справа №380/10545/21
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
05 липня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Головатого А.П. про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди,
30.06.2021 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області, в особі слідчого судді Миколаївського районного суду Головатого А.П. щодо:
- визнання протиправними порушень слідчим суддею Миколаївського районного суду Львівської області Головатим А.П. пункту 4частини 1 статті 137, пункту 10 частини 1 статті 137 КПК України;
- відшкодування за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку, моральну шкоду за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 900 мільйонів гривень.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви в тому числі з'ясовує, чи:
- належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою зазначено статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 та доданих документів, а також відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень суд з'ясував таке:
ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області із скаргою на бездіяльність начальника Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області Карпова Юрія Валерійовича, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 24.12.2020, у якій він вказує на вчинення сільським головою Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області та секретарем цієї сільської ради правопорушення передбаченого ч.1 статті 364 КК України. Просив слідчого суддю зобов'язати начальника Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області Карпова Юрія Валерійовича внести відомості за його заявою до ЄРДР, визнати його потерпілим у кримінальному провадженні, скасувати відповіді сільського голови Дроговизької сільської ради від 28.09.2020 №П-407/02-16/412 та від 28.09.2020 №П-407/02-16/413. Розгляд скарги ОСОБА_1 призначено слідчим суддею Миколаївського районного суду Львівської області Головатим А.П. в судове засідання на 04.03.2021, скаржнику скеровано повістку.
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) просить суд визнати протиправними такі дії слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А.П.:
- порушення частини 2 статті 306 КПК України, що полягало у виготовленні 18.02.2021 судової повістки про виклик ОСОБА_1 до суду на 04.03.2021 на розгляд його скарги на бездіяльність начальника Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області Карпова Ю.В. з порушенням встановленого КПК України строку;
- порушення пункту 4 частини 1 статті 137 КПК України, оскільки в згаданій повістці про виклик ОСОБА_1 до суду на 04.03.2021 замість номера кримінального провадження зазначений номер судової справи 447/95/21;
- порушення пункту 10 частини 1 статті 137 КПК України, оскільки судова повістка про виклик ОСОБА_1 до суду на 04.03.2021 підписана не слідчим суддею Миколаївського районного суду Львівської області Головатим А.П., а секретарем.
Ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області №447/92/21 від 04.03.2021 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/95354249) скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Слідчий суддя, керуючись ст.ст. 214, 306 КПК України, зобов'язав працівників відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області (колишнє Миколаївське ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_1 від 24.12.2020, у якій він вказує на вчинення сільським головою та секретарем Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області правопорушень.
Відповідно до приписів статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вирішуючи питання про юрисдикцію цього спору, суд керується такими мотивами:
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі №705/748/17 (провадження №11-1195апп18) сформована позиція, згідно з якою вимоги про зобов'язання суду вчинити процесуальні дії (скласти протокол) судовому розгляду не підлягають. У цій справі позивач просив суд зобов'язати Уманський міськрайонний суд Черкаської області скласти протокол за невиконання судового рішення слідчим у кримінальному провадженні №12013250250001394. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що суди першої та другої інстанції у цій справі правомірно відмовили у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки спір у цій справі не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини не стосуються здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя є процесуальними, а не управлінськими і оскаржуються в порядку, визначеному процесуальними законами.
Повідомлення та заяви про злочин вирішуються відповідно до вимог статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України. Стаття 303 КПК України визначає вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора на досудовому провадженні, які можуть бути оскаржені в порядку КПК України, зокрема, оскарженню підлягає бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Статтями 303-307 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування, і відповідні скарги подаються до слідчого судді. При цьому стаття 309 КПК України містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (частина третя статті 309 КПК України).
Позивач оскаржує процесуальні дії слідчого судді, вчинені в порядку КПК України при розгляді скарги заявника на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Дії суду (слідчого судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя є процесуальними, а не управлінськими і можуть оскаржуватися в порядку, визначеному процесуальними законами. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що цей спір не належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.
У постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження №11-669апп18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що позовна вимога про визнання незаконними дій/бездіяльності посадових осіб суду не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства. У цій справі фізична особа звернулася до суду з позовом, в якому, зокрема, просила визнати дії/бездіяльність посадових осіб Печерського районного суду Києва незаконними, оскільки розгляд її справи безпідставно відкладався і тривав поза межами розумного строку. У своєму рішенні Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: згідно з приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ЦПК України, дотримання вимог процесуального закону є обов'язками суду під час здійснення правосуддя у конкретній справі; закони України не передбачають можливості розгляду в суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, оскільки такі дії/бездіяльність пов'язані з розглядом судової справи навіть після його завершення; вирішення в суді спору за такою позовною вимогою буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом; вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені в ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені; усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені; оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Зі змісту ухвали №447/92/21 від 04.03.2021 зрозуміло, що питання за скаргою ОСОБА_1 вирішено по суті слідчим суддею Миколаївського районного суду Львівської області. Перевірка вчасності процесуальних дій слідчого судді щодо призначення скарги ОСОБА_2 до розгляду в поряду КПК України та здійснення ним судових викликів в кримінальному судочинстві не належить до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. При цьому, відповідно до частини другої статті 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за сукупності таких умов: - вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; - такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Оскільки суд дійшов висновку, що вимоги до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Головатого А.П. не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, то обєднані з ними позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди також не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства. Водночас заявнику слід роз'яснити, що такі позовні вимоги можуть бути заявлені ним в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 241, 243, 248, 256, 294, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Миколаївського районного суду Головатого А.П. про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу:
- право на звернення до суду з позовними вимогами про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства;
- повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Москаль Р.М.