ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
"07" липня 2021 р. Справа № 300/2607/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо не перерахунку та невиплати разової щорічної допомоги до 5 травня за 2020, 2021 роки, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону від 25.12.1998 року), з урахуванням виплачених сум; зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити щорічну допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених коштів.
Ухвалою суду від 08.06.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу, з дня отримання копії цієї ухвали, десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій письмових доказів, заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску із вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не перерахунку та невиплати разової щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону від 25.12.1998 року), з урахуванням виплачених сум та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити щорічну допомогу до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених коштів.
22.06.2021 на адресу суду позивачем подано заяву на виконання вказаної ухвали, долучено належним чином засвідчені копії письмових доказів.
Також 22.06.2021 ОСОБА_1 подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач зазначає, що дізнався про невідповідність розмірів виплаченої йому разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, та гарантії їх соціального захисту» в травні 2021 року коли він ознайомився зі змістом рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р2020. У зв'язку із цим звернувся до відповідача із листом про перерахунок розміру вказаної допомоги. Також позивач зазначає, що характер його роботи не пов'язаний із соціальним захистом, відтак у ОСОБА_1 не було підстав сумніватися в правильності нарахування разової щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, а тому позивач не знав, що його права були порушені.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 4 статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
При цьому, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30.09.2020.
Аналогічну правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі №389/1042/17, від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 14.05.2019 у справі №815/3087/18 та від 03.10.2019 по справі №577/3931/16-а.
Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався у травні 2021 року після ознайомлення із рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020.
Згідно із відомостями з офіційного сайту Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/v003p710-20) рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) опубліковане у Віснику Конституційного Суду України (від 2020 р., /№ 1-2/, стор. 236) та Офіційному віснику України офіційне видання (від 03.04.2020 2020, №26, стор. 120, стаття 980, код акта 98619/2020). Відтак, позивач мав об'єктивну можливість дізнатися про це рішення та у визначений законодавством строк звернутись до суду.
А тому, вказана обставина не є тією об'єктивною перешкодою для своєчасної реалізації права на звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, та не може бути підставою для висновку про його поновлення.
Суд наголошує на тому, що одноразова виплата до 5 травня є періодичним платежем, виплачується раз на рік до 05 травня і особа, яка її отримує має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено її виплату та на підставі яких нормативно-правових актів було визначено саме такий її розмір.
При цьому, як слідує зі змісту статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавцем чітко визначено строк, до якого особа може звернутись до відповідного органу із заявою про виплату неотриманої грошової допомоги до 5 травня, яким є 30 вересня відповідного року, водночас, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 02.06.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Також суд зауважує, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Суд зазначає, що з аналізу норм законодавства, слідує, що законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Верховного Суду, який у рішенні від 08.08.2019 справа № 127/13736/16-а (№ К/9901/42788/18) зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п.33 рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо неперерахунку та невиплати разової щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону від 25.12.1998 року), з урахуванням виплачених сум та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити щорічну допомогу до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених коштів, на переконання суду, є неповажними. Позивачем не надано суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, зокрема, що у разі, якщо вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного, керуючись ч.2. ст.123, п.1 ч.4,ч.5 ст.169, ст.241, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо неперерахунку та невиплати разової щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону від 25.12.1998 року), з урахуванням виплачених сум та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити щорічну допомогу до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених коштів - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 256, 295, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.