Справа №755/2362/21 Головуючий у 1 інстанції: Федосєєв С.В.
Провадження №33/824/2950/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
24 червня 2021 року Київський апеляційний суду в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10200 грн із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні.
Згідно з постановою 02 січня 2021 року о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Гната Хоткевича, 38, керував транспортним засобом Nissan Primera, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння в встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2. 5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, 01 червня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
В апеляційній скарзі зазначає, що його в судове засідання не викликали, жодних повісток він не отримував, про наявність постанови дізнався 26 травня 2021 року при ознайомленні з матеріалами справи.
Вказує, що він не є водієм у розумінні складу правопорушення за ст. 130 КУпАП, оскільки автомобілем не керував, випив після паркування транспортного засобу біля будинку знайомої та повернувся.
Також посилається на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказані документи, що посвідчують його особу.
Крім того, адміністративний матеріал не містить жодних відомостей про повторність.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на викладені в апеляційній скарзі обставини, необхідно поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про день та час судового розгляду, а також направлення йому копії постанови суду.
Статтею 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП суд приймаючи постанову, повинен навести докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Однак, всупереч вказаним вимогам закону, судом першої інстанції не були в повному обсязі з'ясовані та перевірені всі обставини справи, у зв'язку з чим оскаржувана постанова не може бути визнана законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 , адміністративній відповідальності підлягає особа, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Чинне законодавство, в тому числі й Правила дорожнього руху України, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису на диску, знятого з бодікамери поліцейського, відеозйомка обстановки та обставин подій даного правопорушення з моменту початку виконання службових обов'язків поліцейськими безперервно до її завершення не велася.
Так, відповідно до правил, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Вказані вимоги поліцейськими виконані не були, що свідчить про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Із наявних у матеріалах справи письмових доказів неможливо зробити висновки щодо подій, які відбувались під час складення поліцейським протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, а саме: чи рухався автомобіль та які причини його зупинки.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 02 січня 2021 року о 22 год 10 хв. у м. Києві по вул. Гната Хоткевича, 38, керував транспортним засобом Nissan Primera, д.н.з. НОМЕР_1 , тоді як із відеозапису із нагрудної камери працівника поліції вбачається, що автомобіль Nissan Primera, д.н.з. НОМЕР_1 , 02 січня 2021 року о 21:45:30 був припаркований біля узбіччя дороги, а ОСОБА_1 стоїть біля нього.
Таким чином, будь-яких беззаперечних доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, встановлених за допомогою об'єктивних засобів контролю (відеозаписів зроблених за допомогою камер спостереження, нагрудних камер поліцейських або ініціативних записів будь-яких осіб, зроблених із дотриманням вимог закону) матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, а також тієї обставини, що матеріалами справи не підтверджено факт керування транспортним засобом під час складення адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є обов'язковою складовою адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що за відсутності факту керування транспортним засобом в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, що передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасуванню, а провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Р. Гаращенко