Провадження № 22-ц/803/4967/21 Справа № 210/6408/18 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
08 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 11 червня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» про захист прав споживачів та визнання дій незаконними,-
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 . Звернувся до суду з позовом до АТ «Криворіжгаз», ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» про захист прав споживачів та визнання дій незаконними.
Позов мотивований тим, що позивач є споживачем послуг з надання газопостачання домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1 .
18 жовтня 2018 року представниками ПАТ «Криворіжгаз» здійснено незаконне припинення газопостачання. Оператор ГРМ не надсилав та не вручав йому повідомлення про заплановане припинення газопостачання, тому він не був обізнаний з підставою та датою припинення газопостачання. Позивач вчасно сплачує за отриманні послуги та завжди допускає представників Оператора ГРМ на об'єкт газопостачання. Лише під час складання акту про відключення від 18 жовтня 2018 року, він дізнався що причина відключення - «доручення постачальника 1009,09 грн», без деталізації зазначеної суми «нібито заборгованості».
За період з квітня 2015 року по грудень 2015 року Оператор ГРМ безпідставно не враховував фактичні показники засобу вимірювальної техніки за адресою: АДРЕСА_1 та неточно здійснював нарахування за газопостачання, про що Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу розглядався спір щодо нарахування заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 в домоволодінні за вищевказаною адресою, без врахування показників лічильника фактично використаного обсягу природного газу, яким зобов'язано ПАТ «Криворіжгаз» та ТОВ «Дніпропетровська збут» врахувати по особовому рахунку № НОМЕР_1 показники лічильника фактично використаного газу. Рішення суду не набуло законної сили.
02 серпня 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» з державного обмінного фонду було здійснено заміну засобу вимірювальної техніки за вказаною адресою та здійснено його опломбування. За період користування послуг з газопостачання позивачем щомісячно здійснюється оплата послуг з газопостачання на підставі показників засобу вимірювальної техніки.
Враховуючи зазначене, просив визнати дії ПАТ «Криворіжгаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» щодо відключення/припинення газопостачання до будинку АДРЕСА_1 незаконними.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» про захист прав споживачів та визнання дій незаконними - відмовлено. Судовий збір віднесено за рахунок держави.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2019 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» щодо відключення/припинення газопостачання до будинку АДРЕСА_1 .
Постановою Верхового Суду від 03 березня 2021 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням постанови Верховного Суду від 03 березня 2021 року, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи, встановлені судами, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на жовтень 2018 року заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Дніпропетровськгаз збут» склала 999,97 грн.
З копій квитанцій, наданих позивачем до позову, вбачається, що ОСОБА_1 здійснював сплату послуг за постачання на його адресу природного газу.
ПАТ «Криворіжгаз» з 01 липня 2015 року є Оператором ГРМ, який передає постачальнику ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» обсяги спожитого природного газу та здійснює нарахування необікованого (донарахованого) об'єму природного газу, а ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснює нарахування до сплати за спожитий природний газ.
10 жовтня 2018 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» направлено на адресу ПАТ «Криворіжгаз» доручення на припинення газопостачання побутовим споживачам (населенню) № Dpz09-Сл-24757-1018 з реєстром адрес споживачів, які підлягають відключенню, до якого було включено й споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Дорученням встановлено дату відключення саме 18 жовтня 2018 року.
16 червня 2016 року, 13 грудня 2016 року та 15 лютого 2017 року споживачу ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , надіслані попередження про припинення газопостачання за вказаною адресою.
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 04198460 слідує, що повідомлення про припинення газопостачання споживача ОСОБА_1 отримав 28 грудня 2016 року.
02 серпня 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» з державного обмінного фонду було здійснено заміну засобу вимірювальної техніки за адресою: АДРЕСА_1 та опломбовано, що підтверджено актом про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 02 серпня 2017 року.
14 серпня 2018 року споживачу ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 ТОВ «Дніпропетровськгаз збут направлено повідомлення про припинення та погашення простроченої заборгованості від 31 липня 2018 року.
11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 ПАТ «Криворіжгаз» направлено повідомлення №Кд02.43-Кл-21551-1018 про припинення/обмеження розподілу природного газу.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що після виникнення заборгованості у споживача перед відповідачем за спожитий газ, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про заборгованість, яка також підтверджена й постановою Дніпровського апеляційного суду, а також своєчасно попереджений про припинення газопостачання, у зв'язку з непогашенням заборгованості, проте у встановлений законом строк заборгованість не погасив, чим порушив Правила постачання природного газу, у зв'язку із чим, дії відповідачів про припинення газопостачання є законними.
Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновками суду першої інстанції.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опублікований офіційно або внесений до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у справі №210/3148/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Криворіжгаз”, ТОВ “Дніпропетровськгаз збут” про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2018 року було скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
Під час розгляду даної справи було встановлено, що позивач ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_2 , власником квартири з 17 червня 2013 року є - ОСОБА_2 . Нарахування заборгованості за спожитий газ, який було здійснено у зв'язку з невчасною сплатою за спожитий газ здійснювалося власнику ОСОБА_2 , предметом спору стала правомірність нарахування плати - заборгованості за газопостачання у зв'язку з невчасною сплатою за спожитий природній газ, яка була проведена власнику. Оскарження дій відповідачів щодо нарахування заборгованості без врахування показників лічильника фактично використаного обсягу природного газу та зобов'язання врахувати по особовому рахунку відповідні показники лічильника фактично використаного газу, які є різновидом претензії, не передбачені чинним законодавством як спосіб захисту цивільних прав. Все, що зазначив позивач у позовній заяві, може бути запереченням у разі пред'явлення до нього позову про стягнення суми. Тому відсутні правові підстави для захисту цивільного права позивача ОСОБА_1 , яке в даному випадку не порушене.
Згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) вказано, що «преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту».
Відповідно до частини 4 статті 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем, споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Підставою звернення до суду з вказаним позовом стало припинення газопостачання у зв'язку із наявною заборгованістю споживача за спожитий газ за адресою позивача, здійснене ПАТ «Криворіжгаз» на підставі доручення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» від 10 жовтня 2018 року, яке було оформлене актом про відключення газових приладів та побутових лічильників газу (ПЛГ) від 18 жовтня 2018 року.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом до відповідачів за захистом свого порушеного права, просив визнати дії ПАТ «Криворіжгаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» щодо відключення/припинення газопостачання до будинку АДРЕСА_1 від 18 жовтня 2018 року незаконними.
Враховуючи зазначене, позивач ОСОБА_1 , який не є власником квартири, звернувся до суду за захистом права за відсутності його порушення відповідачами, що свідчить про відсутність правових підстав для захисту цивільного права позивача ОСОБА_1 , яке в даному випадку не порушене.
Суд хоча і прийняв правильне по суті рішення про відмову у задоволенні позову, проте неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вказана невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права відповідно до вимог п.п. 3 та 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду та викладенні мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 11 червня 2019 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.
Судді: