вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" червня 2021 р. Справа№ 911/756/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Сітайло Л.Г.
Зубець Л.П.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників зазначених в протоколі від 30.06.2021р.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційні
скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.03.2021 р.
у справі № 911/756/21 (суддя Ейвазова А.Р.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Титан
2020"
про визнання загальних зборів такими, що не відбулись, визнання недійсним та скасування протокольного рішення, оформленого за результатами проведення загальних зборів від 27.02.2021,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Титан 2020" (далі - ОСББ "Титан 2020") та просить визнати загальні збори від 27.02.2021 такими, що не відбулись, визнати недійсним та скасувати протокольне рішення, оформлене за результатами проведення таких загальних зборів.
В обґрунтовання позовних вимог позивач зазначає, що під час проведення відповідних зборів порушено права позивача як співвласника, оскільки відповідні збори проведено з порушенням процедури скликання та проведення загальних зборів об'єднання, а саме: не повідомлено у встановлений строк про проведення зборів; за визначеним місцем збори фактично не проводились. Також, позивач стверджує, що йому не надано листок письмового опитування для оформлення результатів голосування.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2021 заяву про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду на підставі ч.7 ст. 140 ГПК України.
25.03.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСББ "Титан 2020" та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам, у т.ч. підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо здійснення державної реєстрації змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи та вчиняти інші реєстраційні дії, що стосуються змін складу членів правління ОСББ "Титан 2020", зміни керівника (голови правління) та будь-які інші зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що стосуються ОСББ "Титан 2020" до моменту розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2021 у справі №911/756/21 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 23.03.2021 про забезпечення позову.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача - про забезпечення позову повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Сітайло Л.Г., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.03.2021 у справі №911/756/21 - залишено без руху. ОСОБА_1 було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання до Північного апеляційного господарського суду доказів про доплату судового збору, в сумі в сумі 567,50 грн.
26.05.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, а саме докази доплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.03.2021 у справі №911/756/21 та призначено справу до розгляду на 30.06.2021 р.
30.06.2021р. представники сторін у судове засідання не з'явились. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила таке.
У заяві про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам, вчиняти будь-які дії щодо здійснення державної реєстрації змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи та вчиняти інші реєстраційні дії, що стосуються змін складу членів правління ОСББ "Титан 2020", зміни керівника (голови правління) та будь-яких інших змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що стосуються ОСББ "Титан 2020".
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог позивача.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в майбутньому можливі протиправні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що може суттєво вплинути на його права як співвласника багатоквартирного будинку ОСББ «ТИТАН 2020» та унеможливить виконання рішення суду. Таким чином позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вжиття заходів забезпечення позову має вирішуватись із урахуванням засад (принципів) господарського судочинства.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 909/835/18).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов'язок з доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на заявника.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Проте, позивачем не доведено наявності дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову.
Так, як встановив місцевий господарський суд та вбачається з матеріалів справи, заявником у встановленому законом порядку не було надано суду доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Зокрема, позивачем заявлені вимоги просить , ним заявлені вимоги:
- про визнання загальних зборів від 27.02.2021 такими, що не відбулись;
- визнання недійсним рішення об'єднання, оформленого протоколом за результатами зборів 27.02.2021.
Судом встановлено, що разом із позовом позивач не надав відповідного протоколу, яким зафіксовані прийняті рішення; лише разом із заявою про усунення недоліків ним подано клопотання про витребування відповідного протоколу. Отже, на момент прийняття оскаржуваної ухвали фактично не було підтверджено прийняття на відповідних зборах певних рішень, у т.ч. внести зміни на підставі яких просить заборонити позивач: зміна складу членів правління, керівника або інші рішення, які стосуються діяльності ОСББ "Титан 2020".
До матеріалів позовної заяви заявником долучено повідомлення про проведення відповідних зборів з певним порядком денним, що не означає прийняття на відповідних зборах певних рішень, оскільки відповідні питання, наприклад, могли бути зняті з розгляду.
Відповідно до ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів; з інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Як визначено ч. 15 відповідної статті, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах; письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, як унормовано відповідною нормою, рішення вважаються неприйнятими.
Отже, на даний час, з огляду на надані документи до заяви про забезпечення позову та позовної заяви, невідомо достовірно, чи прийняті на відповідних зборах певні рішення, у т.ч. ті, що є підставою для внесення певних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому стверджувати про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову чи ефективний захист прав або охоронюваних інтересів позивача не можна.
Так, предметом спору є дійсність рішення загальних зборів співвласників, яке оформлене за результатами проведення загальних зборів 27.02.2021; інші рішень заявник у позовній заяві не оскаржує.
Проте, зміни, які просить заборонити вносити позивач, вживаючи термін "будь-які", можуть не стосуватись предмету спору у даній справі і вноситись у відповідності з іншими актами органів ОСББ "Титан 2020", які не є предметом спору за поданим позовом, тому заборона щодо внесення будь-яких змін не відповідає вимогам наведеної норми.
При цьому, при розгляді заяви про забезпечення позову місцевий господарський суд вірно врахував, що саме лише посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви та винесення ухвали про забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме лише посилання позивача у заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій з огляду на їх недобросовісну поведінку (за доводами позивача), не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Зважаючи на викладене, з урахуванням доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції констатує, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо недоведеності заявником підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову та правомірно відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо постановлення оскаржуваної ухвали з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодекс)
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними та відповідають дійсності, а тому ухвала Господарського суду Київської області від 29.03.2021 року у справі № 911/756/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 29.03.2021 року у справі № 911/756/21 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на ОСОБА_1 .
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2021р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.Г. Сітайло
Л.П. Зубець