П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1653/20
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про розмір призначеної пенсії та зобов'язати відповідача провести розрахунок пенсії, починаючи з 06.12.2017 року у розмірі, визначеному ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши розмір заробітної плати позивачки, коефіцієнти її заробітної плати та стажу, показник середньої заробітної плати за 2016-2017 роки, в розмірі 5 377,90 грн., з проведенням розрахунку відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 06.12.2017 року, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми, починаючи з 06.12.2017 року до їх фактичної виплати, з дотриманням норм Закону про те, що пенсія позивачки не може бути меншою за мінімум, встановлений Законом.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є громадянкою України та проживає в м. Бат Ям, Ізраїль. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 року у справі № 815/2615/18 Центральне об'єднанне управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зобов'язано призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати її звернення із заявою про призначення пенсії за віком, тобто з 06.12.2017 року.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Одеській області призначило виплату пенсії позивачці з 06.12.2017 року в розмірі 1 497 грн. на місяць та з 01.01.2019 року - 1 638 грн. на місяць.
Позивач не погоджується з визначеними розмірами пенсійних виплат, тому звернулася з цим позовом до суду за захистом та відновленням її порушеного права щодо отримання належних сум. Також позивач просила суд визначити за нею право на отримання компенсації втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо не проведення розрахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 06.12.2017 року, у розмірі, визначеному ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язав відповідача провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням розміру заробітної плати згідно довідки №162/1 від 10.06.2013р., виданої ВАТ «ПРЕСМАШ», коефіцієнтів її заробітної плати та стажу, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з проведенням індексації та перерахунку пенсії відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В задоволенні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми суд відмовив з тих підстав, що компенсації підлягають виключно нараховані виплати. Оскільки спірні виплати пенсії позивачці нараховані не були, а предметом спору є лише право на такі виплати, вказана вимога заявлена передчасно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині, якою відмовлено у зобов'язанні відповідача провести розрахунок пенсії позивача з проведенням компенсації втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми, посилаючись на порушення норм матеріального права, ОСОБА_1 просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволенні позову у вказаній частині позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначила, що право на отримання пенсії у неї виникло на час її призначення, тому органи ПФУ, не здійснюючи відповідні виплати, порушили право позивача на вільне володіння своїм майном. З моменту прийняття рішення суду про відновлення виплати її пенсії вона набула право на отримання компенсації втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області зазначило, що компенсації підлягають виключно доходи, які були вже нараховані. Оскільки спірні пенсійні виплати позивачці не були нараховані та виплачені, а лише було порушено питання про право на такі виплати, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми.
Враховуючи розгляд справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції розглянув дану справу у письмовому провадженні.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 (а.с. 22-38 т. 1).
20.05.1996 року позивач виїхала з України на постійне проживання в державу Ізраїль, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль.
Під час проживання в Україні ОСОБА_1 набула трудовий стаж більше 25 років, що підтверджується копією трудової книжки, виданої 02.04.1980 року (а.с. 40-48 т. 1).
06 грудня 2017 року ОСОБА_1 через свого представника, який діяв на підставі нотаріальної довіреності, звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси із нотаріально посвідченою заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 122 т. 1).
За результатом розгляду заяви відповідачем прийнято рішення №9981 від 18.12.2017 року про відмову у призначені пенсії, яке позивачка оскаржила до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 року у справі №815/2615/18 відмову пенсійного органу у призначенні пенсії визнано протиправною. Суд зобов'язав Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Одесі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати її звернення із заявою про призначення пенсії за віком, тобто з 06.12.2017 року (а.с. 54-61 т.1).
На виконання зазначеного судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області призначило виплату пенсії позивачці з 06.12.2017 року в розмірі 1 373 грн. на місяць, з 01.01.2019 року - 1 638 грн. на місяць, з 01.01.2020 року - 2 000 грн. на місяць.
Вважаючи протиправним здійснення пенсійних виплат у визначених розмірах, позивач оскаржила їх до суду.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
З наведених положень ст.2 Закону вбачається, що компенсації втрати частини доходів підлягають нараховані, але не виплачені своєчасно доходи.
Територіальний орган ПФУ, з яким погодився суд першої інстанції, визначав, що оскільки спірні виплати пенсії позивачці нараховані не були, адже нею порушувалось питання лише про право на такі виплати, підстав для виплати компенсації втрати частини доходів не має.
Проте такий висновок суду першої інстанції є помилковим, з огляду на таке.
Як вже зазначалось вище, Рішенням від 13.07.2018 року у справі №815/2615/18 Одеський окружний адміністративний суд зобов'язав Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Одесі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 06.12.2017 року.
Судовою колегією встановлено, що на виконання вказаного судового рішення відповідач призначив позивачці пенсію за віком, однак при проведенні розрахунку розміру пенсії не врахував розміру заробітної плати згідно довідки ВАТ «ПРЕСМАШ»№162/1 від 10.06.2013р., коефіцієнт заробітної плати та стаж позивачки, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, не провів індексацію не вчасно нарахованих та не виплачених коштів, що призвело до суттєвого зменшення розміру належних до виплати сум.
Колегія суддів зазначає, що така поведінка держави в особі її компетентних органів не відповідає принципу належного врядування, зміст якого розкритий в багатьох рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у рішенні від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України».
Зважаючи на те, що нарахування пенсії в повному обсязі («правильному розмірі») покладається на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду, призначення та виплата позивачці пенсії у значно нижчому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством, в жодному випадку не може бути підставою для відмови пенсіонеру в проведенні компенсації втрати належних до виплати сум та свідчить про те, що бездіяльність суб'єкту владних повноважень призвела до триваючого порушення права позивача на отримання пенсійних виплат.
Отже, за таких обставин обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії, її індексації та компенсації втрати частини доходів з причин не нарахування пенсійних виплат в повному обсязі з вини відповідача, є неприпустимим.
Відповідні висновки щодо права осіб, які проживають за кордоном, на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з невиплатою пенсії з вини органів ПФУ висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18, постановах Верховного суду від 30.07.2020 року у справі 802/798/18-а, від 30.07.2020 року у справі 461/5775/16-а.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині нарахування компенсації втрати частини доходів заявлені правомірно та підлягають задоволенню.
Згідно ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо встановить невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Оскільки суд першої інстанції при винесенні вказаного рішення вірно встановив всі обставини справи, проте дійшов помилкових висновків щодо відсутності у позивача права на компенсацію втрати частини доходів, керуючись п.3 ч.1 ст. 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції у відповідній частині та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Апелянтом при зверненні до апеляційної інстанції сплачено судовий збір у розмірі 1261,2 грн., що підтверджується платіжним дорученням №52896 від 18.12.2020 року, а тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.
Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року в частині, якою відмовлено у зобов'язанні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 з проведенням компенсації втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми - скасувати.
Прийняти у вказаній частині нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 з компенсацією втрати частини доходів.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 1261,2 грн. (одна тисяча двісті шістдесят одна грн. 20 коп.).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.