхідно провести маневрові роботи, в заявках міститься лише перелік вагонів та дата направлення заявки позивачем на станцію Волноваха. Зазначені обставини і призвели до затримки вагонів на станції Волноваха з вини позивача.
Крім того, апелянт вважає, що позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає приписам ст.16 Цивільного кодексу України і ст.20 Господарського кодексу України, а також суперечить умовам договору від 12.02.2018 № 08890/ЦТЛ-2018, оскільки наслідки неправильного нарахування платежів відповідачем та порядок повернення надлишково стягнутої суми, чітко визначено п. 4.10 договору від 12.02.2018 №08890/ЦТЛ-2018, а саме шляхом внесення відповідних змін до особового рахунку замовника. В договорі відсутній обов'язок відповідача у разі неправильного (помилкового) відображення даних у особовому рахунку позивача - повертати йому кошти. Не встановлено такого обов'язку й іншими діючими нормативними актами. Апелянт вважає, що виявивши необґрунтоване відображення у своєму особовому рахунку спірної суми, як використаної, позивач мав звернутися до відповідача з позовною вимогою про відновлення цієї суми на особовому рахунку.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
03.06.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач вважає рішення суду першої інстанції від 16.03.2021 у даній справі законним та обґрунтованим, а вимоги апелянта про відмову у задоволенні позову у повному обсязі з посиланням на те, що в заявках позивача не визначено колію на яку необхідно подати вагони спростовуються умовами договору, відповідно до умов якого здійснюється подача розставлення на місця ремонту, навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить залізниці та примикає стрілкою № 216 до колії № 523, стрілкою 295 до колій № 55, стрілкою № 290 до колій № 203 станції Волноваха і обслуговується локомотивом залізниці.
Крім того, відповідно до п. 4 договору № 1/12 від 16.05.2017 року вагони на під'їзну колію подаються після повідомлення, яке передається агентом комерційним станції Волноваха відповідальному працівнику користувача не пізніше, ніж за 2 години до подачі вагонів з записом у книгу повідомлень. Після повідомлення відповідачем позивача про прибуття вагонів в ремонт, позивач подавав начальнику станції Волноваха заявки на маневрову роботу на коліях станції з зазначенням номерів вагонів (що детально зазначено у реєстрах розрахунку плати за користування вагонами, наданих позивачем до позовної заяви - Додаток № 16, № 142, № 187, № 208). Згідно з п. 5 Договору № 1/12 від 16.05.2017 року вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях ремонту, навантаження, вивантаження. Однак, не зважаючи на подані позивачем відповідачу заявки на здійснення маневрової роботи на коліях станції, відповідачем не було здійснено маневрову роботу на коліях станції, у зв'язку з чим, позивач при поданні нових заявок на здійснення маневрової роботи на коліях станції в деяких заявках повторно зазначав вагони, відносно яких не було здійснено маневрову роботу.
Позивачем було направлено на адресу структурного підрозділу «Станція Волноваха» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» листи, які були отримані відповідачем, що підтверджується проставленням штампу Структурного підрозділу «Станція Волноваха» з зазначенням дати та вх. №, про що детально зазначено у позовній заяві. На деякі листи ТОВ «ЛЕМТРАНС» не отримав жодної відповіді, а на деякі листи відповідачем було надано відповіді вих. № 552 від 25.06.2019 року, № 551 від 25.06.2019 року, № 635 від 16.07.2019 року, № 724 від 13.08.2019 року наступного змісту: «Згідно з пунктом 2.9. Інструкції подавання-прибирання вагонів на під'їзну колію ТОВ «Лемтранс» проводиться локомотивом залізниці у супроводі складача поїздів структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця». Вагони...не були подані у зв'язку з відсутністю складача поїздів ВЧДЕ Волноваха.»
Позивач зазначає, що не зважаючи на те, що саме з вини відповідача рухомий склад позивача знаходився у простої, не зважаючи на заявки та листи позивача направлені на адресу відповідача, позивачу було необґрунтовано нараховано плату в розмірі 60 332, 76 грн. за користування вагонами та списано з особового рахунку позивача № 8208503, відкритому відповідно до договору № 08890/ЦТЛ-2018 від 12 лютого 2018 року,
Позивач не погодився з безпідставно нарахованою та списаною з особового рахунку платою за користування вагонами та звернувся з претензіями вих. № 829 від 07.08.2019 року, що підтверджується проставленням штампу вх. № ЦТЛ - 171687 від 08.08.2019 р., з претензією вих. № 834 від 07.08.2019 року, що підтверджується проставленням штампу вх. № ЦТЛ - 17/683 від 08.08.2019 р., з претензією вих. № 833 від 07.08.2019 року, що підтверджується проставленням штампу вх. № ЦТЛ - 17/684 від 08.08.2019 р., з претензією вих. № 832 від 07.08.2019 року, що підтверджується проставленням штампу вх. № ЦТЛ - 17/685 від 08.08.2019 р., з претензією вих. № 835 від 07.08.2019 року, що підтверджується проставленням штампу вх. № ЦТЛ - 17/681 від 08.08.2019 р., з претензією вих. № 836 від 07.08.2019 року, що підтверджується проставленням штампу вх. № ЦТЛ - 17/680 від 08.08.2019 р., з претензією вих. № 1107 від 04.09.2019 року, що підтверджується проставленням штампу вх. № ЦТЛ - 17/739 від 04.09.2019 р. до філії «Центр транспортної логістики» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Однак на зазначені претензії позивач не отримав від відповідача жодної відповіді.
Позивач зазначає, що відповідачем було складено акти загальної форми ГУ-23 і відповідно до усіх актів загальної форми ГУ-23 (які надаються у копіях разом з позовною заявою) причиною затримки вагонів зазначено наступне: «Ведомость платы за пользование вагонами...ООО «ЛЕМТРАНС» л/с 8208503 подтверждена «паперово» клиент от подписи отказался». А в актах загальної форми, що складались на вагони, зазначено наступне: «Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. В ожидании заявки в ремонт». На деякі вагони взагалі не були складені акти загальної форми в порушення Правил користування вагонами і контейнерами.
Однак, позивач звертає увагу суду на те, що зазначене в актах загальної форми не відповідає дійсності. Позивачем до позовної заяви було надано реєстри розрахунку плати за користування вагонами (Додаток № 16, № 142, № 187, № 208 до позовної заяви), у яких наглядно видно, коли відповідачем було повідомлено позивача про прибуття вагонів, коли позивачем подавались заявки на виконання маневрових робіт та коли позивачем направлялись на адресу відповідача листи, про те, що останнім не виконуються заявки на здійснення маневрової роботи на коліях станції. Однак, як зазначав відповідач у своїх листах, він не виконував свої зобов'язання по виконанню маневрових робіт у зв'язку з відсутністю складача поїздів ВЧДЕ Волноваха.
В актах № 2052 від 21.05.2019 року, № 2053 від 21.05.2019 року, № 2054 від 21.05.2019 року, № 2055 від 21.05.2019 року, № 2092 від 24.05.2019 року, № 2093 від 24.05.2019 року, № 2094 від 24.05.2019 року, № 2100 від 24.05.2019 року, № 2101 від 24.05.2019 року, № 2110 від 26.05.2019 року, № 2115 від 26.05.2019 року, № 2119 від 26.05.2019 року, № 2131 від 26.05.2019 року, № 2125 від 26.05.2019 року, № 2117 від 26.05.2019 року, № 2118 від 26.05.2019 року, № 2198 від 29.05.2019 року, № 2204 від 29.05.2019 року, зазначався аналогічний запис, що вагони, які зазначені у даному акті №... не подані у зв'язку з невиконання заявки по подавання/забирання від.. .та затримані на коліях загального користування з вини ст. Волноваха, про що на адресу ДС було направлено відповідний лист.
Позивач переконаний, що затримка вагонів на станції призначення була з вини відповідача, а не з причин, зазначених в актах загальної форми, які складались на кожну відомість плати за користування вагонами. Саме не виконання відповідачем своїх зобов'язань по виконанню маневрових робіт на коліях станції і призвело до необґрунтованого нарахування та списання з особового рахунку позивача плати за користування вагонами у розмірі 60 332,76 грн.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
16.05.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" укладено договір про подачу та забирання вагонів Товариству з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" при станції Волноваха регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" № 1/12 (надалі за текстом - договір № 1/12), відповідно до умов якого здійснюється подача розставлення на місця ремонту, навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить залізниці та примикає стрілкою № 216 до колії № 523, стрілкою 295 до колії № 55, стрілкою № 290 до колії № 203 станції Волноваха і обслуговується локомотивом залізниці.
Пунктом 4 договору № 1/12 визначено, що вагони на під'їзну колію подаються після повідомлення, яке передається агентом комерційним станції "Волноваха" відповідному працівнику користувача (позивача) не пізніше, ніж за 2 години до подачі вагонів із записом у книгу повідомлень.
Відповідно до пункту 5 договору № 1/12 вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці (відповідача) із розставленням вагонів на місця ремонту, навантаження, вивантаження. Здача вагонів провадиться в місцях навантаження або вивантаження згідно з Правилами перевезення вантажів.
Пунктом 13 договору № 1/12 визначено, що користувач (позивач) сплачує залізниці (відповідачу): збір за подачу та забирання вагонів, який визначається за загальну кількість вагонів, що подаються (забираються) протягом звітної доби на середньозважену відстань залежно від відстані й кількості вагонів для кожного пункту, та маневрову роботу - згідно Тарифного керівництва №1; плату за користування вагонами (контейнерами) - згідно з правилами користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1; інші збори і плати згідно Статуту залізниць, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1.
В подальшому до договору 1/12 були внесені зміни Додатковими угодами від 26.07.2017 (щодо внесення змін до пункту 7 договору 1/12), від 06.03.2018 (щодо зміни місцезнаходження сторін), від 21.06.2018 (щодо продовження строку дії договору 1/12 до 08.07.2019 включно), від 13.05.2019 (щодо максимальної переробної спроможності пунктів ремонту вагонів та продовження строку дії договору 1/12 до 31.07.2020), від 04.04.2019 (щодо зміни організаційно-правової форми сторони договору 1/12), від 18.05.2020 (щодо зміни реквізитів сторони договору 1/12), від 19.05.2020 (щодо продовження строку дії договору 1/12 до 31.07.2021 включно).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 "Деякі питання акціонерного товариства "Українська залізниця" змінено тип Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство "Українська залізниця".
12.02.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця", як перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", як замовником, укладено договір про надання послуг № 08890/ЦТЛ-2018 (надалі за текстом договір № 08890/ЦТЛ-2018), предметом якого, згідно пункту 1.1., визначено здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника (АТ "Українська залізниця"), вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника (ТОВ "Лемтранс") і проведення розрахунків за ці послуги.
У розумінні договору № 08890/ЦТЛ-2018 користування вагоном не є орендою майна, а плата за користуванням вагоном перевізника не є орендною платою.
Пунктом 1.2. договору № 08890/ЦТЛ-2018 визначено, що під перевезенням необхідно розуміти послугу, в процесі надання якої перевізник (відповідач) зобов'язується доставити довірений замовником (позивачем) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов'язується оплатити послугу у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього Договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.
Згідно пункту 1.3. договору № 08890/ЦТЛ-2018 надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Додатковою угодою №1 від 28.02.2018 до договору № 08890/ЦТЛ-2018, предметом цього договору також визначено надання послуг за перебування приватних вагонів замовника на коліях погоджених перевізником.
Згідно підпункту 2.4.5. договору № 08890/ЦТЛ-2018 (у редакції Додаткової угоди №1 від 28.02.2018) на підставі звернення замовника, перевізник виділяє та погоджує колії загального користування станції для перебування приватних вагонів замовника.
Підпунктом 2.1.20 договору № 08890/ЦТЛ-2018 (у редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2018) визначено, що приватні вагони замовника направляються на погоджені перевізником станції за перевізними документами на адресу замовника з відміткою у графі 20 "Найменування вантажу", "У відстій". Для подальшого слідування приватних вагонів за призначенням замовник надає станції заявку на переадресування.
Порядок проведення розрахунків визначений розділом 4 договору № 08890/ЦТЛ-2018, згідно пункту 4.1. якого, розрахунки за цим договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" (далі за текстом - ЄРЦ).
Пунктом 4.2. договору № 08890/ЦТЛ-2018 визначено, що оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в пункті 14.2. розділу 14 цього договору.
Відповідно до пунктів 4.4. та 4.5. договору № 08890/ЦТЛ-2018 датою надходження платежів вважається дата зарахування сум обслуговуючим банком на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника.
По мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: вартості послуг за перевезення, зазначеної в накладній; додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг); додаткових послуг за вільними тарифами; плати за користування вагонами за межами України, наведеної у зведеній відомості, що формується на підставі інформаційних повідомлень; штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами).
Згідно пунктів 4.7. та 4.8. договору № 08890/ЦТЛ-2018, по закінченю звітного місяця, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним, перевізник надає замовнику в електронному вигляді на електронну адресу зазначену в п.4.6. цього договору виписки з його особового рахунку та зведену відомість для її підписання, в тому числі з накладенням ЕЦП.
Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання зведеної відомості зобов'язаний надіслати перевізнику підписану зведену відомість або підписати її із зауваженням. У випадку підписання зведеної відомості із зауваженнями між замовником та перевізником здійснюється перевірка наданих послуг та за результатами перевірки проводиться коригування, яке відображається в наступних зведених відомостях.
У випадку якщо одна із сторін не підписала зведену відомість протягом 15 днів з дня її отримання без письмового обгрунтування, зведена відомість вважається підписаною обома сторонами.
Відповідно до пункту 4.9. договору № 08890/ЦТЛ-2018 при незгоді із сумою нарахувань та стягнуних платежів замовник для проведення перевірки письмово повідомляє перевізника на адресу, вказану в пункті 14.2. договору.
Пунктом 4.10. договору № 08890/ЦТЛ-2018 сторони узгодили, що у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми.
В подальшому, до договору № 08890/ЦТЛ-2018 були внесені зміни додатковими угодами від 19.11.2018 (щодо місцезнаходження та реквізитів сторін), від 15.01.2019 (щодо місцезнаходження та реквізитів сторін), від 25.09.2019 (щодо місцезнаходження та реквізитів сторін) та від 10.10.2019 (щодо місцезнаходження та реквізитів сторін).
У позовній заяві вказується, що після того, як відповідачем було повідомлено позивача про прибуття вагонів в ремонт, позивач подав начальнику станції "Волноваха" заявки на маневрову роботу на коліях станції з зазначенням номерів вагонів, а саме: заявку на маневрову роботу від 16.05.2019; заявку на маневрову роботу від 17.05.2019; заявку на маневрову роботу від 18.05.2019; заявку на маневрову роботу від 19.05.2019; заявку на маневрову роботу від 20.05.2019; заявку на маневрову роботу від 22.05.2019; заявку на маневрову роботу від 23.05.2019; заявку на маневрову роботу від 24.05.2019; заявку на маневрову роботу від 28.05.2019; заявку на маневрову роботу від 08.06.2019; заявку на маневрову роботу від 16.06.2019; заявку на маневрову роботу від 18.06.2019; заявку на маневрову роботу від 14.07.2019 та заявку на маневрову роботу від 11.08.2019, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Не зважаючи на подані позивачем заявки на здійснення маневрової роботи на коліях станції, відповідачем не було здійснено маневрову роботу, у зв'язку з чим, позивач при поданні нових заявок, повторно зазначив вагони, щодо яких не було здійснено відповідну маневрову роботу.
Позивачем було направлено на адресу структурного підрозділу станції "Волноваха", регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" листи із повідомленням про невиконання заявок позивача на здійснення маневрової роботи на коліях станції "Волноваха", проханням подати вагони для зниження простою на станції та попередженням, що позивач не буде здійснювати оплату простою та оплату за зберігання. Копії листів додані до матеріалів справи.
У відповідь на частину листів позивача, відповідач надіслав листи вих. № 552 від 25.06.2019, № 551 від 25.06.2019, № 635 від 16.07.2019, № 724 від 13.08.2019 в яких вказав, що згідно з пунктом 2.9. Інструкції подавання-прибирання вагонів на під'їзну колію ТОВ "Лемтранс" проводиться локомотивом залізниці у супроводі складача поїздів структурного підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця". Відповідні вагони не були подані у зв'язку з відсутністю складача поїздів ВЧДЕ "Волноваха".
04.08.2019 відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 27 в якому зазначалося, що працівниками позивача було відмовлено у підписанні відомостей форми ГУ-46 та ФДУ-92.
Позивач стверджує, що не зважаючи на те, що саме з вини відповідача рухомий склад позивача знаходився у простої, не зважаючи на заявки та листи, направлені позивачем на адресу відповідача, позивачу було необґрунтовано нараховано плату за користування вагонами та списано з особового рахунку позивача № 8208503, відкритому відповідно до договору № 08890/ЦТЛ-2018, грошову суму у розмірі 60 332,76 грн.
Позивач не погодився з нарахованою та списаною з особового рахунка платою за користування вагонами та звернувся з претензією вих. № 829 від 07.08.2019, що підтверджується проставленням штампа вх. № ЦТЛ - 17/687 від 08.08.2019; претензією вих. № 834 від 07.08.2019, що підтверджується проставленням штампа вх. № ЦТЛ - 17/683 від 08.08.2019; претензією вих. № 833 від 07.08.2019, що підтверджується проставленням штампа вх. № ЦТЛ - 17/684 від 08.08.2019; претензією вих. № 832 від 07.08.2019, що підтверджується проставленням штампа вх. № ЦТЛ - 17/685 від 08.08.2019; претензією вих. № 835 від 07.08.2019, що підтверджується проставленням штампа вх. № ЦТЛ - 17/681 від 08.08.2019; претензією вих. № 836 від 07.08.2019, що підтверджується проставленням штампа вх. № ЦТЛ - 17/680 від 08.08.2019 та претензією вих. № 1107 від 04.09.2019, що підтверджується проставленням штампа вх. № ЦТЛ - 17/739 від 04.09.2019 до Філії "Центр транспортної логістики" ПАТ "Українська залізниця".
На зазначені претензії відповідач відповіді не надав.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить суд стягнути з АТ "Укрзалізниця" необґрунтовано списаних з його особового рахунка коштів у загальному розмірі 60 332,76 грн. з ПДВ, зокрема, 39 284,00 грн. (без ПДВ) плати за користування вагонами за травень 2019 року; 8 357,50 грн. (без ПДВ) плати за користування вагонами за червень 2019 року; 1 195,70 грн. (без ПДВ) плати за користування вагонами за липень 2019 року та 1 440,10 грн. (без ПДВ) плати за користування вагонами за серпень 2019 року.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правовідносини сторін виникли з договорів про надання послуг залізниці, зокрема договору № 1/12 від 16.05.2017 подачі та збирання вагонів та додаткових угод до нього та договору № 08890/ЦТЛ - 2018 про надання послуг від 12.02.2018 та додаткових угод до нього.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (надалі за текстом - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом.
Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.
Статтею 42 Статуту передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Згідно статті 121 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Відповідно до пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113 (надалі за текстом - Правила) вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, серед іншого, у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Відповідно до п. 8 «Правил користування вагонами і контейнерами», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, зазначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
У статті 119 Статуту залізниць України, зазначено, що плата за користування вагонами вноситься, зокрема за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної колії, порту, підприємства.
Згідно пункту 9 Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Відповідно до пункту 10 «Правил користування вагонами і контейнерами», облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, що передбачено п. З розділу II. Правил користування вагонами і контейнерами.
Згідно п.4 розділу II. Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 року (далі - Правила користування вагонами і контейнерами) відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в період пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюється начальником залізниці.
Крім того, п. 8 розділу III. Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у разі затримки вагонів на станціях з причин, які залежать від вантажовласника, складається Акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідачем було складено акти загальної форми ГУ-23 і відповідно до усіх актів загальної форми ГУ-23 (які надаються у копіях разом з позовною заявою) причиною затримки вагонів зазначено наступне: «Ведомость платы за пользование вагонами...ООО «ЛЕМТРАНС» л/с 8208503 подтверждена «паперово» клиент от подписи отказался». А в актах загальної форми, що складались на вагони, зазначено наступне: «Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. В ожидании заявки в ремонт». На деякі вагони взагалі не були складені акти загальної форми в порушення Правил користування вагонами і контейнерами.
Як встановлено судом, в актах № 2052 від 21.05.2019, № 2053 від 21.05.2019, № 2054 від 21.05.2019, № 2055 від 21.05.2019, № 2092 від 24.05.2019, № 2093 від 24.05.2019, № 2094 від 24.05.2019, № 2100 від 24.05.2019, № 2101 від 24.05.2019, № 2110 від 26.05.2019, № 2115 від 26.05.2019, № 2119 від 26.05.2019, № 2131 від 26.05.2019, № 2125 від 26.05.2019, № 2117 від 26.05.2019, № 2118 від 26.05.2019, № 2198 від 29.05.2019, № 2204 від 29.05.2019 вказувалося, що вагони не були подані у зв'язку з невиконанням заявки подавання/забирання та затримані на коліях загального користування з вини ст. Волноваха.
Крім того, відповідач у відповідь на частину листів позивача надіслав листи вих. № 552 від 25.06.2019, № 551 від 25.06.2019, № 635 від 16.07.2019, № 724 від 13.08.2019 в яких вказав, що згідно з пунктом 2.9. Інструкції подавання-прибирання вагонів на під'їзну колію ТОВ "Лемтранс" проводиться локомотивом залізниці у супроводі складача поїздів структурного підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця". Відповідні вагони не були подані у зв'язку з відсутністю складача поїздів ВЧДЕ "Волноваха".
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що затримка вагонів на станції призначення відбулася з вини відповідача.
На підставі вищевикладеного, колегія приходить до висновку про те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань по здійсненню маневрових робіт на коліях станції призвело до необґрунтованого нарахування та списання з особового рахунку позивача № 8208503 плати за користування вагонами у розмір 60 332,76 грн., зокрема, 39 284,00 грн. (без ПДВ) плати за користування вагонами за травень 2019 року; 8 357,50 грн. (без ПДВ) плати за користування вагонами за червень 2019 року; 1 195,70 грн. (без ПДВ) плати за користування вагонами за липень 2019 року та 1 440,10 грн. (без ПДВ) плати за користування вагонами за серпень 2019 року.
Колегія не приймає до уваги доводи апелянта щодо невірного способу захисту своїх прав про стягнення 60 332,76 грн., а повинен був обрати такий спосіб захисту як внесення зміни до особового рахунку, шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми.
Такий спосіб захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання залізниці поновити на особовому рахунку позивача кошти, - не має механізму примусового виконання судового рішення на відміну від стягнення, а тому є неефективним для захисту порушених прав. Позивач має право на такий ефективний засіб правого захисту, який унеможливлював би невиконання рішення суду з боку відповідача.
У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).
Суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.
Відповідно до приписів статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України" від 10 травня 2011 року, пункт 58).
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні та необґрунтовані, такі, що зводяться до намагань апелянта здійснити переоцінку обставин справи, правильно встановлених судом першої інстанції та не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують правильність викладених в судовому рішенні висновків.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/20662/20 обґрунтоване, прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270 пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на
рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/11743/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/11743/20 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/11743/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 21.07.2021.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.М. Скрипка