12.07.2021
Справа № 642/3921/21
Провадження № 1-кс/642/2077/21
09 липня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши винесене в кримінальному провадженні №62021170020000077 від 13.04.2021 клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України,
У провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, знаходиться кримінальне провадження № 62021170020000077 від 13.04.2021 за ч.1, 2 ст.307, ч. 1 ст. 321 КК України.
Як зазначено у клопотанні, в ході досудового розслідування встановлено, що згідно з наказом начальника ГУНП в Харківській області № 225-ос від 20.04.2021 ОСОБА_5 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Вказане вище свідчить про те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, був працівником правоохоронного органу - органу Національної поліції.
Будуючи працівником правоохоронного органу та займаючи вищевказану посаду, ОСОБА_5 01.07.2021, точний час в ході досудового не встановлено, у порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи настання їх наслідків, за раніше досягнутою домовленістю з ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) щодо збуту останньому наркотичного засобу - метадону, діючи умисно та протиправно, з мотивів незаконного збагачення за рахунок незаконного збуту, у невстановленому в ході досудового розслідування місці за невстановлених обставин незаконно придбав два згортки з порошкоподібною речовиною, яка містила у своєму складі наркотичний засіб - метадон.
Після чого ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичної речовини, перевіз придбані два згортки з порошкоподібною речовиною, яка містила у своєму складі наркотичний засіб - метадон, до раніше обумовленого з ОСОБА_7 місця за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна 80.
01.07.2021 приблизно о 17 год. 25 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку № 80 по пр. Гагаріна в м. Харкові, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, отримав від ОСОБА_7 заздалегідь обумовлену суму грошових коштів в сумі 1600 гривень в якості оплати за збут йому наркотичних засобів, після чого ОСОБА_5 передав ОСОБА_7 два згортки з порошкоподібною речовиною, в одному з яких містилась речовина, масою 0,2712 грам, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-21/14788-НЗПРАП від 06.07.2021, містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон, маса якого в перерахунку на масу речовини склала 0,2101 грам, тим самим ОСОБА_5 незаконно збув наркотичний засіб - метадон, що знаходиться у незаконному обігу.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме - незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів.
Крім того, ОСОБА_5 в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи повторно, 07.07.2021 приблизно о 20 год. 00 хв., за раніше досягнутою домовленістю з ОСОБА_7 надав вказівку останньому перерахувати на свою банківську картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 1600 гривень в якості оплати за наркотичний засіб - метадон.
07.07.2021 о 20 год. 00 хв. 16 сек, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 через термінал самообслуговування № 1956426, розташований за адресою: м. Харків, Площа Конституції, 9, перерахував на банківську картку ОСОБА_5 № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 1600 гривень, з яких на вказану картку, за виключенням комісії в сумі 80 гривень, було зараховано 1520 гривень, як плату за придбання наркотичного засобу - метадон.
Після отримання від ОСОБА_7 грошових коштів на свою банківську картку, ОСОБА_5 придбав у невстановленої слідством особи порошкоподібну речовину, яка містила в своєму складі наркотичний засіб - метадон, яку помістив до паперового згортка з купюри номіналом 1 гривня.
Надалі ОСОБА_5 перевіз придбаний ним наркотичний засіб до раніше обумовленого з ОСОБА_7 місця за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 90, під'їзд № 3.
08.07.2021, приблизно о 01 год. 40 хв., ОСОБА_5 , знаходячись в під'їзді № 3 будинку № 90 по пр. Гагаріна в м. Харкові, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, передав ОСОБА_7 паперовий згорток з купюри номіналом 1 гривня з придбаним ним наркотичним засобом.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/15008-НЗПРАП від 08.07.2021, порошкоподібна речовина, масою 0,4757 грам містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон та сильнодіючий лікарський засіб- дифенгідрамін (димедрол). Маса метадону, в перерахунку на масу речовини, склала: 0,3040 грам. Маса дифенгідраміну (димедролу), в перерахунку на масу речовини, склала 0,0736 грам.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме - незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно.
Крім того, ОСОБА_5 в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, збут сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, 07.07.2021 приблизно о 20 год. 00 хв., за раніше досягнутою домовленістю з ОСОБА_7 надав вказівку останньому перерахувати на свою банківську картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 1600 гривень в якості оплати за сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол).
07.07.2021 о 20 год. 00 хв. 16 сек, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 через термінал самообслуговування № 1956426, розташований за адресою: м. Харків, Площа Конституції, 9, перерахував на банківську картку ОСОБА_5 № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 1600 гривень, з яких на вказану картку, за виключенням комісії в сумі 80 гривень, було зараховано 1520 гривень, як плату за придбання сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу).
Після отримання від ОСОБА_7 грошових коштів на свою банківську картку, ОСОБА_5 придбав у невстановленої слідством особи порошкоподібну речовину, яка містила в своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), яку помістив до паперового згортка з купюри номіналом 1 гривня.
Надалі ОСОБА_5 перевіз придбаний ним сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) до раніше обумовленого з ОСОБА_7 місця за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 90, під'їзд № 3.
08.07.2021, приблизно о 01 год. 40 хв., ОСОБА_5 , знаходячись в під'їзді № 3 будинку № 90 по пр. Гагаріна в м. Харкові, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут сильнодіючого лікарського засобу, передав ОСОБА_7 паперовий згорток з купюри номіналом 1 гривня з придбаним ним сильнодіючим лікарським засобом - дифенгідраміном (димедролом).
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/15008-НЗПРАП від 08.07.2021, порошкоподібна речовина, масою 0,4757 грам містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон та сильнодіючий лікарський засіб- дифенгідрамін (димедрол). Маса метадону, в перерахунку на масу речовини, склала: 0,3040 грам. Маса дифенгідраміну (димедролу), в перерахунку на масу речовини, склала 0,0736 грам.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України, а саме - у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті сильнодіючих лікарських засобів.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 01.07.2021, в ході якого останній зазначив, що 01.07.2021, приблизно о 17:25, він придбав у ОСОБА_5 наркотичний засіб - метадон, який було поміщено до двох пакунків за 1600 гривень, які він в подальшому добровільно видав співробітникам ДБР; Висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № №СЕ-19/121-21/14788-НЗПРАП від 06.07.2021, відповідно до якого речовина, видана ОСОБА_7 містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон, маса якого в перерахунку на масу речовини склала 0,2101 грам; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 08.07.2021, відповідно до якого 07.07.2021 він домовився про придбання наркотичного засобу - метадон у гр. ОСОБА_5 та з цією метою перерахував йому грошові кошти в сумі 1520 гривень, з урахуванням комісії, у розмірі 80 гривень та 08.07.2021 ОСОБА_5 передав йому вказаний наркотичний засіб, який він в подальшому добровільно видав працівникам ДБР; висновком експерта № СЕ-19/121-21/15008-НЗПРАП від 08.07.2021, порошкоподібна речовина, масою 0,4757 грам містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон та сильнодіючий лікарський засіб- дифенгідрамін (димедрол). Маса метадону, в перерахунку на масу речовини, склала: 0,3040 грам. Маса дифенгідраміну (димедролу), в перерахунку на масу речовини, склала 0,0736 грам.; протоколом затримання ОСОБА_5 , в ході складення якого було проведено його особистий обшук та вилучено банківську картку № НОМЕР_1 , на яку ОСОБА_7 перераховував грошові кошти за придбання наркотичного засобу - метадон; речовим доказом - банківською карткою № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , на яку ОСОБА_7 переказував грошові кошти за придбання наркотичних засобів.
08.01.2021 о 01:50 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
08.01.2021 слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , повідомлено ОСОБА_5 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 1 ст. 307 КК України, а саме - незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів;
- ч. 2 ст. 307 КК України, а саме - незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно;
- ч.1 ст. 321 КК України, а саме - незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті сильнодіючих лікарських засобів.
На обгрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях слідчий посилається на зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 01.07.2021, в ході якого останній зазначив, що 01.07.2021, приблизно о 17:25, він придбав у ОСОБА_5 наркотичний засіб - метадон, який було поміщено до двох пакунків за 1600 гривень, які він в подальшому добровільно видав співробітникам ДБР; висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № №СЕ-19/121-21/14788-НЗПРАП від 06.07.2021, відповідно до якого речовина, видана ОСОБА_7 містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон, маса якого в перерахунку на масу речовини склала 0,2101 грам; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 08.07.2021, відповідно до якого 07.07.2021 він домовився про придбання наркотичного засобу - метадон у гр. ОСОБА_5 та з цією метою перерахував йому грошові кошти в сумі 1520 гривень, з урахуванням комісії, у розмірі 80 гривень та 08.07.2021 ОСОБА_5 передав йому вказаний наркотичний засіб, який він в подальшому добровільно видав працівникам ДБР; висновок експерта № СЕ-19/121-21/15008-НЗПРАП від 08.07.2021, порошкоподібна речовина, масою 0,4757 грам містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон та сильнодіючий лікарський засіб- дифенгідрамін (димедрол). Маса метадону, в перерахунку на масу речовини, склала: 0,3040 грам. Маса дифенгідраміну (димедролу), в перерахунку на масу речовини, склала 0,0736 грам.; протокол затримання ОСОБА_5 , в ході складення якого було проведено його особистий обшук та вилучено банківську картку № НОМЕР_1 , на яку ОСОБА_7 перераховував грошові кошти за придбання наркотичного засобу - метадон; речовий доказ - банківську картку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , на яку ОСОБА_7 переказував грошові кошти за придбання наркотичних засобів.
В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор послалися на наявність ризику, передбаченого у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, у тому числі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваного на виклики до відповідних органів; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищення, спотворення будь-яких з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження повноважень прокурора та слідчого у даному кримінальному провадженні, які звернулися із даним клопотанням. Також вказували на порушення норм КПК при проведенні слідчих дій, недопустимість доказів. У разі ж обрання запобіжного заходу підозрюваному просили обрати більш м”який запобіжний захід - домашній арешт.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Доводи захисника щодо відсутності доказів на підтвердження повноважень у даному кримінальному провадженні прокурора та слідчого , які звернулися із клопотанням щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то ці доводи безпідставні. До матеріалів клопотання додано витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань у якому зазначені слідчі, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021170020000077 від 13.04.2021, серед яких зазначено слідчого ОСОБА_6 , та прокури, які здійснюють процесуальне керівництво, в тому числі і прокурор ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозри кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначених у клопотанні.
За змістом положень ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
З огляду на вказані положення закону, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та кваліфікації дій ОСОБА_5 , що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних ( фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Слідчий суддя зазначає про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від слідства, суду, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від органу досудового розслідування, суду, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні в тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років із конфіскацією майна.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Одночасно, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, розлучений, має неповнолітню дитину, яка проживає разом із матір'ю, з вищою освітою, раніше не судимий, працював оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції, на теперішній час звільнений, має постійне місце проживання, де проживає разом із матір'ю, за місцем проходження служби характеризується позитивно.
Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність зазначених вище обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, характер та обставини вчинення інкримінованого злочину, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05.09.2021 року.
Обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, слідчий суддя визначає заставу, в розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, 25 (двадцяти п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 56750 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 05 вересня 2021 року.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , тобто з 01:50 год. 08 липня 2021 р.
Строк дії ухвали - до 05 вересня 2021 року .
Визначити суму застави у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 56750 (п'ятдесят шість сімсот п'ятдесят тисяч сімсот п'ятдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, до спливу терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки передбачені ст. 194 КПК України: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1