справа №380/11066/21
про залишення позовної заяви без руху
13 липня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Н.А. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання неправомірними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання неправомірними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до вимог ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Вимоги до оформлення письмових доказів визначені у статті 94 КАС України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як видно з доданих до позовної заяви копій письмових доказів, то такі жодним чином не засвідчені позивачем.
Також, згідно частин першої та другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Так, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.12.20202 у виконавчому провадженні 62884789, проте з відповідною позовною заявою позивач звернулася лише 30.06.2021. Разом з позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Заяву мотивовано тим, що на той час вона перебувала за кордоном і вказаної постанови не отримувала, поки не повернулась 26.06.2021 року на Україну.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оцінюючи аргументи позивача щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, слід вказати, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Із аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Судом не визнаються поважними підстави, з яких позивач просить поновити пропущений строк, оскільки належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом позивачка не надала.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обставини на які посилається позивач як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, спростовані, відтак, не є поважними, а тому позивачці необхідно надати докази щодо її перебування за межами країни з 22.12.2020 року.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору враховуючи майновий стан на підставі ст.8 Закону України Про судовий збір.
Вирішуючи подане клопотання, суд враховує таке.
Відповідно до ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вказаної статті.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, умовою звільнення від сплати, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат є майновий стан сторони.
При цьому, майновий стан позивача повинен підтверджуватися відповідними доказами.
Позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору зазначила лише про те, що вона є пенсіонером та її пенсія становить 2100,00 грн, на підтвердження чого нею долучено довідку про доходи, згідно з якою сума доходів позивача за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 становить 13000,00 грн.
З аналізу наданих позивачем документів, суд дійшов висновку, що позивач надала не достатньо доказів, які б підтверджували, що майновий стан позивача не дозволяє їй сплатити судовий збір за подання ним даної позовної заяви.
Відтак, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України Про судовий збір.
Суд звертає увагу, що для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору позивачу слід надати суду довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів позивача за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз.4 ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15.12.2020 №1082-ІХ, у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270,00 грн.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно надати суду або документ про сплату судового збору у розмірі 908,00, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а саме відомості про розмір доходів позивача за 2020 рік.
Сплата судового збору здійснюється за наступними платіжними реквізитами: одержувач ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; код ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: 84 Окружні адміністративні суди: призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону..
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України.
Керуючись ст.ст.160,161,169,171, 248, 256 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків .
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Кухар Н.А.