Справа № 641/10099/20 Головуючий суддя І інстанції Чайка І. В.
Провадження № 33/818/1029/21 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: Порушення правил щодо карантину людей
/ по справі про адміністративне правопорушення /
06 липня 2021 року суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шевченко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Д.С. на постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року стосовно ОСОБА_1 ,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм на ПП «Транссервіс» , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Постановою встановлено, що 03.12.2020 року близько 06 год. 05 хв. в м. Харкові, по пр-т Гагаріна 173 , водій ОСОБА_1 керував автобусом І-VAN А07А-30, державний номерний знак НОМЕР_1 , та здійснював перевезення пасажирів за приміським маршрутом 1167 Автостанція № 3 смт. Хорошеве , в кількості 27 осіб , що на 6 осіб перевищує кількість сидячих місць визначених в документах на транспортний засіб , чим порушив п.п. 9 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Не погодившись з цим судовим рішенням захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Д.С. подала апеляційну скаргу в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимоги ОСОБА_3 посилалась на те, що вважає постанову прийнятою судом без повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Зазначає, що матеріали справи не містять жодного допиту та пояснень свідків, що спостерігали рух автобусу, та знаходження в ньому зайвих осіб о 06:05 - 03.12.2020 року. Вважає, що судом безпідставно встановлено подію правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 керував автобусом І-VAN А07А-30 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , однак в протоколі зазначено, що він керував автобусом -VAN А07А-30 з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Також зазначає, що ОСОБА_1 не заперечував, що в салоні автобусу могло бути пасажирів більше ніж дозволено, однак відмовити їм він не міг, бо на його зауваження пасажири не реагували, а примусити людей покинути автобус він не мав фізичної можливості, як і контролювати їх кількість. Вважає, що штраф у 17 00грн, не відповідає ступеню тяжкості скоєного ним правопорушення та є дуже тяжким покаранням для нього та його сім'ї та є неспівмірним вчиненим ним правопорушенням.
Разом з цим, адвокат Шевченко Д.С. просить поновити пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року, посилаючись на те, постанову було винесено 03.03.2020 року, договір з адвокатом було укладено 12.03.2020 року та відразу подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Після ознайомлення 15.03.2020 року з матеріалами справи стало відомо про зміст оскаржуваної постанови.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя, - відкрито апеляційне провадження за скаргою захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Д.С.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника адвокат Шевченко Д.С.,які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, а також одночасно просили задовольнити клопотання директора ПП «Транс-Сервіс» ОСОБА_4 та передати матеріали справи на розгляд трудового колективу, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні п.п. 9 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого . 1 ст. 44-3 КУпАП.
Суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, яке виразилось в порушенні правил карантину людей.
З цим висновком апеляційний суд погоджується з огляду на наступне.
Відповідальність за статтею 443 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено на усій території України карантин.
Відповідно до п.п.9 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Згідно відомостей, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 перевозив пасажирів в кількості 27 осіб, що на 6 пасажирів перевищує кількість місць для сидіння, визначених в документах на транспортний засіб.
Внаслідок вищезазначеної події поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 286835 від 03 грудня 2020 року за порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 9 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року.
Належить взяти до уваги, що цей протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії службової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався до суду із скаргою в порядку, визначеному КАС України, а також не звертався із скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він підтримує вимоги апеляційної скарги. Вказав, що він і зараз працює на цьому підприємстві. Зазначив, що йому відомо, скільки згідно технічного паспорта можливо перевозити пасажирів на сидячих місцях, але нічого не міг зробити коли зупинившись на зупинці для того, щоб висадити пасажирів, пасажири які стояли на зупинці почали заходити, однак дій щодо зупинки цих пасажирів він не вживав та працівників поліції не викликав.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Д.С. в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснила, що підтримує вимоги апеляційної скарги та клопотання директора ПП «Транс-Сервіс» ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАПта передачу матеріалів справи стосовно нього на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу. Зазначила, що більше ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався. Він намагався усунути це порушення, однак оскільки це приміський маршрут і багато пасажирів, то сперечатися з ними було неможливо. Також зазначила, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, він вину визнав.
Відповідно відомостей письмових пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були залучені інспектором ВБДР УПП в Харківській області в якості свідків та в своїх письмових пояснення вказали, що водій транспортного засобу І-VAN А07А-30, державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_1 03.12.2020 року о 06.05 год. під час здійснення руху за автобусним маршрутом 1167 автостанція №3- смт Хорошеве допустив перевезення пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначені в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, чим порушив п.п. 9 п.10 постанови КМУ України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 року № 641. (а.с. 5,6).
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 443 КУпАП.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять жодного допиту та пояснень свідків, що спостерігали рух автобусу, та знаходження в ньому зайвих осіб о 06:05 - 03.12.2020 року, апеляційний суд ставиться критично, оскільки виходячи з вимог норм статті 272, пункту 5 частини 1 статті 278 КУпАП допит свідків є правом суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, а не обов'язком.
При цьому, суд, при розгляді справи, враховує всю сукупність доказів, які походять з різних джерел.
В цій справі суд апеляційної інстанції не вбачає будь-яких суперечностей, а тому, не вбачається необхідності перевірки окремих документів, в тому числі і пояснень свідків, які цілком узгоджуються з рештою відомостей на підтвердження винуватості ОСОБА_1 .
Крім того, письмове клопотання з певним обґрунтуванням про допит свідків при розгляді справи, як в районному суді так і під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 не заявлялось.
Доводи апеляційної скарги про те, що на водія автобуса не покладено обов'язку щодо контролю кількості пасажирів під час зупинки та висадки на зупинках є безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 4 пункту 148 розділу ІV «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспортну» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови КМ від 26.09.2007 № 1184) водій автобусу має право не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця.
Отже, в умовах епідемічної небезпеки на території м. Харкова, будучи суб'єктом відповідальності за статтею 443 КУпАП, при заповнюваності автобусу пасажирами у кількості, яка перевищує кількості місць для сидіння, ОСОБА_1 мав право відмовити пасажирам у їх перевезенні.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи.
Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які викликають необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання директора ПП «Транс-Сервіс» ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАПта передачу матеріалів справи стосовно нього на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу.
В обґрунтування клопотання зазначив, що трудовим колективом проінформований про суть та обставини скоєного правопорушення. Обговоривши ситуацію, що склалася, враховуючи виключно позитивну характеристику, довгострокову роботу на підприємстві та сумлінне ставлення до праці ОСОБА_1 , той факт, що він щиро покаявся у скоєному правопорушенні, а накладення на нього штрафу у розмірі 17000грн буде для нього дуже суворим покаранням та непід'ємним тягарем для його родини.
Дотримуючись вимог ст. 280 КУпАП («Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення»), суд апеляційної інстанції, окрім іншого, повинен при розгляді апеляційної скарги враховувати та розглядати по суті наявні в матеріалах справи клопотання, в тому числі, трудового колективу або громадської організації. Така вимога законодавця чітко передбачена у змісті ст. 280 КУпАП та має імперативний характер, тобто без розгляду цього клопотання судовий розгляд не може вважатися повним та всебічним.
Крім того, подане клопотання є неконкретним, оскільки в ньому не зазначено безпосередніх заходів, які будуть застосовані до правопорушника для оцінки їх впливовості та ефективності.
Поряд з цим, в клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 визнав свою вину та щиро розкаявся, однак в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції останній вину не визнавав, а лише повідомляв, що не міг заборонити пасажирам заходити до автобусу, тобто не здійснював будь-яких дій для попередження перевищення кількості пасажирів в салоні автобусу, яким він керував.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає, а також подане клопотання директора ПП «Транс-Сервіс» Бех А.С. про передачу матеріалів стосовно ОСОБА_1 на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу задоволенню не підлягає.
Разом з цим, з фотокопії реєстраційної картки транспортного засобу (а.с.7)вбачається, що державний номерний знак автобуса І-VAN А07А-30 є НОМЕР_2 , проте в мотивувальній частині постанови судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року містяться посилання на те, що державний номерний знак автобусу І-VAN А07А-30 є НОМЕР_1 . Ці відомості об'єктивно свідчать про допущену судом першої інстанції описку у зазначені державного номерного знаку автобусу, яким керував ОСОБА_1 що, за таких обставин, обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Д.С. зі зміною оскаржуваної постанови в частині посилань суду першої інстанції на відомості щодо державного номерного знаку автобуса І-VAN А07А-30.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Д.С. задовольнити, поновивши їй процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року.
У задоволенні клопотання директора ПП «Транс-Сервіс» ОСОБА_4 про передачу матеріалів на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу - відмовити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Д.С. - задовольнити частково.
Виключити з мотивувальної частини постанови судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП відомості щодо державного номерного знаку автобуса І-VAN А07А-30 - НОМЕР_1 та вважати вірними відомості про державний номерний знак автобуса І-VAN А07А-30 - НОМЕР_2 .
В решті постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков