Справа № 644/800/21 Головуючий суддя І інстанції Матвієвська Г. В.
Провадження № 33/818/1019/21 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: Порушення правил щодо карантину людей
/ по справі про адміністративне правопорушення /
06 липня 2021 року суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Балла Н. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021року стосовно ОСОБА_1 ,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, громадянина України, працює водієм АТП 16363, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Постановою встановлено, що 25.12.2020 року о 15-50 годин ОСОБА_1 , за адресою: м.Харків, вул.Роганська, 149 керував транспортним засобом Mersedes Benz державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснював регулярні перевезення пасажирів за маршрутом ХНАУ ім.Докучаєва - станція метро Індустріальна у кількості 28 осіб, що на 10 осіб перевищує кількість місць для сидіння, зазначену в реєстраційних документах, чим порушив пункт 8 ч.3 Постанови КМУ 1236 від 09.12.2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Відповідальність за дане правопорушення передбачена ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Не погодившись з цим судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що суд першої інстанції замість того, щоб перевірити наявність законних підстав для притягнення до відповідальності, формально підійшов до обов'язку дотримуватись норм матеріального права. Зазначив, що дійсно 25.12.2020 року у автотранспортному засобі перебували особи, які відмовились вийти із автобусу, оскільки на вулиці йшов сильний дощ зі снігом. Застосувати заходи фізичного впливу він не мав права. Повноваженнями щодо обмеження доступу до автобусу він не наділений. Крім того зазначає, такі події мали місце , однак його звинуватили у порушенні п.8 ч.3 Постанови №1236, чинна редакція якого на день складання протоколу передбачала обмеження роботи заходів громадського харчування та місць для харчування в готелях.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Балла В., які апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі і просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, яке виразилось в порушенні правил карантину людей.
З цим висновком апеляційний суд погоджується з огляду на наступне.
Відповідальність за статтею 443 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено на усій території України карантин.
Відповідно до п.п.10 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року « Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(в редакції станом на дату вчинення правопорушення), на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.
Відповідно до відомостей, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 перевозив пасажирів в кількості 28 осіб, що на 10 пасажирів перевищує кількість місць для сидіння, згідно реєстраційного документу 19 місць з водієм (а.с.6).
Внаслідок вищезазначеної події поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР № 498675 від 25 грудня 2020 року за порушення ОСОБА_2 вимог п. п. 10 Постанови Кабінету Міністрів № 1236 від 09 грудня 2020 року.
Належить взяти до уваги, що цей протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії службової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався до суду із скаргою в порядку, визначеному КАС України, а також не звертався із скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що транспортний засіб належить АТП, де на постійній основі він працює водієм. Згідно технічного паспорта сидячих місць - 18, а пасажирів в салоні автобуса перебувало більше, оскільки він не міг їм перешкодити. Про карантинні заходи, які вживаються, йому було відомо, але його попросили пасажири зробити зупинку, він зупинився і людини на зупинці хлинули в автобус. З цього приводу працівників поліції йому ніхто не перешкоджав викликати.
Захисник Балла В. в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснила, що підстав притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за я.1 ст. 44-3 КУпАП у суду першої інстанції не було. Підтримує вимоги апеляційної скарги і просить їх задовольнити.
Відповідно до відомостей письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були залучені поліцейськими в якості свідків та в своїх письмових пояснення вказали, що водій транспортного засобу Mersedes Benz державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 25 грудня 2020 року о 16:10 год. під час здійснення руху за автобусним маршрутом ХНАУ ім.Докучаєва - станція метро Індустріальна допустив перевезення пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначені в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, чим порушив п.п.10 постанови КМУ України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року № 1236 (а.с. 3,4).
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, а саме, відомостями, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №498675 від 25.12.2020 р. (а.с.1); рапорті (а.с.2); письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які містяться в матеріалах справи (а.с.3,4); на диску з відеозаписом з нагрудних камер відеоспостереження інспекторів патрульної поліції (а.с.4-а) реєстраційній картці ТЗ (а.с.6)
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що прирозгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 443 КУпАП.
Разом з цим, як вбачається зі змісту постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року суддя першої інстанції посилався на порушення ОСОБА_1 п.8 ч.3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених п.2 цієї постанови, в період 00 год 00 хв. 08 січня 2021 року до 00 год. 00 хв. 25.01.2021 року на території України забороняється робота закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11-ї год. до 06 год. наступної доби, крім надання послуг з харчування в готельному номері за замовленням клієнтів.
Однак, відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серія АПР 18 №498675 від 25.12.2020 року ОСОБА_1 порушив п.п.10 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої (в редакції станом на дату вчинення правопорушення), на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.
За таких обставин, апеляційний суд вбачає підстави для виключення з мотивувальної частини постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року посилання на п.8 ч.3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року « Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та вважати вірним зазначення порушення ОСОБА_1 п.п.10 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Доводи апеляційної скарги про те, що на водія автобуса не покладено обов'язку щодо контролю кількості пасажирів під час зупинки та висадки на зупинках є безпідставними.
Відповідно до підпункту 4 пункту 148 розділу ІV «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспортну» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (к редакції постанови КМ від 26.09.2007 № 1184) водій автобусу має право не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця.
Отже, в умовах епідемічної небезпеки на території м. Харкова, будучи суб'єктом відповідальності за статтею 443 КУпАП, при заповнюваності автобусу пасажирами у кількості, яка перевищує кількості місць для сидіння ОСОБА_1 мав право відмовити пасажирам у їх перевезенні.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
При цьому, суд враховує всю сукупність доказів, які є наявними у справі та походять з різних джерел та не суперечать один одному.
В цій справі суд апеляційної інстанції не вбачає будь-яких суперечностей, а тому, не вбачається необхідності перевірки окремих документів, зокрема пояснень свідків, які цілком узгоджуються з рештою відомостей зафіксованих у протоколі на підтвердження винуватості ОСОБА_1 .
Крім того, письмове клопотання з певним обґрунтуванням про допит свідків при розгляді справи, як в районному суді так і під час апеляційного перегляду справи не заявлялось.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що прирозгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи.
Враховуючи вищевикладене, під час перегляду постанови судді за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено підстав для її скасування та закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП.
Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які викликають необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з необхідністю виключення з мотивувальної частини постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року посилання на п.8 ч.3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року « Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та вважати вірним зазначення порушення ОСОБА_1 п.п.10 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року « Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Виключити з мотивувальної частини постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року посилання на п.8 ч.3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року « Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та вважати вірним зазначення порушення ОСОБА_1 п.п.10 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року « Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
В решті постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К.Шабельніков