Справа № 947/3959/21
Провадження № 1-кс/947/9716/21
19.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12020160000001193 від 13.10.2020 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Подільськ, Одеської області, громадянина України, рома, немаючого освіти, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 149 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160000001193 від 13.10.2020 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового слідства особою у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від вербування та переміщення людей з метою їх експлуатації, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини - особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішив зайнятись злочинною діяльністю, пов'язаною з пошуком, вербуванням та переміщенням осіб з уразливим станом через збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин через державний кордон України на територію Республіки Франція в місто Мелен, з метою їх експлуатації, шляхом втягнення у злочинну діяльність, яка полягала в їх зверненні до державних органів Республіки Франція з проханням надати їм правовий статус біженців, мотивуючи його недостовірною та вигаданою інформацією про нібито побоювання стати в Україні жертвами переслідувань за ознаками національності, належності до певної соціальної групи, політичних переконань тощо, з метою подальшого незаконного отримання останніми виплат з державного бюджету Республіки Франції, що відповідно до законодавства Республіки Франція призначаються для осіб, які звернулися з заявою про отриманням статусу біженця, на час проведення відповідної перевірки обґрунтованості підстав для надання такого статусу, розробивши при цьому план та алгоритм дій, для реалізації своєї злочинної діяльності.
Маючи лідерські якості та будучи не в змозі самостійно виконати всі етапи злочинної діяльності серед яких вербування, переміщення та організація звернення потерпілих до державних органів Республіки Франція з проханням надати їм правовий статус біженців та отримання потерпілими банківського рахунку та картки, призначених для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, ОСОБА_5 віднайшов виконавців вказаних дій - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яких ОСОБА_5 ознайомив із розробленим ним злочинним планом щодо вербування, переміщення та організації звернення потерпілих до державних органів Республіки Франція з проханням надати їм правовий статус біженців, мотивуючи його недостовірною та вигаданою інформацією про нібито побоювання стати в Україні жертвами переслідувань за ознаками національності, належності до певної соціальної групи, політичних переконань тощо, з метою подальшого незаконного отримання замість останніх виплат з державного бюджету Республіки Франції, що відповідно до законодавства Республіки Франція призначаються для осіб, які звернулися з заявою про отриманням статусу біженця, на час проведення відповідної перевірки обґрунтованості підстав для надання такого статусу, після чого отримав згоду ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на спільну злочинну діяльність.
Відповідно до заздалегідь розробленого та узгодженого плану у вересні 2020 року ОСОБА_8 , виконуючи роль вербувальника, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , зустрілася із раніше знайомою їй ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . В ході бесіди із ОСОБА_10 . ОСОБА_8 вияснила, що остання знаходиться в скрутному матеріальному становищі, шукає заробіток, тобто перебуває в уразливому стані та за збігом тяжких життєвих обставин не може повною мірою усвідомлювати свої дії. Реалізуючи злочинний умисел, вона запропонувала потерпілій ОСОБА_10 отримати грошові кошти в сумі 200 євро за поїздку до Республіки Франція, вказавши на вигідні умови пропозиції, однак не розкриваючи дійсних намірів такої поїздки та не зазначаючи, які саме дії їй необхідно буде здійснити за вказану грошову винагороду, таким чином створивши у потерпілої хибне уявлення про отримання високих заробітків за вчинення нескладних правомірних дій, скориставшись при цьому її скрутним матеріальним становищем, отримала її добровільну згоду на переміщення до Республіки Франція.
В подальшому ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, здійснила дії направлені на оформлення паспорту для виїзду за кордон потерпілій ОСОБА_10 , при цьому надавши останній грошові кошти в сумі 1050 гривень для оплати послуг за прискорену процедуру оформлення вказаного документа.
Далі, приблизно в середині вересня, за допомогою невстановленої особи ОСОБА_8 передала ОСОБА_10 інформацію про час та місце, куди необхідно прибути останній та звідки буде вирушати транспорт для виїзду до Республіки Франція.
Потерпіла ОСОБА_10 , перебуваючи в матеріальній залежності від ОСОБА_8 , бажаючи отримати обіцяні грошові кошти від останньої, прибула до автобусної зупинки на автошляху Т1621 сполученням смт. Любашівка - м. Балта, де останню зустрів ОСОБА_7 , який, виконуючи свою роль, яка полягала в організації переміщення потерпілої до м. Мелен Ресубліки Франція, встановив над потерпілою контроль у вигляді психологічного примусу, обумовленого безпорадністю стану останньої, та 26.09.2020 разом із ОСОБА_10 автомобільним транспортом вирушив до Республіки Франція.
В подальшому ОСОБА_7 , використовуючи підневільний стан ОСОБА_10 , який проявився в неможливості самостійно покинути межі Республіки Франція, у зв'язку із незнанням іноземних мов та відсутністю коштів для покриття витрат на поїздку до України, доставив потерпілу до м. Мелен, де передав останню невстановленій в ході досудового слідства особі, з метою організації останньою особою звернення потерпілої до компетентних держаних органів для отримання ним статусу біженця під вигаданою легендою задля подальшого отримання нею банківського рахунку та картки, призначених для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів, що відповідно до законодавства Республіки Франції є кримінальним правопорушенням, яке кваліфікується як шахрайство, що передбачено статтями 313-2, 313-2 абзац 7, 313-1, 132-71 Кримінального кодексу Республіки Франція.
Далі, під контролем та керівництвом невстановленої досудовим слідством особи, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , потерпіла в період з 26.09.2020 по 24.10.2020 (точного часу в ході слідства не встановлено), перебуваючи в м. Мелен Республіки Франція, знаходячись в уразливому стані, вимушено звернулася до компетентних держаних органів із заявою про отримання нею статусу біженця під вигаданою невстановленою досудовим слідством особою, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , легендою, яку вона запам'ятала заздалегідь, та отримала банківську картку, призначену для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, яку ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та невстановленою в ході слідства особою, вилучила у потерпілої з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів.
Відповідно до заздалегідь розробленого та узгодженого плану у вересні 2020 року ОСОБА_9 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від вербування та переміщення людей з метою їх експлуатації, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини, - особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, разом із іншими невстановленими особами за попередньою змовою між собою, вирішила зайнятись злочинною діяльністю, пов'язаною з пошуком, вербуванням та переміщенням осіб з уразливим станом через збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин через державний кордон України на територію Французької Республіки в місто Мелен, з метою їх експлуатації, шляхом втягнення у злочинну діяльність, яка полягала в їх зверненні до державних органів Французької Республіки з проханням надати їм правовий статус біженців, мотивуючи його недостовірною та вигаданою інформацією про нібито побоювання стати в Україні жертвами переслідувань за ознаками національності, належності до певної соціальної групи, політичних переконань тощо, з метою подальшого незаконного отримання останніми виплат з державного бюджету Французької Республіки, що відповідно до законодавства Французької Республіки призначаються для осіб, які звернулися з заявою про отриманням статусу біженця, на час проведення відповідної перевірки обґрунтованості підстав для надання такого статусу, розробивши при цьому план та алгоритм дій для реалізації своєї злочинної діяльності, відомий всім учасникам групи.
Так, у вересні 2020 року ОСОБА_9 , перебуваючи в злочинній змові із ОСОБА_5 , виконуючи роль вербувальника за допомогою мобільного зв'язку зв'язалася із потерпілою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . В ході бесіди ОСОБА_9 стало відомо, що ОСОБА_11 не має постійного джерела доходу, перебуває в скрутному матеріальному становищі та за збігом тяжких життєвих обставин не може повною мірою усвідомлювати свої дії, та в ході спілкування запропонувала останній поїхати до Французької Республіки з метою працевлаштування, запевнила, що допоможе заробити грошові кошти у Французькій Республіці, забезпечить вигідні умови проживання, однак не розкриваючи дійсних намірів такої поїздки та не зазначаючи, які саме дії їй необхідно буде здійснити, таким чином створивши у потерпілої хибне уявлення про працевлаштування у Французькій Республіці, скориставшись при цьому її скрутним матеріальним становищем, отримала її добровільну згоду на переміщення до Французької Республіки.
Далі, приблизно в вересні 2020 року, ОСОБА_9 , будучи обізнаною, що ОСОБА_11 має закордонний паспорт, повідомила потерпілій інформацію, про час та місце, куди необхідно прибути останній та звідки буде вирушати транспорт для виїзду до Французької Республіки.
Потерпіла ОСОБА_11 , отримавши від ОСОБА_9 вказівки, які вона надала в ході телефонної розмови, перебуваючи в матеріальній залежності від останньої, бажаючи працевлаштуватися за кордоном, прибула до вказаного ОСОБА_9 місця, де її очікувала остання.
В подальшому, ОСОБА_9 , виконуючи свою роль, яка полягала в організації переміщення потерпілої до м. Мелен Французької Республіки, встановила над потерпілою контроль у вигляді психологічного примусу, обумовленого безпорадністю стану останньої, та 26.09.2020 разом із потерпілою автомобільним транспортом вирушила до Республіки Франція.
В подальшому ОСОБА_9 , використовуючи підневільний стан ОСОБА_11 , який проявився в неможливості самостійно покинути межі Французької Республіки у зв'язку із незнанням іноземних мов та відсутністю коштів для покриття витрат на поїздку до України, доставив потерпілу до м. Мелен, де передала останню ОСОБА_5 , з метою організації останньою особою звернення потерпілої до компетентних держаних органів для отримання ним статусу біженця під вигаданою легендою, задля подальшого отримання нею банківського рахунку та картки, призначених для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів, що відповідно до законодавства Французької Республіки є кримінальним правопорушенням, яке кваліфікується як шахрайство, що передбачено статтями 313-2, 313-2 абзац 7, 313-1, 132-71 Кримінального кодексу Республіки Франція.
Далі, під контролем та керівництвом ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб, потерпіла в період з 27.09.2020 по 16.11.2020 (точного часу в ході слідства не встановлено), перебуваючи в м. Мелен Французької Республіки, знаходячись в уразливому стані, вимушено звернулася до компетентних держаних органів із заявою про отримання нею статусу біженця під вигаданою ОСОБА_5 легендою, яку вона запам'ятала заздалегідь, та отримала банківську картку, призначену для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, яку ОСОБА_5 , вилучив у потерпілої з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів.
За результатами досудового розслідування 30.06.2021 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, оскільки ризики викладені у клопотанні не підтверджуються, підозрюваний є громадянином України, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні хвору мати, одна з дітей хворіє епілепсією. Підозрюваний пішов на співпрацю, надав покази. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника, вину взнав.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також надані стороною захисту матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 149 КК України.
Згідно матеріалів поданого клопотання, 30.06.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 149 КК України, за кваліфікуючими ознаками:
- вербування та переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб;
- організація вербування та переміщення людини, вчинене повторно з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 149 КК України підтверджується: протоколом допиту потерпілого від 06.05.2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2021 року; протоколом допиту потерпілого від 06.05.2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2021 року; відомостями наданими ІНФОРМАЦІЯ_9 на виконання доручення; відомостями наданими ІНФОРМАЦІЯ_9 на виконання доручення; матеріалами наданими правоохоронними органами Французької Респебліки; інформацією ЄВРОПОЛ повідомлення в рамках обміну інформацією за системою захищеного обміну інформацією, та матеріалами наданими в обґрунтування клопотання в сукупності.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 149 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 149 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний не працевлаштований, тобто немає постійного джерела прибутку, а для вчинення кримінальних правопорушень потрібно було перетинати кордон.
Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.
Слідчий суддя зазначає, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) існує, так як на стадії досудового розслідування речі або документи, які можуть бути речовими доказами не вилучені та не досліджені.
Враховуючи також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпих, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілих, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, беручи до уваги, що вказана ймовірно протиправна діяльність тривала протягом значного часу, кількість епізодів кримінального правопорушення, корисливий характер вказаних злочинів, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу на позитивні характеристики підозрюваного, те, що останній раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких тяжко хворіє, має на утриманні матір похилого віку.
У зв'язку з викладеним на думку слідчого судді, можливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.
4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного, в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, особистого зобов'язання та особистої поруки є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваною обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 149 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
З урахуванням викладеного, враховуючи, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, з покладенням обов'язків передбачених п. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12020160000001193 від 13.10.2020 року - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 13.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 13.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до органів досудового розслідування, прокуратури та суду, на визначений час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1