вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" червня 2021 р. Справа № 911/3613/20
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас"
про стягнення 4 203 869,20 гривень
за участю представників:
від позивача: Луцько Р.М. (ордер серії КС №847779 від 18.01.2021)
від відповідача: Долгополова В.М. (самопредставництво)
16.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна" (далі - ТОВ "Дюпон Україна"/позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (далі - ТОВ "Агрозахист Донбас"/відповідач) про стягнення 5 433 951,56 гривень заборгованості за договором купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020.
Вказані вище вимоги обґрунтовано обставинами часткової оплати ТОВ "Агрозахист Донбас" товарів, поставлених і переданих йому за договором купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2020 у справі №911/3613/20 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2021, а також встановлено сторонам строк для надання клопотань, заяв, додаткових доказів, у тому числі відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 11.08.2020.
Водночас разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна" подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту до вирішення спору по суті на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" в межах суми заявлених позовних вимог - 5 433 951,56 гривень, що знаходяться на банківських рахунках у тому числі:
- р/р № НОМЕР_1 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614;
- р/р № НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528;
- р/р № НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2020 у справі №911/3613/20 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2021 у справі №911/3613/20 відкладено підготовче засідання на 09.02.2021.
08.02.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Агрозахист Донбас" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив поновити строк для подання відзиву та відмовити у задоволенні вимог ТОВ "Дюпон Україна".
В обгрунтування клопотання про поновлення строку для подання відзиву відповідач зазначив, що він не отримував ані ухвали про відкриття провадження у даній справі, ані ухвали про відкладення підготовчого засідання, а про розгляд справи товариство дізналось з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Приписами ст. ст. 118, 119 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, згідно ухвали Господарського суду Київської області від 18.12.2020 у справі №911/3613/20 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - до 18.01.2021.
Ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей. Конверт з відповідно надісланою кореспонденцією повернуто до суду органом поштового зв'язку із зазначенням причини такого повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Водночас копію ухвали Господарського суду Київської області від 18.01.2021 у справі №911/3613/20 відповідачу вручено 26.01.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за №0103276766388.
Враховуючи вказане вище, у підготовчому засіданні 09.02.2021 судом поновлено строк для подання відзиву на позовну заяву та прийнято його.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі №911/3613/20, занесеною до протоколу судового засідання від 09.02.2021, підготовче провадження відкладено на 02.03.2021.
19.02.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив долучити до матеріалів справи додаткові докази - копій податкових накладних та квитанцій про їх направлення/прийняття ДФС. Клопотання позивача про долучення додаткових доказів обгрунтовано необхідністю спростування заперечень відповідача, поданих з порушенням встановлених строків.
Відповідно до приписів ч. ч. 2, 4, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Враховуючи вказані вище приписи, суд дійшов висновку про прийняття поданих позивачем відповіді на відзив разом з відповідно доданими документами.
26.02.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач вказав, що відповідачем частково сплачено заборгованість за договором на суму 500 000,00 грн та повернуто товар на суму 730 082,36 грн, тобто загалом сума заборгованості відповідача зменшилась на 1 230 082,36 грн та складає 4 203 869,20 грн.
З огляду на вказане ТОВ "Дюпон Україна" просило суд:
- постановити ухвалу про повернення надлишково сплаченої суми судового збору у розмірі 18 451,24 грн згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»;
- стягнути з відповідача 4 203 869,20 грн заборгованості за договором купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020;
- стягнути з відповідача 114 509,04 грн судових витрат, що складаються з 63 058,04 грн судового збору за подання позовної заяви, 1 051,00 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 50 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Разом із вказаною заявою позивачем надано копії бухгалтерської довідки від 23.02.2021, роздруківку банківської довідки та копії накладних на повернення від 04.12.2020.
З огляду на приписи ч. ч. 2, 4, 8 ст. 80 ГПК України, оскільки позивачем не заявлено про неможливість подання разом з позовом копій бухгалтерської довідки від 23.02.2021, накладних на повернення від 04.12.2020 та роздруківки банківської довідки, як і не обґрунтовано вказану неможливість, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду відповідних копій документів.
У підготовчому засіданні 02.03.2021 представником відповідача заявлено клопотання про призначення у даній справі комплексної експертизи для встановлення справжності підпису на договорі купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020.
У підготовчому засіданні 02.03.2021 на запитання суду щодо наявності оригіналу договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020 представник позивача вказав, що два примірники вказаного договору було направлено відповідачу для підпису електронною поштою, надалі відповідач один примірник (оригінал) зазначеного договору не повернув, а надіслав позивачу електронною поштою лише копію скріпленого від свого імені підписом та печаткою договору.
Своєю чергою, в розрізі вказаного вище питання, представник відповідача у підготовчому засіданні 02.03.2021 вказала, що питання про витребування у передбаченому процесуальними нормами порядку оригіналу вказаного договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020 не порушувалось відповідачем, оскільки він загалом заперечує обставини підписання такого договору та наявності у нього оригіналу відповідного правочину.
Частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
З огляду вказаного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Агрозахист Донбас" про призначення експертизи у даній справі з огляду на його необґрунтуваність, у тому числі щодо неможливості товариством самостійно надати відповідний експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 02.03.2021, у справі №911/3613/20 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 13.04.2021.
24.03.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (уточнена), відповідно до якої позивач надав пояснення стосовно правової природи правовідносин між сторонами та просив суд:
- постановити ухвалу про повернення надлишково сплаченої суми судового збору у розмірі 18 451,24 грн згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»;
- стягнути з відповідача 4 203 869,20 грн заборгованості за договором купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020;
- стягнути з відповідача 114 509,04 грн судових витрат, що складаються з 63 058,04 грн судового збору за подання позовної заяви, 1 051,00 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 50 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Судом прийнято до розгляду відповідну заяву про зменшення позовних вимог (уточнену).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 13.04.2021, у справі №911/3613/20 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 11.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 11.05.2021, у справі №911/3613/20 оголошено перерву у судовому засіданні до 31.05.2021.
24.03.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про надання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 31.05.2021, у справі №911/3613/20 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.06.2021.
У судовому засіданні 01.06.2021 після закінчення з'ясування обставин та дослідження доказів судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд
Відповідно до викладених у позові доводів 22.01.2020 між ТОВ "Агрозахист Донбас" як покупцем та ТОВ "Дюпон Україна" як продавцем укладено договір купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі, відповідно до пп. 1.1., 1.3. якого:
- продавець зобов'язується передати покупцю в строки та на умовах, передбачених цим договором, засоби захисту рослин (надалі - товар) в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними додатками (специфікаціями) до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначеному у цьому договорі;
- у разі необхідності змінити або доповнити позиції щодо асортименту або кількості товару за згодою сторін, сторони домовляються про нову або додаткову специфікацію, що оформлюється у формі нового додатку, який є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктами 2.4., 2.6., 2.8., 14.5. та 14.6. договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020 передбачено, що підставою для оплати за товар є рахунок-фактура продавця, що надсилається покупцеві по факсу та/або електронній пошті.
Покупець зобов'язаний зробити попередню оплату у розмірі 10% від вартості замовленої партії товару, вказаної в рахунку-фактурі на оплату товару, виставленого продавцем, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виставлення рахунку.
Решта 90% оплати за товар здійснюється покупцем щомісячно шляхом передачі продавцю авальованого(их) векселю(ів) (по індосаменту або напряму від покупця) на суму заборгованості за відвантажений товар у поточному місяці, з датою погашення:
- «за пред'явленням, але не раніше 25.10.2020» у випадку відвантаження товару в період до 31.03.2020 включно;
- «за пред'явленням, але не раніше 26.11.2020» у випадку відвантаження товару в період з 01.04.2020 до 30.10.2020 включно.
Термін дії договору встановлюється до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.
Цей договір укладено 22.01.2020 в м. Києві, в 2-х примірниках, українською мовою, що мають рівну юридичну силу.
Копію вказаного вище договору, скріпленого підписом представника продавця та підписом представника покупця і його печаткою, додано до позовної заяви.
Також до позовної заяви додано копії відповідним чином підписаних додатків до договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020 (специфікацій) від 22.01.2020, 26.03.2020, 20.05.2020, 21.05.2020 та 25.05.2020.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020 ним передано, а відповідачем прийнято товар за такими видатковими накладними:
- №73092973 від 11.02.2020 на суму 2 432 471,16 грн;
- №73092986 від 19.02.2020 на суму 587 828,96 грн;
- №73092997 від 21.02.2020 на суму 2 110 800,91 грн;
- №73092998 від 21.02.2020 на суму 1 073 650,75 грн;
- №73093019 від 27.02.2020 на суму 609 033,90 грн;
- №73093091 від 13.03.2020 на суму 283 452,31 грн;
- №73093090 від 13.03.2020 на суму 960 471,11 грн;
- №73093252 від 31.03.2020 на суму 199 668,67 грн;
- №73093159 від 20.03.2020 на суму 391 844,46 грн;
- №73093241 від 30.03.2020 на суму 413 890,76 грн;
- №73093251 від 31.03.2020 на суму 4 886 894,06 грн;
- №73093300 від 02.04.2020 на суму 181 143,62 грн;
- №73093351 від 14.04.2020 на суму 1 006 396,45 грн;
- №73093427 від 30.04.2020 на суму 257 348,36 грн;
- №73093426 від 30.04.2020 на суму 64 208,98 грн;
- №73093436 від 05.05.2020 на суму 168 118,20 грн;
- №73093447 від 07.05.2020 на суму 35 577,46 грн;
- №73093489 від 15.05.2020 на суму 174 159,31 грн;
- №73093501 від 18.05.2020 на суму 100 527,23 грн;
- №73093550 від 26.05.2020 на суму 28 732,51 грн;
- №73093549 від 26.05.2020 на суму 145 895,90 грн;
- №73093621 від 10.06.2020 на суму 1 267 832,33 грн;
- №73093565 від 28.05.2020 на суму 29 872,32 грн;
- №73093580 від 03.06.2020 на суму 111 566,90 грн;
- №73093608 від 05.06.2020 на суму 118 452,36 грн;
- №73093619 від 10.06.2020 на суму 21 048,05 грн;
- №73093666 від 17.06.2020 на суму 2 142 055,31 грн;
- №73093660 від 16.06.2020 на суму 90 647,90 грн;
- №73093693 від 23.06.2020 на суму 92 923,79 грн;
- №73093702 від 24.06.2020 на суму 18 034,25 грн, загалом на суму 20 004 548,28 грн (надалі - видаткові накладні), скріпленими підписами та печатками сторін. Копії вказаних видаткових накладних наявні в матеріалах справи.
Стосовно кожної з зазначених видаткових накладних позивачем надано копії рахунків на оплату товару.
Додатково, в підтвердження належного виконання власних договірних обов'язків та передання відповідачу товару за вказаними вище видатковими накладними на відповідну суму, позивач надав копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей та накладних на відвантаження до кожної з видаткових накладних.
Також позивачем зазначено, що за відповідними видатковими накладними позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних складено та зареєстровано податкові накладні, в підтвердження чого надано копії відповідних податкових накладних.
Згідно викладених позивачем доводів відповідач провів часткові платежі за отриманий товар загалом на суму 9 123 394,11 грн, в підтвердження чого до позовної заяви надано копію довідки АТ «Сітібанк» №201203/0401-1 від 04.12.2020.
До того ж позивачем зазначено про погашення відповідачем боргу векселями, копії яких на загальну суму 5 447 202,61 грн додано до позовної заяви.
До позовної заяви також додано копії направлених позивачем відповідачу вимог про погашення боргу.
Отже, за доводами позивача заборгованість відповідача за отриманий згідно договору товар склала 5 433 951,56 грн, яку відповідно ТОВ "Агрозахист Донбас" не сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення вказаної суми боргу.
Надалі, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем частково сплачено 500 000,00 грн та повернуто товар на суму 730 082,36 грн, а тому заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 203 869,20 грн.
З огляду вказаного вище позивач просить суд стягнути з відповідача 4 203 869,20 грн заборгованості за договором купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020.
Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач не заперечив як обставини отримання товару за видатковими накладними на відповідну суму, так і обставини часткового погашення заборгованості за відповідно прийнятий товар.
Водночас, заперечуючи проти вказаних позивачем вище обставин та заявленої відповідно вимоги, відповідач зазначив, що договір купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020 між сторонами не укладено.
В розрізі вказаного вище відповідач зазначив, що:
- між сторонами склались господарські правовідносини на підставі рахунків-фактур на оплату, а також підписаних видаткових накладних та накладних на відвантаження;
- між сторонами велись перемовини стосовно умов договору і з метою проведення між сторонами розрахунків за отриманий товар відповідачем отримано копію підписаного зі сторони позивача договору, оригінал якого відповідач зі своєї сторони не підписав.
Відповідач вважає, що строк оплати має наступити після пред'явлення позивачем вимоги про сплату заборгованості, яку відповідач не отримав, а отже строк оплати товару не настав.
З огляду на вказане відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Не погодившись із вищевказаними доводами та аргументами відповідача, позивач вказав, що ним було направлено відповідачу два оригінальні примірники вказаного вище договору для підписання, тоді як відповідач відправив позивачу лише скан-копію підписаного договору та його оригінал відмовляється повертати, а тому позивачем до позову долучено копію відповідного договору, який містить підписи сторін та печатку юридичної особи. Вказана копія, за доводами позивача, долучена ним з позначенням про знаходження оригіналу договору у відповідача.
З огляду на вказане позивач зазначив, що суду надано документи, що підтверджують укладення між сторонами договору у спрощений спосіб шляхом прийняття поставленого товару, на підставі рахунків-фактур для оплати, видаткових накладних та накладних на відвантаження, оскільки усі ці документи містять посилання на договір, а тому, за доводами позивача, відповідні позадоговірні відносини по поставці (купівлі-продажу) товару між сторонами регулюються ст. 692 ЦК України, згідно якої зобов'язання по оплаті товару у покупця виникає після його прийняття.
У судових засіданнях представник відповідача зауважила, що наявність у позивача копії договору з підписом відповідача може пояснюватись підробкою вказаного договору, тоді як посилання у платіжних документах на оплату товару згідно договору №15-20/АЗД-профі здійснено бухгалтером товариства, який жодного відношення до укладення договору не має.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статей 173, 181, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов'язаних із передачею однією особою іншій у власність товару, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні та довіреність), свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин купівлі-продажу, незалежно від підстави виникнення у продавця (постачальника) обов'язку по передачі товару: будь-то - виконання умов двосторонньо підписаного договору, чи низка разових поставок, оформлених видатковими накладними та довіреностями на прийняття товару.
Так, в матеріалах справи наявна копія договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020, який містить підписи обох сторін та печатку відповідача.
Також в матеріалах справи наявні копії специфікацій до договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020, які датовані 22.01.2020, 26.03.2020, 20.05.2020, 21.05.2020 та 25.05.2020 та містять підписи обох сторін.
Водночас зміст усіх наявних в матеріалах справи видаткових накладних та накладних на відвантаження містить посилання на договір №15-20/АЗД-профі.
Відповідне посилання на договір №15-20/АЗД-профі містять також усі рахунки на оплату, з посиланням на які, відповідно, відповідачем оформлено довіреності на отримання матеріальних цінностей.
Також зі змісту наявної в матеріалах справи банківської довідки слідує, що часткові розрахунки за отриманий товар відповідачем проведено з призначенням платежів, що містять посилання на договір №15-20/АЗД-профі.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про виникнення між сторонами договірних відносин щодо поставки товару на підставі договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020 та виконання сторонами його умов, що виключає кваліфікацію даного договору поставки як неукладеного.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2020 у справі №906/355/19.
З огляду вказаного вище судом визнаються неспроможними доводи відповідача про неукладеність між сторонами договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020, як наслідок відсутність між сторонами відповідних правовідносин, у тому числі в розрізі наявності відповідних прав та обов'язків сторін за договором.
Решта ж усних заперечень представника відповідача, у тому числі стосовно підробки договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020, судом не приймаються, оскільки поданий до суду відзив не містить незгоди відповідача з вимогами з огляду на відповідні обставини.
Відповідно до приписів ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду зазначеного вище суд дійшов висновку, що підписання відповідачем видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем такого товару та, відповідно, породжує для нього обов'язок по сплаті вартості отриманого товару у повному обсязі, а момент виникнення такого обов'язку за всіма накладними, з урахуванням умов договору та вказаних у первинно-облікових документах відомостей щодо оплати, на момент звернення позивача до суду із відповідним позовом є таким, що настав.
З огляду на вказані вище норми права та зроблені ні їх підставі висновки судом визнаються неспроможними посилання відповідача на те, що обов'язок по оплаті отриманого товару у нього не виник з огляду на ненадіслання позивачем вимоги у порядку ст. 530 ЦК України, позаяк спірні правовідносини, у тому числі строк оплати врегульовано умовами договору купівлі-продажу №15-20/АЗД-профі від 22.01.2020.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач взяті на себе договором грошові зобов'язання за договором не виконав, вартість отриманого товару у повному обсязі не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4 203 869,20 грн гривень заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, розмір якого визначений від суми зменшених позовних вимог, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Водночас, витрати позивача по сплаті судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з відмовою у її задоволенні, покладаються судом на позивача.
Що ж до заявлених позивачем до відшкодування у даній справі 50 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити таке.
Відповідно до ст. ст. 126, 129 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Так, разом з позовною заявою ТОВ "Дюпон Україна" надано:
- копію договору про надання правової допомоги №07-LS/18 від 24.05.2018, укладеного між ТОВ "Дюпон Україна" та АО «ЕС ЕЛ ЕЙ» та додатків №1 від 24.05.2018, №10 від 02.12.2020 до нього, а також додаткової угоди №1 від 28.03.2019;
- попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, яким визначено такий перелік робіт АО «ЕС ЕЛ ЕЙ» та їх тривалість і вартість: аналіз документації, наданої клієнтом, перевірка правильності та належності оформлення господарських відносин з контрагентом - 02:30 годин вартістю 3 000,00 грн за 1 годину (партнер) та загальною вартістю робіт (без ПДВ) - 7 500,00 грн; підготовка проекту претензії - 01:30 годин вартістю 3 000,00 грн за 1 годину (партнер) та загальною вартістю робіт (без ПДВ) - 5 000,00 грн; підготовка позову до Господарського суду Київської області - 05:00 годин вартістю 3 000,00 грн за 1 годину (партнер) та загальною вартістю робіт (без ПДВ) - 15 000,00 грн; представництво інтересів клієнта в суді (підготовка заяви про забезпечення позову та інших процесуальних документів)- 05:00 годин вартістю 3 000,00 грн за 1 годину (партнер) та загальною вартістю робіт (без ПДВ) - 15 000,00 грн.
Надалі позивачем надано суду рахунок на оплату №01-03/12-2020 від 03.12.2020 та платіжне доручення №000003041 від 04.12.2020 на суму 50 400,00 грн.
Пунктами 4.4., 4.11., 4.12., 4.13., 4.14. договору про надання правової допомоги №07-LS/18 від 24.05.2018 передбачено, що сторони у додатках до договору можуть визначати попередню оцінку ймовірної вартості за надання правової допомоги. Остаточна вартість надання правової допомоги визначатиметься на підставі часу, фактично затраченого працівниками адвокатського об'єднання на надання правової допомоги та відображеного у погодинних звітах про надані послуги.
Впродовж 2 (двох) робочих днів з моменту погодження погодинного звіту за певний період відповідно до п. 4.10. договору, та/або у випадку припинення надання правової допомоги за відповідним додатком до договору, адвокатське об'єднання здійснює наступні дії:
- надсилає на електронну адресу клієнта або цінним листом з описом на поштову адресу клієнта рахунок (або фінальний рахунок у випадку припинення надання правової допомоги);
- надсилає цінним листом з описом на поштову адресу клієнта два примірника акту приймання-передачі наданих послуг (на підставі затвердженого погодинного звіту) та оригінал погодинного звіту, належним чином підписані адвокатським об'єднанням;
Клієнт зобов'язується повернути адвокатському об'єднанню один примірник підписаного акту приймання-передачі наданих послуг впродовж 10 (десяти) робочих днів з моменту його отримання.
З урахуванням положень п. 4.12. правова допомога вважається прийнятою клієнтом на дату укладення сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.
За умови підписання акту приймання-передачі наданих послуг сторонами та отримання клієнтом документів, передбачених у п. 4.11, клієнт зобов'язується повністю сплатити рахунки, що виставляються адвокатським об'єднанням не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати їх отримання клієнтом.
Згідно додатку №1 до договору про надання правової допомоги №07-LS/18 від 24.05.2018 погоджено таку вартість однієї робочої години (без ПДВ): партнера - 3 000,00 грн, адвоката - 2 000,00 грн та помічника адвоката - 1 000,00 грн.
Однак належних та допустимих доказів на підтвердження обсягу наданих АО «ЕС ЕЛ ЕЙ» позивачу послуг та їх вартості під час розгляду даної справи, а саме акта приймання-передачі наданих послуг позивачем суду не надано, що унеможливлює встановлення судом обставин надання правової допомоги позивачу у заявленому до стягнення розмірі, у тому числі і стосовно осіб, які надавали правову допомогу, з урахуванням обставин погодження позивача з адвокатським об'єднанням різної вартості послуг в залежності від осіб, які надають такі послуги, - партнер, адвокат, помічник адвоката.
Водночас попередній розрахунок суми витрат не є первинним документом на підтвердження відповідної суми судових витрат у розумінні процесуальних приписів, тоді як надані позивачем рахунок на оплату №01-03/12-2020 від 03.12.2020 та платіжне доручення №000003041 від 04.12.2020 містять лише загальні відомості про надання правової допомоги за договором та отримання адвокатським об'єднанням суми коштів у загальному розмірі 50 400,00 грн, що не дає можливості встановити ані обставин надання позивачу саме у даній справі правничої допомоги із детальним визначенням та підтвердженням витраченого часу та осіб (партнер, адвокат, помічник адвоката), які надали таку допомогу, ані те, з розглядом якої справи пов'язана така оплата.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення 50 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу розподілу не підлягають, як такі, що не відповідають приписам ст. ст. 126, 129 ГПК України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (вул. Машинобудівників, 4В, смт Чабани, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08162, ідентифікаційний код 30048570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна" (вул. Спаська, 30-А, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 33404879):
- 4 203 869 (чотири мільйони двісті три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн 20 коп. заборгованості;
- 63 058 (шістдесят три тисячі п'ятдесят вісім) грн 04 коп. судового збору;
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.07.2021.
Суддя В.А. Ярема