Копія
08 червня 2021 року Справа № 160/4744/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
30.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати недійсним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи з 27.05.1977 року по 11.10.1978 року в Запорізькому підприємстві міського електричного транспорту "Запоріжелектротранс", з 25.04.1983 по 22.11.1985 рік, з 05.02.1986 по 19.01.1987 рік, з 06.05.1987 по 01.08.1991 рік, з 16.01.1992 по 01.08.1992 рік в Марганецькому авторанспортному підприємстві, з 29.10.1981 по 15.04.1983 року на підприємстві" Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", стажу роботи як фізична особа підприємець з 01.01.1999 по 31.12.2000 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 27.05.1977 року по 11.10.1978 року в Запорізькому підприємстві міського електричного транспорту "Запоріжелектротранс", з 25.04.1983 по 22.11.1985 рік, з 05.02.1986 по 19.01.1987 рік, з 06.05.1987 по 01.08.1991 рік, з 16.01.1992 по 01.08.1992 рік в Марганецькому авторанспортному підприємстві, з 29.10.1981 по 15.04.1983 року на підприємстві "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", стажу роботи як фізична особа підприємець з 01.01.1999 по 31.12.2000 рік до стажу стажу роботи, який надає право на пенсію відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " з 25.09.2020 року (дати звернення з заявою про призначення пенсії).
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 25.09.2020 року позивач звернувся до Марганецького відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. 22.10.2020 року відповідачем було надано відмову у призначенні пенсії, та вказано на не зарахування окремих періодів роботи ОСОБА_1 . Разом з тим, позивач посилається на те, що він не має можливості надати до пенсійного органу трудової книжки, оскільки така була загублена. Поряд з цим, з відмовою відповідача ОСОБА_1 не погоджується, оскільки загальний стаж (в тому числі не зараховані періоди роботи) підтверджуються іншими доказами: довідками, наказами підприємств, поясненнями працівників підприємств, з якими працював позивач, довідкою про сплату страхових внесків. Позивач обґрунтовує свою правову позицію положеннями ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови КМУ від 12.08.1993 року №637. У зв'язку з незгодою з відмовою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в частині призначення пенсії позивачу, неврахування пенсійним органом періодів роботи до загального страхового стажу, ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
12.05.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що в призначенні ОСОБА_1 пенсії було відмовлено з тих підстав, що відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають чоловіки після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. Відповідач вказує, що на підставі поданих позивачем документів, до страхового стажу зараховані періоди: з 01.09.1975 по 21.07.1977 роки, з 23.10.1978 по 04.11.1980 роки, з 01.01.1999 по 31.12.2000. Водночас, у зв'язку з відсутністю трудової книжки, ОСОБА_1 не було зараховано період з 22.07.1977 - 11.10.1978 - згідно довідки №9/1-1268 від 12.05.1997 року, при цьому достовірність даних, вказаних у зазначеній довідці, потребувало перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи, проте акт перевірки станом на дату подання відзиву не надійшов. Період роботи з 30.10.1981 - 15.04.1983 перевірявся відповідачем 23.09.2020, та в ході перевірки було досліджено картку форми Т-2, де містяться відомості про роботу позивача за вказаний період. Щодо періодів роботи: з 25.04.1983 по 22.11.1985, 05.02.1986 по 19.01.1987, 06.05.1987 по 01.08.1991, 16.01.1992 по 01.08.1992, що підтверджуються довідкою від 07.03.2001 року, відповідач зазначив про неможливість перевірки відомостей, оскільки ВАТ «Пасавтотранс» відсутнє за юридичною адресою. З огляду на відсутність підтвердження вказаних періодів, відповідач зазначає, що загальний страховий стаж позивача складає 17 років 3 місяці 19 днів, чого не достатньо для призначення пенсії за віком. Окремо відповідач зауважує щодо дискреційних повноважень ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в частині призначення та обрахунку пенсії, та неможливості прийняття рішення судом з цих питань.
Копію пенсійної справи на вимогу суду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано не було.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Марганецьким МВ УМВС України в Дніпропетровській області 25 березня 2005 року, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 .
25.09.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 22.10.2020 року №0400-0305-8/99318 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу. У листі наведено посилання, що згідно наданих документів, загальний стаж роботи на дату звернення становить 17 років 3 місяці 19 днів.
У листі від 22.10.2020 року відповідач зазначив періоди, що не були зараховані до загального стажу позивача:
- 22.07.1977 - 11.10.1978 - період відсутній у трудовій книжці, тому довідка №9/1-1268 від 12.05.1997 року потребує перевірки достовірності у відділі контрольно-перевірочної роботи №6 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області;
- 30.10.1981 - 15.04.1983 - період відсутній у трудовій книжці, тому довідка №369/29 від 15.09.2015 року потребує перевірки достовірності у відділі контрольно-перевірочної роботи №6 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області;
- 25.04.1983 - 22.11.1985, 05.02.1986 -19.01.1987, 06.05.1987 - 01.08.1991, 16.01.1992 - 01.08.1992 - періоди відсутні у трудовій книжці, тому довідка, видана ВАТ «Пасавтотранс» 07.03.2001 року потребує перевірки достовірності у відділі контрольно-перевірочної роботи №6 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області;
- 01.08.1992 - 28.11.1997 - період відсутній в трудовій книжці, тому довідка видана кооперативом «Промінь» від 15.12.1997 потребує перевірки достовірності у відділі контрольно-перевірочної роботи №6 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області;
- 01.12.1997 - 01.05.1998 - період відсутній в трудовій книжці, тому довідка видана ТОВ «Онікс-ЛТД» потребує перевірки достовірності у відділі контрольно-перевірочної роботи №6 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Таким чином, у призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного загального страхового стажу, не підтвердження відомостей записами у трудовій книжці.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком з підстав незарахування до пільгового стажу вищевказаних періодів роботи, а також, за думкою позивача, періоду роботи в якості фізичної особи-підприємця з 01.01.1999 по 31.12.2000 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).
Положеннями частини 1 статті 26 Закону України № 1058-IV визначено, що починаючи з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 27 років.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637).
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).
Згідно з ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 18 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20 Порядку № 637).
Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи не надано трудової книжки, поряд з цим, на підтвердження трудового стажу надано:
- за період 27.07.1977 по 11.10.1978 - архівну довідку Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» (код ЄДРПОУ 03328379) від 16.02.2021 №9/с-079, на підтвердження роботи ОСОБА_1 у трамвайному депо №1 слюсарем-електриком з ремонту електроустаткування 3-го розряду; виписку з наказу від 26.07.1977 №171/к; виписку з наказу від 17.10.1978 року №256/к;
- за періоди 25.04.1983 - 22.11.1985, 05.02.1986 -19.01.1987, 06.05.1987 - 01.08.1991, 16.01.1992 - 01.08.1992 - довідку ВАТ «Пасавтотранс» (код ЄДРПОУ 03113472) від 07.03.2001 року, на підтвердження роботи ОСОБА_1 в Марганецькому АТП-03134 водієм (виданої на підставі карток ф. Т-2, відомостей на з/плату 1983-92 рр, наказів на підприємстві); довідку архівного сектору Марганецької міської ради №3/60-104 від 22.03.2021 про відсутність документів від АТП №11211 (до перейменування Марганецьке автотранспортне підприємство 03134); пояснення свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими підтверджено, що ОСОБА_1 працював в Марганецькому автотранспортному підприємстві у період з 1983 року по 1992 рік;
- за періоди 30.10.1981 - 15.04.1983 - архівну довідку від 15.09.2015 №396/29, видану ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190911), на підтвердження роботи ОСОБА_1 з 30.10.1981 по 18.01.1982 у залізничному цеху «поморником составителя поездов» та з 18.01.1982 по 15.04.1983 у залізничному цеху «составителем поездов 4 разряда» (видана на підставі архівних документів відділу кадрів - особистої картки №140 від 29.10.1981 р.); витягу з наказу №2143 від 29.10.1981; витягу з наказу №500 від 15.04.1983;
- за період 01.01.1999 по 31.12.2000 - довідку ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.12.2020 року №114542/10/04-36-85-16 щодо перебування ОСОБА_1 на обліку в якості фізичної особи-підприємця та перебування на загальній системі оподаткування; довідку з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5, сформовану 06.08.2020 року, про сплату єдиного соціального внеску позивачем, зокрема у 1999-2000 роках.
Водночас, як встановлено під час розгляду справи, відповідач при отриманні заяви ОСОБА_1 від 25.09.2020 року, поверхнево розглянув надані позивачем документи на підтвердження трудового стажу, та із посиланням на необхідність перевірки достовірності відомостей у відділі контрольно-перевірочної роботи №6 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відмовив позивачу у призначенні пенсії.
Крім того, під час розгляду даної справи, відповідачем не було надано до суду будь-яких доказів вжиття заходів перевірки, про які ГУ ПФУ наголошувало під час надання відмови у призначення пенсії ОСОБА_1 , як і доказів неправомірності даних, зазначених в наданих позивачем довідках Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» від 16.02.2021 №9/с-079, ВАТ «Пасавтотранс» від 07.03.2001 року, ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» від 15.09.2015 №396/29 та інших документах.
Враховуючи наведене, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, приймаючи спірне рішення використав повноваження не з метою, з якою це повноваження надано; не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотриманням принципу рівності перед законом, дискримінаційно; без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За наведених обставин, суд вважає, що питання позивача про призначення пенсії за віком було розглянуто формально та без врахування всіх обставин, які мають значення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів »встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).
Згідно до ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи з 27.07.1977 року по 11.10.1978 року в Запорізькому підприємстві міського електричного транспорту «Запоріжелектротранс», з 25.04.1983 по 22.11.1985 рік, з 05.02.1986 по 19.01.1987 рік, з 06.05.1987 по 01.08.1991 рік, з 16.01.1992 по 01.08.1992 рік в Марганецькому авторанспортному підприємстві, з 29.10.1981 по 15.04.1983 року на підприємстві «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», зобов'язання зарахувати стаж за вказані періоди, а також зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 25.09.2020 року - підлягають задоволенню.
Водночас, позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення відповідача в частині не зарахування до стажу роботи позивача періоду з 27.05.1977 по 26.07.1977 року не можуть бути задоволені з тієї підстави, що у довідці Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» (код ЄДРПОУ 03328379) від 16.02.2021 №9/с-079, що міститься в матеріалах справи, зазначено період роботи саме з 27.07.1977 року.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправним рішення відповідача в частині не зарахування стажу роботи ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця з 01.01.1999 по 31.12.2000 рік, оскільки згідно встановлених судом обставин, такий період було враховано відповідачем при обрахуванні загального стажу та наданні відповіді від 22.10.2020 року №0400-0305-8/99318.
Стосовно вимог позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію, то такі вимоги є передчасними, оскільки право ОСОБА_1 в цій частині станом на час розгляду даної справи не порушено, у зв'язку із чим відповідні вимоги задоволенню не підлягають.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 цієї статті).
З урахуванням часткового задоволення позову підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову пропорційно до частини задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від №84 від 24.03.2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 454,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи з 27.07.1977 року по 11.10.1978 року в Запорізькому підприємстві міського електричного транспорту «Запоріжелектротранс», з 25.04.1983 по 22.11.1985 рік, з 05.02.1986 по 19.01.1987 рік, з 06.05.1987 по 01.08.1991 рік, з 16.01.1992 по 01.08.1992 рік в Марганецькому авторанспортному підприємстві, з 29.10.1981 по 15.04.1983 року на підприємстві «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 27.07.1977 року по 11.10.1978 року в Запорізькому підприємстві міського електричного транспорту «Запоріжелектротранс», з 25.04.1983 по 22.11.1985 рік, з 05.02.1986 по 19.01.1987 рік, з 06.05.1987 по 01.08.1991 рік, з 16.01.1992 по 01.08.1992 рік в Марганецькому авторанспортному підприємстві, з 29.10.1981 по 15.04.1983 року на підприємстві «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до стажу роботи, який надає право на пенсію відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.09.2020 року (дати звернення з заявою про призначення пенсії).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у сумі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.В. Кальник
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя В.В. Кальник
08.06.2021
Рішення не набрало законної сили 08 червня 2021 р.
Суддя В.В. Кальник