вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" липня 2021 р. Справа№ 910/16467/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
секретар судового засідання - Бовсунівська Л.О.
учасники справи
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
третіх осіб не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 (повний текст складено 23.04.2021)
у справі №910/16467/20 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Чорнобиль"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 3 252 584,72 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Чорнобиль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 3 252 584,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом №14744/01 від 22.01.2018 та додаткової угоди №382/01, відповідач не розрахувався за придбану електричну енергію, в зв'язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3060771,63 грн основної заборгованості, 64992,97 грн пені, 109990,92 грн штрафу, 10777,44 грн 3% річних та 6051,76 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Чорнобиль" 3060771,63 грн, основної заборгованості, 64992,97 грн пені, 109990,92 грн штрафу, 10777,44 грн 3% річних, 6051,76 грн інфляційних втрат та 48788,77 грн судового збору.
Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 3060771,63 грн, на підставі договору за поставлену електричну енергію у березні та липня 2020 року, тоді як відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Також, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за заявлений позивачем період, дійшов висновку про його обґрунтованість. При цьому, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу з огляду на недоведеність відповідачем об'єктивних підстав для їх зменшення.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на ПрАТ НЕК "Укренерго". Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за «зеленим» тарифом є платежі, пов'язані з оплатою НЕК "Укренерго" послуг гарантованого покупця із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Оскільки остання не здійснює своєчасних розрахунків з відповідачем, це виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем. Матеріали справи не містять доказів недотримання апелянтом встановленого порядку виконання грошового зобов'язання у спірному періоді, передбаченого чинним законодавством. Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги норми Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 21.07.2020 №810-ІХ, за якими визначено інший порядок та спосіб виконання зобов'язань Гарантованого покупця перед Позивачем за Договором, а саме відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років, шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років. При цьому, апелянт заперечує проти нарахованих пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі №910/16467/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі №910/16467/20 - залишено без руху, на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.
11 червня 2021 року, через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду, на виконання вимог ухвали суду, заявником усунуто недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі №910/16467/20. Справу №910/16467/20 призначено до розгляду на 08.07.2021.
15 червня 2021 року, через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду, від позивача надійшло клопотання про відмову від позову, в частині стягнення штрафних санкцій.
30 червня 2021 року, через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити без змін оскаржуване рішення.
05 липня 2021 року, через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду, від відповідача надійшли клопотання про приєднання доказів, залучення третьої особи та закриття провадження по справі.
У судове засідання 08.07.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене судове рішення скасувати та ухвалити, в цій частині, нове рішення про відмову в позові.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив їх відхилити, а оскаржене судове рішення суду першої інстанції залишити без змін та прийняти відмову від позовних вимог про стягнення пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат.
Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України, колегія суддів дійшла до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідачем не доведено яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на права та/або обов'язки Кабінету Міністрів України.
Також, колегія суддів вирішила відхилити клопотання (заяву) відповідача, про приєднання доказів до матеріалів справи (копій платіжних доручень) та закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості, оскільки погашення відповідачем заборгованості здійснено після ухвалення рішення по справі.
Так, зазначена обставина (відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції) виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, у порядку статті 269 ГПК України, незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд, в постановах від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача, що виконання судового рішення відбувається у порядку, визначеному розділом 5 ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», а тому останній не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Щодо заяви позивача про часткову відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення, в зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем, суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно зі ст. 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. п. ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Частиною третьою статті 231 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження, в зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову, не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Заява позивача про відмову від позову у даній справі підписана уповноваженим представником позивача - Яровим Я.В.
Присутній у судовому засіданні 08.07.2021 представник відповідача проти задоволення вказаної заяви не заперечував.
Оскільки заява про відмову від позову підписана уповноваженою особою та враховуючи, що відмова від позову не суперечить інтересам сторін та є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого ст. 14 ГПК України, суд приходить до висновку про задоволення заяви про відмову від позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Чорнобиль" до ДП «Гарантований покупець» про стягнення 64992,97 грн пені, 109990,92 грн штрафу, 10777,44 грн 3 % річних та 6051,76 грн інфляційних втрат.
Правові наслідки відмови від позову заявнику відомі, що випливає зі змісту поданої ним заяви.
У зв'язку із задоволенням заяви про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, суд визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції та закриває провадження у справі у відповідній частині.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд, в межах доводів апеляційної скарги, дійшов до наступних висновків.
22 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Чорнобиль" та Державним підприємством "Енергоринок" укладено договір про купівлю-продаж електроенергії за "зеленим" тарифом №14744/01 від 22.01.2018 (далі - Договір).
02 липня 2019 року до Договору внесено зміни, шляхом укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Чорнобиль" та Державним підприємством "Гарантований покупець" додаткової угоди №382/01, за умовами п. 1.1. якої виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим тарифом", затвердженого постановою НКРЕП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - порядок).
Згідно з пунктом 2.1. Договору, сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконання цього договору.
Відповідно до пункту 2.3 договору виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом, з урахуванням надбавки до тарифу.
Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.
Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1 договору).
Умовами пунктів 3.2, 3.3 Договору передбачено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку.
У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.
Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем у період з серпня 2019 по липень 2020 відпущено відповідачу електричну енергію на загальну суму 5507076,21 грн за актами купівлі-продажу електроенергії, які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплені печатками, а саме, у серпні 2019 року за актом від 31.08.2019 обсяг відпущеної електроенергії становив 140 933,000 кВт*год вартістю 759363,91 грн (за актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за серпень 2019 від 31.08.2019 обсяг відпущеної енергії становив -77,000 кВт*год вартістю - 414,89 грн), у вересні 2019 року за актом від 30.09.2019 обсяг відпущеної електроенергії становив 117150,000 кВт*год вартістю 631218,26 грн, у жовтні 2019 року за актом від 31.10.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 73716,000 кВт*год вартістю 366725, 30 грн, у листопаді 2019 року за актом від 30.11.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 19719,000 кВт*год вартістю 98 098, 87 грн, у грудні 2019 року за актом від 31.12.2019 обсяг відпущеної електроенергії становив 8683,000 кВт*год вартістю 43196,53 грн, у січні 2020 року за актом від 31.01.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 12250, 000 кВт*год вартістю 58114, 98 грн, у лютому 2020 року за актом від 29.02.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 32354,000 кВт*год вартістю 153489, 96 грн, у березні 2020 року за актом від 31.03.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 95872, 000 кВт*год вартістю 454824,43 грн, у квітні 2020 року за актом від 30.04.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 141688,000 кВт*год вартістю 723220,90 грн, у травні 2020 року за актом від 31.05.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 115358,000 кВт*год вартістю 588 824, 15 грн, у червні 2020 року за актом від 30.06.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 160234,000 кВт*год вартістю 817885,61 грн, у липні 2020 року за актом від 31.07.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 150068, 000 кВт*год вартістю 812528,18 грн.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.
Крім того, 01.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Чорнобиль" (далі - змовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські технологічні продукти" (далі - виконавець) укладено договір №180410/СЧ на виконання робіт по збору та обробці даних АСКОЕ.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується за цим договором виконувати роботи по збору та обробці, а також передачі даних автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) на фотовольтаїчну електричну станцію ТОВ "Солар Чорнобиль", що знаходиться за адресою: Київська обл., Іванківський район (зона відчуження), місто Прип'ять, вул. Житомирська, 1 (промисловий майданчик ДСП "Чорнобильська АЕС"), далі по тексту - роботи, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах даного договору.
На виконання умов договору, листом №252 від 14.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські технологічні продукти" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Чорнобиль" дані комерційного обліку, відповідно до п. 10.2 Порядку щодо обсягу електричної енергії, відпущеної генеруючими одиницями товариства за перші 10 та перші 20 днів розрахункового місяця періоду липень 2019 - лютий 2020 року, а також прогнозні погодинні добові графіки відпуску електричної енергії, що надавались до 9:00 за день до торгового дня гарантованому покупцю, за зазначені періоди, наведені додатку №1 до листа.
В свою чергу, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, були прийняті постанови, якими затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець", а саме постановами №2019 від 24.09.2019 у серпні 2019 року у розмірі 1758325200,30 грн, №2385 від 14.11.2019 у вересні 2019 року у розмірі 1071457966,00 грн, №2386 від 14.11.2019 у жовтні 2019 року у розмірі 1087671896,29 грн, №3110 від 24.12.2019 у листопаді 2019 року у розмірі 1120585135,64 грн, №359 від 07.02.2020 у грудні 2019 року у розмірі 836 612 965, 79 грн, №715 від 20.03.2020 у січні та лютому 2020 року у розмірі 1371031302,39 грн та 2606760561,40 грн відповідно, №902 від 29.04.2020 у березні 2020 року у розмірі 2568247 721, 39 грн, №995 від 27.05.2020, у квітні 2020 року у розмірі 4944046105,48 грн, №1211 від 24.06.2020 у травні 2020 року у розмірі 4337390779,22 грн, №1435 від 22.07.2020 у червні 2020 року у розмірі 4246519382,97 грн, №1600 від 19.08.2020 у липні 2020 року у розмірі 4634530383,78 грн.
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, своєчасну та повну оплату відпущеної йому електричної енергії не здійснив, у зв'язку з чим за спірний період в останнього наявна заборгованість у розмірі 3060771, 63 грн з ПДВ.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 2 ст. 714 ЦК України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).
Згідно з приписами ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 712 ЦК України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За умовами укладеного між сторонами договору (п. 3.3) оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.
Так, постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок), яким визначено порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Згідно з правилами глави 10 Порядку, а саме п. 10.4, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів, протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Отже, 100 % оплати відпущеної електричної енергії здійснюється протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Таким чином, виходячи з положень договору та вимог чинного законодавства, остаточний розрахунок за отриману у серпні 2019 року електричну енергію мав бути здійснений у строк до 26.09.2019 включно, у вересні 2019 року у строк до 18.11.2019 включно, у жовтні 2019 року у строк до 18.11.2019 включно, у листопаді 2019 року у строк до 26.12.2019 включно, у грудні 2019 року у строк до 18.11.2019 включно, у січні 2020 року у строк до 18.11.2019 включно, у січні 2020 року у строк до 24.03.2020 включно, у лютому 2020 року у строк до 24.03.2020 включно, у січні 2020 року у строк до 24.03.2020 включно, у березні 2020 року електричну енергію мав бути здійснений у строк до 04.05.2020 включно, у квітні 2020 року у строк до 29.05.2020 включно, у травні 2020 року у строк до 26.06.2020 включно, у червні 2020 року у строк до 24.07.2020 включно, у липні 2020 року у строк до 21.08.2020 включно (після отримання від продавця акту купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованому покупцю у розрахунковому місяці).
Враховуючи вищвикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 3060771,63 грн
Заперечуючи проти задоволення вимог апелянт посилався на те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від НЕК "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання.
Разом з тим, за умовами договору саме відповідач взяв на себе зобов'язання купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату, відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку.
Таким чином, саме відповідач є зобов'язаною особою за виконання обов'язку щодо здійснення своєчасних розрахунків за куплену в позивача електричну енергію.
При цьому, колегія суддів зазначає, що невиконання обов'язку перед відповідачем третіми особами не звільняє відповідача від виконання ним обов'язку за укладеним договором щодо повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом.
Так, сам факт відсутності бюджетного фінансування, в тому числі через ненадходження коштів від НЕК "Укренерго", у будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки вказані обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання.
Ані умовами договору, ані положеннями Порядку обов'язок гарантованого покупця з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії не ставиться в залежність від виконання НЕК "Укренерго" своїх зобов'язань перед гарантованим покупцем.
Таким чином, недодержання своїх обов'язків НЕК "Укренерго" не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань з оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом.
Крім того, позивач не є стороною договору, укладеного між відповідачем та НЕК "Укренерго".
Також, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено твердження відповідача про те, що порядок виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем встановлений на законодавчому рівні та погашення заборгованості повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років, шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Так, відповідно до п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Проте, наразі відсутній будь-який нормативний акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов'язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором та Порядком.
З цих же підстав колегію суддів апеляційної інстанції відхиляються аналогічні доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо погашення заборгованості шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що надання оцінки доводам апелянта про неправомірне нарахування пені, штрафу, інфляційних витрат та 3 % річних, так само як і необхідність зменшення розміру штрафних санкцій, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, не є доцільним, оскільки позивач в цій частині відмовився від позову і апелянт таку заяву підтримав у повному обсязі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення (в частині стягнення основного боргу) відсутні.
Відповідно до частини другої статті 130 ГПК України та частини четвертої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Так, з матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги відповідачем було сплачено 73183,15 грн (платіжне доручення №555 від 08.06.2021).
Оскільки позивач частково відмовився від позову (в частині стягнення 372505,71 грн) і така відмова приймається судом, враховуючи наведені положення Закону України "Про судовий збір" та ГПК України, заявник має право на повернення йому 4315,79 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 46, 129, 130, 191, 231, 269, 270, 274, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі №910/16467/20 залишити без задоволення.
2.Прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Чорнобиль"в частині стягнення 64992 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн 97 коп. пені, 109990 (сто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн 92 коп. штрафу, 10777 (десять тисяч сімсот сімдесят сім) грн 44 коп. 3% річних, 6051 (шість тисяч п'ятдесят одну) грн 76 коп. інфляційних втрат та закрити провадження у справі в цій частині.
3.Визнати нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі №910/16467/20 в частині стягнення 64992 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн 97 коп. пені, 109990 (сто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн 92 коп. штрафу, 10777 (десять тисяч сімсот сімдесят сім) грн 44 коп. 3% річних, 6051 (шість тисяч п'ятдесят одну) грн 76 коп. інфляційних втрат.
4.В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі №910/16467/20 залишити без змін.
5.Повернути Державному підприємству «Гарантований покупець» (код 43068454, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27) з Державного бюджету України 4315 грн (чотири тисячі триста п'ятнадцять) 79 коп судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги за платіжним дорученням №555 від 08.06.2021.
6.Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство «Гарантований покупець».
7.Матеріали справи №910/16467/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
8.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2021
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В.Андрієнко