Справа № 569/4095/21
13 липня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Просила стягнути з ОСОБА_2 , 1987 р.н, на користь ОСОБА_1 , 1989 р.н., аліменти на утримання дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмір по 50 % від доходів на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя з відповідачем не складалось, шлюбні відносини між ними припинились остаточно. Вона з сином та донькою проживають разом за її адресою реєстрації разом з відповідачем, що підтверджується доданими до цього позову відомостями про реєстрацію місця проживання особи. Ніякої допомоги від відповідача на дітей не отримує. Відповідач іншим особам аліменти не виплачує, він офіційно працевлаштований, не має на утриманні інших осіб.
Позивачка ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву, в якій позов підтримала в повному об'ємі, просила задовольнити, та стягнути з ОСОБА_2 , 1987 р.н, на користь ОСОБА_1 , 1989 р.н., аліменти на утримання дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмір по 50 % від доходів на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. Не заперечила проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи попередженим про день, час та місце слухання справи рекомендованою кореспонденцією та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України Рівненського міського суду (http://court.gov.ua/) від 11.05.2021 р., що є належним повідомленням, в судове засідання не з'явився повторно. З заявою про розгляд справи в його відсутність не звертався, причину неявки суду не повідомив. Письмового відзиву на позов не подав.
За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст.280- 282 ЦПК України, проти чого не заперечила позивачка.
Ухвалою Рівненського міського суду від 12.03.2021 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження призначено розгляд справи з викликом сторін.
Дослідивши письмові докази по справі та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 15.01.2019 р. Рівненським міським відділом РАЦС ГТУЮ у Рівненській області був складений відповідний актовий запис № 104 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 20.01.2021 р. Рівненським міськрайонним відділом ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) був складений відповідний актовий запис № 128.
Із позовної заяви ОСОБА_1 судом також встановлено, що на теперішній час між сторонами, щлюб між якими не розірвано, не досягнуто згоди стосовно участі кожного з них у матеріальному забезпеченні малолітніх дітей, які проживають разом з матір'ю.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Відповідно до вимог ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як зазначено у ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов'язку батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення дитини на рівні не менше встановленого прожиткового мінімуму є спільним обов'язком батьків, тобто матері та батька. Як визначено у статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України
Згідно з принципами Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року (Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. (Принцип 2)
Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. (Принцип 4).
Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Він повинен, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. (Принцин 6)
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 191 СК України за рішенням суду аліменти на утримання дитини стягуються від дня пред'явлення позову.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст.7 ЗУ "Про державний бюджет на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років починаючи з січня 2021р. - 1921 грн., з липня - 2013 грн., з грудня - 2100 грн., на дитину вікoм від 6 дo 18 рокiв починаючи з січня 2021р. - 2395 грн., з липня - 2510 грн., з грудня - 2618 грн. Відповідно до ч. 1- 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідач, не з'явившись до суду та не подавши відзиву, не надав доказів існування обставин, що могли б бути враховані судом при визначенні розміру аліментів. Враховуючи загальні засади регулювання сімейних відносин, визначених у статті 7 СК України, а саме, рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї, суд прийшов до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 26.02.2021 р. і до досягнення дітьми повноліття. При визначенні розміру аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача суд враховує, що при виконанні рішення суду будуть нараховані аліменти у грошовому еквіваленті, що є справедливим та законним з врахуванням того, що прожитковий мінімум на дитину не є сталим, тому розмір аліментів буде змінюватися в залежності від зміни прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць з 26.02.2021 р. по 26.03.2021 р. - допустити до негайного виконання. Судові витрати - судовий збір підлягає до стягнення з відповідача в прибуток державного бюджету в сумі 908,00 грн., від сплати якого позивачка була звільнена при пред'явленні позову. Відповідно до ст. 141 ЦПК судовий збір в сумі 908,00 грн. підлягає до стягнення з відповідача в прибуток державного бюджету. На підставі вищевикладеного, ст.ст. 180, 182, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141,223, 263-268, 273,280-282, 284, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 26.02.2021 р. і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду про стягнення аліментів на дітей у межах суми платежу за один місяць з 26.02.2021 р. по 26.03.2021 р. допустити до негайного виконання
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 908 ( дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. в прибуток державного бюджету.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення .
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 19.07.2021 р.
Суддя: О.В.Панас