14.07.2021
Україна
Шевченківський районний суд
Харківської області
63601,Харківська область с.м.т.Шевченкове, вул.Центральна, 9-а т.5 -18-66
Іменем України
14 липня 2021 року с.м.т.Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т.Шевченкове Харківської області заяву №637/587/21 (6/637/11/21) Харківського національного університету внутрішніх справ про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі №2037/1318/12 (2/2037/273/12) за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, -
Короткий зміст заяви та фактичні обставини.
Харківський національний університет внутрішніх справ ( далі ХНУВС) звернувся до суду з заявою в якій просить поновити строк на пред'явлення виконавчого листа (№2037/1318/12; 2/2037/273/12) до виконання.
В обґрунтування заяви представник вказує, що рішення суду позовні вимоги ХНУВС були задоволені частково, тому було подано апеляційну скаргу. Рішеням апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2013 року рішення першої інстанції було скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог та вирішено стягнуто 8470.58 грн. та судовй збір в сумі 113.57 грн. Вищевказане рішення позивачем не отримано
25 травня 2021 року ХНУВС направив заяву до Шевченківського районного суду Харківської області з метою повідомити про результати розгляду апеляційної скарги та у разі розгляду справи направити рішення, та виконавчі листи.
Тобто до вказаної дати ХНУВС не знав та не міг знати про розгляд апеляційної скарги, адже після ухвалення судового рішення, на адресу університету воно не було направлено. Лише листом Шевченківського районного суду Харківської області (№2037/1318/12/1335/2021/169/170) від 08 червня 2021 року було направлено на адресу університету копії рішень та виконавчі листи по справі, що позбавило стягувача на право звернення судових рішень до виконання.
У зв'язку з чим, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважної причини і підлягає поновленню.
Представник ХНУВС при подачі заяви, просила розглядати справу без їх участі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву в якій вказав, що буде вирішувати питання з заявником в добровільному порядку.
Суд відповідно до ч. 3 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України вважав можливим розглянути справу без участі учасників справи та інших осіб, що не з'явилися в судове засідання.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши надані докази, суд дійшов висновку що заява про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Мотивувальна частина та застосовані правові норми.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Вимогами статті 433 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 Цивільно-процесуального кодексу України питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволені частково та стягнуто на користь Харківського національного університету внутрішніх справ з ОСОБА_2 витрати, пов'язані з його утриманням (навчанням) у розмірі 14236.70 грн. та судовий збір у розмірі 113.50 грн.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2013 року вищезазначене рішення змінено в частині відмови в задоволенні позовних вимог і в цій частині постановлено нове рішення про задоволення позовних вимог та достягнуто з ОСОБА_2 8470.58 грн.
Відомості щодо направлення відповідних копій рішень сторонам по справі відсутні.
24 травня 2021 року представником Харківського національного університету внутрішніх справ було направлено до суду заяву про повідомлення про результати розгляду апеляційної скарги та у разі розгляду справи направити копії рішень суду першої інстанції, апеляційної та виконавчі листи.
08 червня 2021 року Шевченківським районним судом Харківської області за заявою представника Харківського національного університету внутрішніх справ Я. Мазур були надіслані копії рішень та виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрат з його навчанням в розмірі 22707.28 грн. та судові витрати в розмірі 113.57.57 грн.
Звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, Харківський національний університет внутрішніх справ посилалось на те, що виконавчі листи отримані стягувачем 08 червня 2021 року, після спливу строку на його пред'явлення до виконання, що є поважною причиною пропуску строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Суд вважає, що отримання стягувачем виконавчого листа після закінчення строку для пред'явлення його до виконання - є поважною причиною пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в від 25.09.2015 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», - отримання стягувачем виконавчого листа або судового наказу після закінчення строку для пред'явлення його до виконання є поважною причиною пропуску такого строку.
Виконання судового рішення за правилами ст.431 Цивільного процессуального кодексу України здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (.
Положення ст.124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі № 6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).
Відповідно до ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 05.12.2018 у справі № 643/4902/14-ц.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд.
Відмова в поновленні строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання рішення суду, що, як уже зазначалось, є завершальною частиною розгляду цивільної справи, тому суд, вирішуючи дане питання, відповідно до практики Європейського суду, повинен враховувати, що процесуальні обмеження у вигляді пропуску процесуального строку не можуть обмежувати реалізацію права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява Харківського національного університету внутрішніх справ про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.353, 354, 431,432, 433, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву №637/587/21 (6/637/11/21) Харківського національного університету внутрішніх справ про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі №2037/1318/12 (2/2037/273/12) за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання - задовольнити.
Поновити Харківському національному університету внутрішніх справ строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа (документу) - по цивільній справі №2037/1318/12 (2/2037/273/12).
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя