Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"07" липня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/394/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" до Державного підприємства "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", про стягнення заборгованості у сумі 636 352, 36 грн.
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС", про стягнення заборгованості в сумі 636 352, 36 грн.
Ухвалою суду від 31 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на "22" червня 2021 року.
Ухвалою суду від 18.06.2021 року заяву представника ДП "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" ВП "Рівненська атомна електрична станція" про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 22.06.2021 року, в режимі відеоконференції задоволено.
18 червня 2021 року через канцелярію суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач визнає суму основного боргу та просить суд про повернення позивачу 50 відсотків судового збору з Державного бюджету України у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року розгляд справи відкладено на 06.07.2021 року.
Ухвалою суду від 01.07.2021 року заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" про участь у судовому засіданні, яке відбудеться "06" липня 2021 року, в режимі відеоконференції задоволено.
В судовому засіданні 06.07.2021 року оголошено перерву до 07.07.2021 року.
Представник позивача в судове засідання 07.07.2021 року не з'явився, однак 07.07.2021 року надіслав на електронну адресу суду заяву, зі змісту якої вбачається, що у зв'язку з частковою оплатою заборгованості відповідачем, ТОВ "Рубін" зменшує суму позовних вимог та просить суд стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" на користь ТОВ "Рубін" суму основного боргу по договорам поставки № 53-122-01-21-10375 від 22.02.2021 року, № 53-122-01-21-10381 від 23.02.2021 року в сумі 600 093,92 грн. та судовий збір в розмірі 50% в сумі 4 763,77грн. Від штрафних санкцій в розмірі 3% відповідно до ст. 625 ЦПК України та стягнення коштів за правничою допомогою відмовляється. Просить суд повернути судові витрати в розмірі 50% сплати судового збору в сумі 4 763,77 грн. за рахунок державного бюджету. Крім того, просить наступне засідання суду, яке призначене на 07.07.2021 року о 14:30 провести без участі представника ТОВ "Рубін", за наявними в матеріалах справи документами.
Представник відповідача в судове засідання 07.07.2021 року не з'явився, однак 07.07.2021 року надіслав на електронну адресу суду заяву, зі змісту якої вбачається, що 25.06.2021 року, згідно платіжного доручення № 6288, ВП "Рівненська АЕС" було сплачено позивачу 35 076,10 грн. за договором поставки № 53-122-01-21-10375 від 22.02.2021 року та долучає копію даного платіжного доручення. Крім того, розгляд справи, який призначено на 07.07.2021р. о 14:30 год., просить провести без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 07.07.2021 року, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у судовому засіданні за відсутності представників сторін на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу при розгляді даної справи не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з позовної заяви, 22.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін" (далі - позивач, постачальник) та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 53-122-01-21-10375 (далі - договір 1) (а.с. 8-13).
Згідно п. 1.1 договору 1 постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору 1) (а.с. 14).
Згідно з п. 1.2 договору 1 предметом поставки по даному договору є продукція: 44110000-4 Лінолеум, яка передбачена специфікацією № 1 до договору 1.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.2 договору 1, покупцю передається продукція - 44110000-4 Лінолеум, яка передбачена специфікацією № 1 до договору 1, на загальну суму 450 940,42 грн. в т.ч. ПДВ 75 156,74 грн.
Відповідно до п. 6.1 договору 1 платежі покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ ПАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Відповідно до п. 3.1 договору 1 зазначений у пункті 1.2 договору 1 продукція поставляється покупцю в строк до 30.03.2021 року.
Згідно з п. 8.1 договору 1 приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється відповідно до Стандарту ДП "НАЕК" Енергоатом".
Пунктом 8.4 договору 1 визначено, що датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної покупцем продукції.
Позивач зазначає, що виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки 53-122-01-21-10375 та поставив покупцю лінолеум, що підтверджується накладною № РБ00- 001562 від 05.03.2021 року на суму 450 940,42,24 грн., продукція відповідає погодженій специфікації за якістю та кількістю, що підтверджується ярликом № 1-4,5-10 від 11.03.2021 року (а.с. 16, 20).
Проте, відповідач не повній мірі виконав свої зобов'язання за договором 1, зокрема здійснивши часткову оплату, перерахувавши 100 000,00 грн., а тому заборгованість відповідача по договору 1 становить 350 940,42 грн.
Також, 23.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін" та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" було укладено договір поставки № 53-122-01-21- 10381 (далі - договір 2) (а.с. 21-25).
Згідно п. 1.1 договору 2 постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору 2) (а.с. 26).
Згідно з п. 1.2 договору 2 предметом поставки по даному договору є продукція: 44110000-4 Плитка керамічна, яка передбачена специфікацією № 1 до договору 2.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.2 договору 2 покупцю передається продукція - 44110000-4 Плитка керамічна, яка передбачена специфікацією № 1 до договору 2, на загальну суму 292 260,00 грн. в т.ч. ПДВ 48 710,00 грн.
Відповідно до п. 6.1 договору 2 платежі покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Відповідно до п. 3.1 договору 2 зазначений у пункті 1.2 договору 2 продукція поставляється покупцю в строк до 30.03.2021 року.
Згідно з п. 8.1 договору 2 приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється відповідно до Стандарту ДП "НАЕК" Енергоатом",
Пунктом 8.4 договору 2 визначено, що датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної покупцем продукції.
Як зазначає позивач, що виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки 53-122-01- 21-10381 та поставив покупцю плитку керамічну, що підтверджується накладною № РБ00-001638 від 16.03.2021 року на суму 117 355,20 грн. та накладною № РБ00-001636 від 10.03.2021 року на суму 174 904,80 грн. Продукція відповідає погодженій специфікації за якістю та кількістю, що підтверджується ярликом № 1-4, 5-13 від 17.03.2021року та ярликом № 1-4, 5-11 від 15.03.2021 року (а.с. 29-30, 34-35).
Проте, відповідач не повній мірі виконав свої зобов'язання за договором 2, зокрема здійснивши часткову оплату, перерахувавши 8 030,40 грн., а тому заборгованість відповідача по договору 2 становить 284 229,60 грн.
Таким чином, загальна сума боргу по договорам 1,2 складає 635 170,02 грн.
З метою мирного врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листами № 171 від 27.04.2021 року, № 175 від 26.04.2021 року щодо проведення розрахунків по договорам поставки та листом - претензією № 176 від 30.04.2021 року в яких вимагав погасити заборгованість за договорами поставки, однак претензії позивача та листи залишились без розгляду та будь якого реагування з боку відповідача (а.с. 37-40).
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів належної оплати заборгованості за отриманий від позивача товар. При цьому, суд враховує, що відповідач повністю підтвердив розмір основної заборгованості. Таким чином, заборгованість на момент подання позовної заяви становила 635 170,02 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи було погашено суму основного боргу в розмір 35 076,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6288 від 25.06.2021 року
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, господарський суд закриває провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 35 076,10 грн.
Таким чином, станом на 07.07.2021 року основна заборгованість відповідача за поставлений товар становить 600 093,92 грн., доказів погашення якої суду не надано.
Також за неналежне виконання зобов'язання позивач просив суд стягнути 1 182,34 грн. - 3% річних.
Однак, 07.07.2021 року позивач надіслав на електронну адресу суду заяву зі змісту якої вбачається, що позивач від штрафних санкцій в розмірі 3% відповідно до ст. 625 ЦПК України та стягнення коштів за правничою допомогою відмовляється.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Враховуючи викладене, господарський суд приймає відмову від позову та закриває провадження у даній справі в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 182,34 грн.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із виконанням умов договорів поставки № 53-122-01-21-10375 та № 53-122-01-21- 10381 щодо своєчасної оплати поставленого товару, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договорів поставки № 53-122-01-21-10375 та № 53-122-01-21- 10381, у зв'язку з чим в даній позовній заяві об'єднано позовні вимоги по двох вищенаведених договорах поставки, оскільки такі вимоги пов'язані між собою підставою виникнення (поставка продукції) та поданими доказами, а тому об'єднання вказаних вимог є можливим, так як вимоги пред'явлені до одного відповідача, є однорідними і підтверджені тотожними доказами.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії та ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України. (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З положень ст. 509 ЦК України, що кореспондується із ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 743 200,42 грн. Проте, всупереч взятих на себе зобов'язань, відповідач не оплатив повністю вартість зазначеного товару. Таким чином, заборгованість Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" станом на момент розгляду справи у суді становить 600 093,92 грн.
Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та сторонами не оспорюється, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 600 093,92 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 600 093,92 грн. - основного боргу підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 130 ГПК України, що кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем визнано наявну заборгованість до початку розгляду справи по суті та заявлене позивачем клопотання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору (4 500,71 грн.), сплаченого при поданні позову. Решта судового збору в розмірі 4 500,71 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з цим, позивачу підлягає повернення судового збору в розмірі 526,14 грн. у зв'язку з закриттям провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 35 076,10 грн.
Керуючись статтями 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" - задовольнити.
2. Провадження у справі в частині стягнення 36 258,44 грн. - закрити.
3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" (11707, м. Новоград-Волинськ, вул. Юрія Глухова, 31, ЄДРПОУ 13553723) 600 093 (шістсот тисяч дев'яносто три) грн. 92 коп. - основного боргу та 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 71 коп. - судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Рубін" (11707, м. Новоград-Волинськ, вул. Юрія Глухова, 31, ЄДРПОУ 13553723) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5 026 (п'ять тисяч двадцять шість) грн. 85 коп., сплачений за платіжними дорученнями № 4141 (#724184022907) від 21 травня 2021 року на загальну суму 9 545,28 грн., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 918/394/21. Ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.uа
Повний текст рішення складено та підписано 09 липня 2021 року.
Суддя Романюк Ю.Г.