ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
"24" червня 2021 р. Справа № 300/2608/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування і невиплати щорічної грошової допомоги до 5 травня в 2020 та 2021 роках у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, недоплаченої суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 дану позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з наведенням у ній підстав для поновлення такого строку та доказів поважності причин його пропуску в частині вимоги щодо перерахунку та виплати позивачу недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік;
- належним чином засвідчених копій письмових доказів, долучених до позовної заяви.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 07.06.2021 позивачем отримана 12.06.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання ухвали суду, 22.06.2021 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. ОСОБА_2 просить поновити строк звернення до суду з тих підстав, що про невідповідність розмірів отриманої разової грошової допомоги до 5 травня особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни за 2020 рік він дізнався в травні 2021 року, ознайомившись зі змістом рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, у зв'язку з чим звернувся до відповідача. Вважає, що шестимісячний строк припущений з поважних причин.
Розглянувши подану заяву, вважаю, що позовна заява в частині позовних вимог, що стосується грошової допомоги за 2020 рік, підлягає поверненню позивачеві, виходячи з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Слід зауважити на тому, що в цій справі виплата допомоги до 5 травня є регулярною, виплачується один раз на рік, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації як розрахована, на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру складових виплати звернулася до відповідача із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналася про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Отримання в травні цього року ОСОБА_1 листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через рік після отримання допомоги в 2020 році.
Як уже попередньо зазначалося в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, 30 вересня 2020 року - встановлений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги за 2020 рік і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом, в частині перерахунку та виплати допомоги за 2020 рік, слід обраховувати з 30.09.2020.
Аналогічну правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі №389/1042/17, від 06.02.2018 у справі №607/7919/17.
Це означає, що строк звернення до суду із вказаною позовною заявою, в частині перерахунку та виплати недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, закінчився 30.03.2021.
Проте, до суду за захистом своїх прав позивач звернувся 02.06.2021, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
За таких обставин вважаю, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 123 Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин в частині вимог щодо перерахунку та виплати позивачу недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності його пропуску, приходжу до висновку, що причини пропуску строку звернення до суду позивача в частині вимог є неповажними та, як наслідок не вбачаю належних підстав для поновлення строку звернення до суду з даними позовними вимогами.
В підсумку, позовна заява підлягає поверненню позивачу в частині позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду та відмовити позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог.
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми допомоги за 2020 рік - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.