ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 липня 2021 року Справа № 906/805/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Шилан О.С.
за участю представників сторін:
позивача - адв. Вернидуб Д.В.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу позивача Житомирського обласного "Благодійного фонду Милосердя"
на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 17.03.2021 р. суддею Кудряшовою Ю.В. у м.Житомирі, повний текст складено 29.03.2021 р.
у справі № 906/805/20
за позовом Житомирського обласного "Благодійного фонду Милосердя"
до Оліївської сільської ради
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі
Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 13.03.2021 р. у справі № 906/805/20 у позові Житомирського обласного "Благодійного фонду Милосердя" відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Житомирський обласний "Благодійний фонд Милосердя" подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 р. та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.
Позивач вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/805/20 ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, при цьому суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Зазначає, що у разі поновлення договору оренди землі відповідно до правил ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позовна вимога про визнання договору поновленим належить до способів захисту, передбачених законом. За своєю природою така вимога є позовом про визнання права, вона охоплюється змістом п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Вважає, що Житомирським обласним "Благодійним фондом Милосердя" було дотримано усіх умов для реалізації переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1822085600:08:001:0180 на новий строк.
Cтверджує, що висновок ВП ВС у справах № 313/350/16-ц, № 159/5756/18 підлягає застосуванню до договорів оренди землі, укладених в період з 12.03.2011 р. по 15.07.2020 р., коли діяла відповідна редакція ст. 33 Закону України «Про оренду землі», адже з 16.07.2020 р. діє нова редакція ст. 33 Закону і новий правовий інститут укладення договору оренди землі на новий строк, який за своїм механізмом є подібним інституту поновленню договору, що раніше був передбачений у попередній редакції ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону № 161-ХІV.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що вказані у рішенні Господарського суду Житомирської області по справі № 906/805/20 висновки суду не відповідають вимогам норм матеріального права та є наслідком неналежного дослідження доказів по справі і надання їм неправильної правової оцінки в їх сукупності, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 263 ЦПК України, а також грубого порушення та невірного застосування норм матеріального права.
Доводить, що аналіз ч.1-5, 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті З ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Просить урахувати викладене і скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 29.03.2021 р. у справі № 906/805/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Житомирського обласного «Благодійного фонду Милосердя» до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області задовольнити у повному обсязі.
Відповідач Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області подав суду відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що Господарський суд Житомирської області ухвалив рішення у справі № 906/805/20 за повного з'ясуванням обставин справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, відповідають дійсним обставинам справи, що є підставою для залишення рішення Господарського суду Житомирської області без змін.
Зазначає, що у позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач намагається ввести суд в оману, зазначивши про відсутність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди, укладеного 14.01.2010 р., та щодо добросовісного виконання умов договору оренди землі позивачем. Крім того, скаржником безпідставно зазначено про «мовчазну згоду» відповідача на продовження договору оренди землі у розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренди землі». Пояснює, що наведені позивачем/скаржником доводи не відповідають дійсності та спростовується рішеннями Оліївської сільської ради 28 сесії 7 скликання від 20.12.2019 р. № 941 «Про розгляд клопотання Житомирського обласного благодійного фонду «Милосердя» та 31 сесії 7 скликання від 21.02.2020 р. № 1042 «Про розгляд клопотання Житомирського обласного благодійного фонду «Милосердя».
Продовжує, що з дня укладання договору Житомирський обласний благодійний фонд «Милосердя» з жодних питань, зокрема, щодо дозволу на розробку детального плану, погодження будь-яких проектів будівництва до грудня 2019 року не звертався до Оліївської сільської ради.
13.12.2019 р. Житомирський обласний благодійний фонд «Милосердя» звернувся до Оліївської сільської ради з проханням продовжити договір оренди землі від 14.01.2010 р. на строк 10 років. Звертає увагу, що всупереч ст. 33 Закону України «Про оренди землі» позивачем до листа про продовження договору оренди землі не додано проект додаткової угоди.
Пояснює, що земельна ділянка протягом 10 років використовувалась не за цільовим призначенням, що суперечить п. 1, 15, 16 договору від 14.01.2010 та свідчить про неналежне виконання умов договору. З огляду на таке рішенням Оліївської сільської ради 28 сесії 7 скликання від 20.12.2019 р. № 941 «Про розгляд клопотання Житомирського обласного благодійного фонду «Милосердя» клопотання Житомирського обласного благодійного фонду «Милосердя» залишене без задоволення в зв'язку з тим, що документи подані не в повному обсязі, використання земельної ділянки здійснюється не за цільовим призначення (згідно договору оренди земельна ділянка передбачалась для будівництва дитячої спортивної школи), на земельну ділянку відсутня розроблена та затверджена містобудівна документація, будівництво розпочато без дозвільних документів (копія рішення додається).
Витяг з рішення було вручено під підпис представнику позивача Дехтяренко В.М.
Наголошує, що на виконання рішення відповідачу було надіслано лист - повідомлення від 27.12.2019 р. № 1647/02-16/19, яким було повідомлено, що договір оренди землі від 14.01.2010 р. не поновлено.
Оскільки позивачем не виконувались належним чином умови договору оренди землі, а саме: використання земельної ділянки здійснювалось не за цільовим призначення (згідно договору оренди земельна ділянка передбачалась для будівництва дитячої спортивної школи), за 10 років використання земельної ділянки в сільській раді відсутня розроблена та затверджена містобудівна документація, тому Олїівською сільською радою клопотання позивача залишено без задоволення.
Повідомляє суд, що 03.03.2020 р. реєстратором внесені відомості про припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1822085600:08:001:0180 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у зв'язку з закінчення строку дії договору, що підтверджується витягом від 10.03.2020 р. № 203474161.
З огляду на зазначене просить рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 р. по справі № 906/805/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
02.07.2021 р. від представника Житомирського обласного "Благодійного фонду Милосердя" до апеляційного суду подано письмові пояснення, у яких скаржник зазначає наступне.
Пояснює, що до матеріалів справи додані належні докази на спростування доводів відповідача, викладених в рішенні Оліївської сільської ради від 20.12.2019 р. щодо залишення без задоволення клопотання позивача у зв'язку з тим, що використання земельної ділянки здійснюється не за цільовим призначення, на земельну ділянку відсутня розроблена та затверджена містобудівна документація, будівництво розпочато без дозвільних документів.
Доводить, що у позивача наявна розроблена та затверджена документація, відповідно до якої визначені назва об'єкта та склад будівництва «Будівництво дитячої спортивної школи сучасного п'ятиборства і легкої атлетики (І черга - каплиця), Житомирська область Житомирський район с.Оліївка, вул.Ворошилова», а в матеріалах справи на аркушах 94-95 (том 1) містяться «Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 18.09.2012 року», отримані та затверджені відповідно до вимог чинного законодавства, чим спростовується твердження відповідача про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, за відсутності розробленої та затвердженої містобудівної документації; на спростування тверджень, що будівництво розпочато без дозвільних документів, в матеріалах справи на аркушах 96-97 (том 1) міститься Декларація про початок виконання будівельних робіт, зареєстрована в Єдиному реєстрі дозвільних документів 22.04.2014 р. за номером ЖТ083141080394, про що відповідачу було відомо, оскільки доступ користувачів до даних реєстру здійснюється вільно через офіційний сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 07.04.2021 р. в справі № 922/2219/19 та доводить, що у випадку відсутності проекту додаткової угоди до договору оренди землі відповідач був наділений повноваженнями витребувати такий проект договору або повідомити про обов'язок його надання саме орендарем в межах повноважень, передбачених в ч.2 ст.18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зауважує, що рішення суду першої інстанції суперечить правозастосуванню, зазначеному в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. в справі № 908/299/18.
Стосовно тверджень відповідача про повідомлення орендаря в місячний строк щодо прийнятого рішення про відмову в задоволенні клопотання про продовження договору оренди листом від 27.12.2019 року за № 1647/02-16/19, копія якого міститься на арк.119 у т.1 скаржник зазначає, що жодного належного та допустимого доказу направлення такого листа на адресу позивача або вручення такого листа під розписку уповноваженій особі чи представнику фонду в місячний строк з дня завершення строку дії договору (до 14 лютого 2020 року) відповідачем не надано. Продовжує, що в матеріалах справи відсутні докази належного направлення і вручення даного листа.
Просить врахувати такі пояснення і апеляційну скаргу Житомирського обласного "Благодійного фонду Милосердя" задовольнити. До письмових пояснень скаржником додано: копію витягу з робочого проект з додатками, копію листа Державної архітектурно-будівельної інспекції від 24.10.2019 р., копію технічного паспорту, копію витягу з протоколу № 2 засідання обласної архітектурно-містобудівної ради.
Судом встановлено, що в матеріалах справи містяться витяг з протоколу № 2 засідання обласної архітектурно-містобудівної ради /на а.с. 53-54 у т.1/, копію листа Державної архітектурно-будівельної інспекції від 24.10.2019 р. /на а.с.44 у т.1/. Разом з тим, копія витягу з робочого проекту з додатками (зокрема ситуаційна схема з визначенням місця розташування земельної ділянки), копія технічного паспорту на каплицю позивачем до суду першої інстанції не подавались.
Згідно з частиною третьою статті 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Норми частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність критеріїв, що є обов'язковою умовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме - "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи". Отже, при поданні доказів, які не були подані до суду першої інстанції, учасником справи має бути обгрунтовано, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також неможливість надання відповідних доказів їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Позивач не надав такого обґрунтування, що виключає прийняття апеляційної господарським судом додаткових доказів (копія витягу з робочого проект з додатками, копія технічного паспорту на каплицю з додатками) у порядку статті 269 ГПК України.
У судових засіданнях представник Житомирського обласного "Благодійний фонд Милосердя" підтримав доводи апеляційної скарги. Представник Олїівською сільською ради заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
14.01.2010 р. Оліївською сільською радою Житомирського району (орендодавець) та Житомирським обласним "Благодійним фондом Милосердя" (орендар) укладений договір оренди землі /а.с. 22-27 у т.1/.
Відповідно до пункту 1, 2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва дитячої спортивної школи сучасного п'ятиборства і легкої атлетики (згідно з рішенням 12 сесії п'ятого скликання Оліївської сільської ради від 20.07.2007 р.), яка знаходиться на території Оліївської сільської ради Житомирського району в межах села Оліївка (район Крошня) на полі № 3.
Умовами п.2 договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,5000 га.
Згідно з п.8 договору термін діі договору визначений на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктами 15-17 сторони погодили умови використання земельної ділянки. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва дитячої спортивної школи сучасного п'ятиборства і легкої атлетики. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва дитячої спортивної школи сучасного п'ятиборства і легкої атлетики. Умови збереження стану об'єкта оренди використання ділянки у відповідності до проекту забудови з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних та інших норм і правил.
12.12.2019 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження договору оренди землі від 14.01.2010 р. /а.с.19 у т.1/.
За результатами розгляду звернення Житомирського обласного «Благодійного фонду "Милосердя" Оліївською сільською радою було прийняте рішення від 20.12.2019 р. № 941, відповідно до якого клопотання позивача залишено без задоволення у зв'язку з тим, що документи подані не в повному обсязі, використання земельної ділянки здійснюється не за цільовим призначення (згідно договору оренди земельна ділянка передбачена для будівництва дитячої спортивної школи), на земельну ділянку відсутня розроблена та затверджена містобудівна документація, будівництво розпочато без дозвільних документів /а.с. 73 у т.1/.
Позивачем вказане рішення одержано, що підтверджується розпискою на копіі рішення «Оригінал отримав Дехтяренко В.М. /підпис/» /а.с. 74 у т.1/.
Крім того, суду наданий лист Оліївської сільської ради від 24.12.2019 р. № 1647/02-16/19, адресований Житомирському обласному «Благодійному фонду "Милосердя", у якому повідомляється, що договір оренди землі не поновлено /а.с.119 у т.1/. Докази направлення такого листа поштою відсутні.
В подальшому рішенням Оліївської сільської ради від 21.02.2020 р. № 1042 залишено без задоволення на підставі п. 10 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" клопотання Житомирського обласного благодійного фонду "Милосердя" щодо надання дозволу на розробку детального плану території поля № 3, оскільки Оліївською сільською радою розроблено та затверджено детальний план на вказаній території, а внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території, які в Оліївській сільській раді відсутні. Також цим рішенням ради клопотання Житомирського обласного благодійного фонду "Милосердя" щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1822085600:08:001:0180 залишено без задоволення, у зв'язку з закінчення строку дії договору, на який його було укладено у відповідності аб.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" /а.с. 75 у т.1/.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
Господарський суд Житомирської області відповідно до оскаржуваного рішення відмовив у задоволенні позову і колегія суддів погоджується з таким рішення суду першої інстанції враховуючи наступне.
За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Так, правовідносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку із передачею землі у користування та володіння врегульовано Законом України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній до 16.07.2020 р.), в тому числі його нормами визначено порядок і особливості укладення та поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статті 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частинами першою - третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини восьма, дев'ята статті 33 цього Закону).
Отже, дійсний орендар, маючи намір на продовження орендних правовідносин, зобов'язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Орендодавець, розглянувши у місячний строк таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, зобов'язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі"). При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов'язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.
Судом в даному випадку встановлено, що Житомирський обласний "Благодійний фонд Милосердя" 12.12.2019 р. - у строк, визначений нормами ч.2 ст.33 Закону України "Про оренду землі", звернувся до Оліївської сільської ради з заявою про продовження договору оренди землі від 14.01.2010 р. на той самий строк /а.с.19 у т.1/, проте проекту відповідної додаткової угоди до договору відповідач позивачеві не надав. Таким чином, таке завчасне повідомлення без надсилання проєкту додаткової угоди виключає процедуру розгляду і погодження сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк).
Відсутність наміру орендодавця на поновлення договору оренди пояснюється використанням земельної ділянки не за цільовим призначення (згідно договору оренди земельна ділянка передбачена для будівництва дитячої спортивної школи), відсутністю розробленої та затвердженої містобудівної документації на земельну ділянку, про що зазначено у рішення № 941, яке було прийняте Оліївською сільською радою 20.12.2019 р. за результатами розгляду звернення Житомирського обласного «Благодійного фонду "Милосердя".
Відмовляючи у поновленні договору оренди, рада у рішенні вказує на неподання документів у повному обсязі.
Позивач заперечує викладені у рішенні ради обставини (щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тощо), разом з тим, рішення ради позивач не оспорював в судовому порядку. Таке рішення Оліївської сільської ради від 20.12.2019 р. є чинним і встановлення правомірності підстав у даному рішенні не є предметом оцінки у даній справі. Доводи скаржника щодо належного виконання умов договору оренди та будівництва виходять за межі спору та апеляційного перегляду, оскільки визначальною обставиною, яка правомірно взята до уваги судом першої інстанції є ненадання орендарем проекту договору оренди на новий термін до листа від 12.12.2019 р., а також - в подальшому.
Відповідно, позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди на новий термін на умовах, які викладені у позовній заяві, але не були запропоновані орендодавцю/відповідачу як проєкт додаткової угоди в порядку ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі», не підлягає задоволенню як безпідставна.
Доводи скаржника про те, що рада/орендодавець не позбавлена була права витребувати такий проект договору, є безпідставними, такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства, зокрема, не відповідають нормам статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. в справі № 908/299/18 та у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 р. в справі № 922/2219/19, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки правовідносини у справах, зокрема, факт ненадання проекту додаткової угоди відповідачу, є відмінними. Натомість висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 р. в справі № 594/376/17-ц.
Разом з тим, колегія суддів критично оцінює пояснення позивача/скаржника про те, що повідомлення про прийняте радою рішення щодо відмови у задоволенні клопотання про продовження договору оренди орендарем в місячний строк не було одержано і про таке позивач дізнався лише 27.01.2020 р. В судовому засіданні 06.07.2021 р. в своїх поясненнях колегіі суддів позивач/скаржник послався на копію рішення ради від 20.12.2019 р. з розпискою бувшого голови фонду Дехтяренко В.М. про отримання 27.01.2020 р. (без оригінала), яким, на думку позивача/скаржника, підтверджуються такі обставини.
Наведені посилання скаржника колегія суддів визнає невірогідними та такими, що не підтверджені доказами у справі, оскільки такий доказ - рішення ради від 20.12.2019 р. з розпискою бувшого голови фонду Дехтяренко В.М. про отримання 27.01.2020 р. не був наданий суду взагалі - ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції в порядку ст..74, 80 ГПК України, і колегія суддів позбавлена можливості оцінити таку копію рішення ради як доказ.
Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи надана копія рішення Оліївської сільської ради від 20.12.2019 р., на якій наявний напис «Оригінал отримав Дехтяренко В.М. /підпис/» без зазначення будь якої дати /а.с. 74 у т.1/. За відсутності у ради примірника із розпискою іншого змісту спростовані твердження скаржника про інше як недоведені.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що звернувшись до ради з листом від 12.12.2019 р., позивач мав передбачити наслідки такого звернення в порядку ч.4-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та ст..59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Нормами ст..13, 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядники публічної інформації, зокрема, органи місцевого самоврядування, зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Суд апеляційної уваги зазначає, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність і передбачуваність правозастосування у діяльності відповідних органів. Тобто, позивач/скаржник, маючи на меті поновлення договору оренди, об'єктивно не був позбавлений можливості дізнатись про рішення ради щодо такого звернення в порядку, визначеному нормами ст..33 Закону України «Про оренду землі» та оскаржити відмову в суді.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів встановила, що позивачем/скаржником не доведено належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України надсилання відповідачеві в порядку, визначеному нормами ст..33 Закону України «Про оренду землі», разом із заявою про продовження договору оренди землі проект додаткової угоди. Тому позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції, яка наведена у позовній заяві, - є безпідставною і правомірно залишена без задоволення судом першої інстанції.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 13.03.2021 р. у справі № 906/805/20 відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування за ст.277 ГПК України. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу позивача Житомирського обласного "Благодійного фонду Милосердя" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 р. у справі № 906/805/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 906/805/20 повернути Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений 12 липня 2021 року
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.