Справа № 947/3959/21
Провадження № 1-кс/947/9714/21
19.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000001193 від 13.10.2020 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Криве Озеро, Миколаївської області, громадянин України, українця, з середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні 10 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160000001193 від 13.10.2020 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та невстановленою в ході досудового слідства особою у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від вербування та переміщення людей з метою їх експлуатації, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини - особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, разом із іншими невстановленими особами за попередньою змовою між собою, вирішила зайнятись злочинною діяльністю, пов'язаною з пошуком, вербуванням та переміщенням осіб з уразливим станом через збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин через державний кордон України на територію Республіки Франція в місто Мелен, з метою їх експлуатації, шляхом втягнення у злочинну діяльність, яка полягала в їх зверненні до державних органів Республіки Франція з проханням надати їм правовий статус біженців, мотивуючи його недостовірною та вигаданою інформацією про нібито побоювання стати в Україні жертвами переслідувань за ознаками національності, належності до певної соціальної групи, політичних переконань тощо, з метою подальшого незаконного отримання останніми виплат з державного бюджету Республіки Франції, що відповідно до законодавства Республіки Франція призначаються для осіб, які звернулися з заявою про отриманням статусу біженця, на час проведення відповідної перевірки обґрунтованості підстав для надання такого статусу, розробивши при цьому план та алгоритм дій, для реалізації своєї злочинної діяльності, відомий всім учасникам групи.
Відповідно до заздалегідь розробленого та узгодженого плану у вересні 2020 року ОСОБА_7 , виконуючи роль вербувальника, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , зустрілася із раніше знайомою їй ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході бесіди із ОСОБА_9 . ОСОБА_7 вияснила, що остання знаходиться в скрутному матеріальному становищі, шукає заробіток, тобто перебуває в уразливому стані та за збігом тяжких життєвих обставин не може повною мірою усвідомлювати свої дії. Реалізуючи злочинний умисел, вона запропонувала потерпілій ОСОБА_9 отримати грошові кошти в сумі 200 євро за поїздку до Республіки Франція, вказавши на вигідні умови пропозиції, однак не розкриваючи дійсних намірів такої поїздки та не зазначаючи, які саме дії їй необхідно буде здійснити за вказану грошову винагороду, таким чином створивши у потерпілої хибне уявлення про отримання високих заробітків за вчинення нескладних правомірних дій, скориставшись при цьому її скрутним матеріальним становищем, отримала її добровільну згоду на переміщення до Республіки Франція.
В подальшому ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, здійснила дії направлені на оформлення паспорту для виїзду за кордон потерпілій ОСОБА_9 , при цьому надавши останній грошові кошти в сумі 1050 гривень для оплати послуг за прискорену процедуру оформлення вказаного документа.
Далі, приблизно в середині вересня, за допомогою невстановленої особи ОСОБА_7 передала ОСОБА_9 інформацію про час та місце, куди необхідно прибути останній та звідки буде вирушати транспорт для виїзду до Республіки Франція.
Потерпіла ОСОБА_9 , перебуваючи в матеріальній залежності від ОСОБА_7 , бажаючи отримати обіцяні грошові кошти від останньої, прибула до автобусної зупинки на автошляху Т1621 сполученням смт. Любашівка - м. Балта, де останню зустрів ОСОБА_5 , який, виконуючи свою роль, яка полягала в організації переміщення потерпілої до м. Мелен Ресубліки Франція, встановив над потерпілою контроль у вигляді психологічного примусу, обумовленого безпорадністю стану останньої, та 26.09.2020 разом із ОСОБА_9 автомобільним транспортом вирушив до Республіки Франція.
В подальшому, ОСОБА_5 , використовуючи підневільний стан ОСОБА_9 , який проявився в неможливості самостійно покинути межі Республіки Франція, у зв'язку із незнанням іноземних мов та відсутністю коштів для покриття витрат на поїздку до України, доставив потерпілу до м. Мелен, де передав останню невстановленій в ході досудового слідства особі, з метою організації останньою особою звернення потерпілої до компетентних держаних органів для отримання ним статусу біженця під вигаданою легендою задля подальшого отримання нею банківського рахунку та картки, призначених для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів, що відповідно до законодавства Республіки Франції є кримінальним правопорушенням, яке кваліфікується як шахрайство, що передбачено статтями 313-2, 313-2 абзац 7, 313-1, 132-71 Кримінального кодексу Республіки Франція.
Далі, під контролем та керівництвом невстановленої досудовим слідством особи, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , потерпіла в період з 26.09.2020 по 24.10.2020 (точного часу в ході слідства не встановлено), перебуваючи в м. Мелен Республіки Франція, знаходячись в уразливому стані, вимушено звернулася до компетентних держаних органів із заявою про отримання нею статусу біженця під вигаданою невстановленою досудовим слідством особою, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , легендою, яку вона запам'ятала заздалегідь, та отримала банківську картку, призначену для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, яку ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та невстановленою в ході слідства особою, вилучила у потерпілої з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів.
Досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 149 КК України, тобто торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за кваліфікуючими ознаками: переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, ризики недоведені, ризики є надуманими, підозра необґрунтована, підозрюваний є батьком 12 дітей, 10 з яких є неповнолітніми, гарно характеризується, є раніше не судимим, здійснює догляд за батьком, підозрюваний є особою яка забезпечує сім'ю. Просив застосувати
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, вину не визнав.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також надані документи стороною захисту, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Згідно матеріалів поданого клопотання, 30.06.2021 року слідчим вручено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за кваліфікуючими ознаками: переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб.
Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, вручено підозрюваному, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України підтверджується: протоколом допиту потерпілого від 06.05.2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2021 року; відомостями наданими ІНФОРМАЦІЯ_5 на виконання доручення; відомостями наданими ІНФОРМАЦІЯ_5 на виконання доручення; матеріалами наданими правоохоронними органами Французької Респебліки; інформацією ЄВРОПОЛ повідомлення в рамках обміну інформацією за системою захищеного обміну інформацією, та матеріалами наданими в обґрунтування клопотання в сукупності.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний не працевлаштований, тобто немає офіційного джерела прибутку, останній підозрюється саме у організації вказаного кримінального правопорушення.
Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.
Слідчий суддя зазначає, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) існує, так як на стадії досудового розслідування речі або документи, які можуть бути речовими доказами не вилучені та не досліджені.
Враховуючи також те, що підозрюваній при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілу, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілу, схиляючи її до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, беручи до уваги, що вказана ймовірно протиправна діяльність тривала протягом значного часу, корисливий характер вказаних злочинів, а також роль підозрюваного у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на позитивні характеристики підозрюваного, те що останні має утриманні дружину, 12 дітей (10 з яких є неповнолітні), хворого батька похилого віку, має постійне місце проживання, тому на думку слідчого судді запобігти вказаним ризикам можливо, шляхом застосування цілодобового домашнього арешту.
4.3. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини щодо існування ризиків, слідчий суддя приходить до переконання про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаючи, що вказаний запобіжний захід в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу та в повній мірі буде здатним запобігти встановленим ризикам.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000001193 від 13.10.2020 року - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 13.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 13.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до органів досудового розслідування, прокуратури та суду, на визначений час;
- не відлучатися з місця мешкання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1